Розробка моделі збалансованого розвитку бізнесу на основі екосистемного підходу
DOI:
https://doi.org/10.15587/2706-5448.2022.256610Ключові слова:
збалансований розвиток, агробізнес-екосистема, сталий розвиток, ефективність моделі, системний підхід, економічні агентиАнотація
Об’єктом дослідження є процес побудови ефективних взаємовідносин між учасниками економічної системи, що базується на необхідності забезпечення її збалансованого розвитку в умовах нестабільності зовнішнього середовища. Одним з найбільш проблемних місць є те, що на даний час основним критерієм ефективності моделі організації взаємовідносин між учасниками процесу є економічний результат, не враховуються інші аспекти раціональної побудови екосистеми, а саме: інноваційний, екологічний, соціальний.
У ході дослідження доведено, що врахування системного підходу дозволяє приймати ефективні управлінські рішення на рівні бізнес-екосистеми з врахуванням результатів, отримуваних всіма її агентами. Базою моделі збалансованого розвитку бізнесу є перехід до циркулярної економіки, що дозволяє скоротити споживання ресурсів, зменшити негативний вплив на навколишнє середовище при дотриманні відповідних соціально-економічних стандартів.
На прикладі агрокомплексу побудовано модель агробізнес-екосистеми, яка включає учасників та виявлені між ними внутрішні взаємозв’язки. До агентів внутрішнього середовища віднесено постачальників ресурсів (послуг), сільськогосподарських виробників та замовників (покупців) з деталізацією залежно від виконуваної ними ролі в цій системі.
Запропоновано методичний підхід до оцінювання результативності управлінських рішень на основі багатокритеріальної оцінки за чотирма напрямами: економічний, екологічний, соціальний, інноваційний. До впровадження має обиратися рішення, яке дає максимальне значення інтегрального показника на рівні системи з врахуванням участі кожного з її агентів.
Запропоновані рішення сприятимуть формуванню більш стійких моделей виробництва та споживання, що забезпечить можливості для розвинутих країн та країн, що розвиваються, для досягнення економічного зростання та сталого розвитку.
Посилання
- Meadows, D., Meadows, D., Randers, J., Behrens, W. (1972). The limits to growth. A Report for the Club of Rome’s Project on the Predicament of Mankind. New York: Universe Books. Available at: https://www.donellameadows.org/wp-content/userfiles/Limits-to-Growth-digital-scan-version.pdf
- Michelini, G., Moraes, R., Cunha, R., Costa, J., Ometto, A. (2017). From Linear to Circular Economy: PSS Conducting the Transition. Procedia CIRP, 64, 2–6. doi: https://doi.org/10.1016/j.procir.2017.03.012
- Saiatli, F. (2017). Linear Economy Versus Circular Economy: A Comparative and Analyzer Study for Optimization of Economy for Sustainability. Visegrad Journal on Bioeconomy and Sustainable Development, 6, 31–34. doi: https://doi.org/10.1515/vjbsd-2017-0005
- Climate Change 2021: The Physical Science Basis (2021). Available at: https://www.ipcc.ch/report/ar6/wg1/downloads/report/IPCC_AR6_WGI_Full_Report.pdf
- Report of the World Commission on Environment and Development: Our Common Future (1987). Available at: https://sustainabledevelopment.un.org/content/documents/5987our-common-future.pdf
- Hoepner, A. G. F., Kant, B., Scholtens, B., Yu, P.-S. (2012). Environmental and ecological economics in the 21st century: An age adjusted citation analysis of the influential articles, journals, authors and institutions. Ecological Economics, 77, 193–206. doi: http://doi.org/10.1016/j.ecolecon.2012.03.002
- Melnik, L. G. (Ed.) (2009). Sustainable development: theory, methodology, practice. Sumy: University book, 1216. Available at: https://essuir.sumdu.edu.ua/bitstream-download/123456789/44445/1/Melnyk_sustainable_development.pdf
- Geissdoerfer, M., Morioka, S. N., de Carvalho, M. M., Evans, S. (2018). Business models and supply chains for the circular economy. Journal of Cleaner Production, 190, 712–721. doi: http://doi.org/10.1016/j.jclepro.2018.04.159
- Manninen, K., Koskela, S., Antikainen, R., Bocken, N., Dahlbo, H., Aminoff, A. (2018). Do circular economy business models capture intended environmental value propositions? Journal of Cleaner Production, 171, 413–422. doi: http://doi.org/10.1016/j.jclepro.2017.10.003
- Lewandowski, M. (2016). Designing the Business Models for Circular Economy—Towards the Conceptual Framework. Sustainability, 8 (1). doi: http://doi.org/10.3390/su8010043
- VYSHNEVSKYI, O., Liashenko, V., Amosha, O. (2019). The impact of Industry 4.0 and AI on economic growth. Scientific Papers of Silesian University of Technology. Organization and Management Series, 9 (6), 391–400. doi: http://doi.org/10.29119/1641-3466.2019.140.32
- Buhr, D. (2017). Social Innovation Policy for Industry 4.0. Available at: https://japan.fes.de/fileadmin/user_upload/events/2017/pdf-files/Social_Innovation_Polcy_for_Industry_4.0.pdf
- Shkarupa, O. V. (2015). Ecological modernization of socio-economic development of the region in the light of social transformations: theoretical and methodological principles. Marketing and innovation management, 3, 235–249.
- Skorobogatova, N. Ye. (2012). Liquidity as a factor in managing the financial development of industrial enterprises. Bulletin of KNUTD, 2, 149–157. Available at: https://er.knutd.edu.ua/bitstream/123456789/3562/1/V64_P149-157.pdf
- The Global Risks Report. (2022). World Economic Forum. Available at: https://www3.weforum.org/docs/WEF_The_Global_Risks_Report_2022.pdf
- Moore, J. F. (1999). Predators and prey: a new ecology of competition. Harvard Business Review, 71 (3), 75–86.
- Skorobogatova, N. (2019). Conceptual basis for formation of sustainable development of society in the context of Industry 4.0. Economic Bulletin of NTUU «Kyiv Polytechnical Institute», 16, 388–400. Available at: http://ev.fmm.kpi.ua/article/view/182748/182675
- Farm to Fork strategy – European Commission (2020). Available at: https://ec.europa.eu/food/system/files/2020-05/f2f_action-plan_2020_strategy-info_en.pdf
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2022 Natalia Skorobogatova
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.
