Аналіз викидів при спалюванні пелет в котлоагрегатах

Автор(и)

  • Віталій Михайлович Івасенко Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», Україна http://orcid.org/0000-0001-8318-7437
  • Ігор Владиславович Приміський ТОВ «Автоекоприлад», Україна https://orcid.org/0000-0001-5157-4870

DOI:

https://doi.org/10.15587/2706-5448.2022.263926

Ключові слова:

спалювання пелет, концентрація викидів, газоаналізатор, зона розсіювання, вимірювання викидів забруднюючих речовин

Анотація

Об'єктом дослідження є технологіний процес спалювання пелетів у котлах. Використовуючи твердопаливні котли на пелетах для виробництва тепла, намагаються зменшити залежність від вуглеводневих енергоресурсів. Часто такі котли встановлюються для автономного опалення шкільних закладаів та інших комунальних об’єктів. Одним з найбільш проблемних місць є аналіз впливу на довкілля при використанні пелет як палива для комунальних котелень, в умовах міської забудови. Котельні, що працюють на твердому паливі характеризуються більшою номенклатурою забруднюючих речовин, а також більшими значеннями величин концентрацій, що виділяються через димову трубу. В ході досліджень використовувалися інструментальні засоби вимірювання, що дозволило отримати значення концентрацій забруднюючих речовин у викидах димових труб котлів. Зокрема усереднені максимальні концентрації основних забруднюючих речовин становили: діоксид азоту – 271,78 мг/м3, оскид вуглецю – 1935,44 мг/м3, діоксин сірки – 13,37 мг/м3, суспендовані тверді частини, недиференційовані за складом (пил, зола) – 93,2 мг/м3. Використовуючи дані інструментальних вимірювань з методикою розрахунку концентрацій в атмосферному повітрі шкідливих речовин, було створено карту розсіювання викидів. На карті розсіювання були нанесені поля приземних концентрацій, що дозволяє порівняти отримані значення з гігієнічними нормативними атмосферного повітря. Завдяки цьому забезпечується можливість визначення відстані, де фіксується найбільше значення забруднюючих речових від джерела викиду. Поєднавши інструментальні методи вимірювання та розрахункові методики було визначено обсяги та номенклатуру викидів. Це дозволило визначити кількість забруднюючих речовин на одинцю маси спалених пелет в котлоагрегаті. Використовуючи проведені дослідження та теоретичні розрахунки для різних видів палива при виробництві тепла, це дозволить оцінити їх вплив на стан забруднення атмосферного повітря та зменшити небезпеку нанесення шкоди здоров’ю людини.

Біографії авторів

Віталій Михайлович Івасенко, Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»

Кандидат технічних наук, асистент

Кафедра інформаційно-вимірювальних технологій

Ігор Владиславович Приміський, ТОВ «Автоекоприлад»

Генеральний директор

Посилання

  1. Arzol, N., Gomez, A., Rincon, S. (2014). Experimental study of the mechanical and thermal behavior of pellets produced from oil palm biomass blends. Global NEST Journal, 16 (1), 179–187. doi: http://doi.org/10.30955/gnj.001229
  2. Kaliyan, N., Morey, R. V. (2010). Natural binders and solid bridge type binding mechanisms in briquettes and pellets made from corn stover and switchgrass. Bioresource Technology, 101 (3), 1082–1090. doi: http://doi.org/10.1016/j.biortech.2009.08.064
  3. Zotova, E. V., Safonov, A. O., Platonov, A. D. (2014). Analiticheskoe issledovanie parametrov, opredeliaiushchikh tekhnologiiu proizvodstva drevesnykh pellet. Lesotekhnicheskii zhurnal, 5 (13), 127–132.
  4. Halysh, N. A. (2017). Spetsyfika vyrobnytstva derevnykh pelet ta yii vplyv na formuvannia stratehii rozvytku pidpryiemstva. Visnyk Ternopilskoho natsionalnoho ekonomichnoho universytetu, 4 (86), 96–104.
  5. Halysh, N. A. (2018). Wood pellets production in the visegrád group: the change of enterprise’s leading paradigm in the sustainable development context. Eastern europe: economy, business and management, 2 (13). Available at: http://www.easterneurope-ebm.in.ua/journal/13_2018/13.pdf
  6. DSTU 8725:2017. Yakist povitria. Vykydy statsionarnykh dzherel. Metody vyznachennia shvydkosti ta ob`iemnoi vytraty hazopylovykh potokiv (2017). Available at: http://www.ksv.biz.ua/GOST/DSTY_ALL/DSTU4/dstu_8725-2017.pdf
  7. DSTU 8726:2017. Yakist povitria. Vykydy statsionarnykh dzherel. Metody yznachennia tysku ta temperatury hazopylovykh potokiv (2017). Available at: http://online.budstandart.com/ua/catalog/doc-page.html?id_doc=71894
  8. DSTU 8826:2019. Yakist povitria. Vykydy statsionarnykh dzherel. Metody vyznachennia volohosti hazopylovykh potokiv (2019). Available at: http://online.budstandart.com/ua/catalog/doc-page?id_doc=82136
  9. DSTU 8812:2018. Yakist povitria. Vykydy statsionarnykh dzherel. Nastanovy z vidbyrannia prob (2018). Available at: https://zakon.isu.net.ua/sites/default/files/normdocs/dstu_8812_2018.pdf
  10. Prymiskyi, V. P., Ivasenko, V. M. (2012). Stantsii kontroliu atmosfery: stan ta perspektyvy rozvytku. Metrolohiia ta prylady, 1, 43–49.
  11. Pokaznyky emisii vykydiv zabrudniuiuchykh rechovyn v atmosferne povitria. Vol. 1–3. (2008). Donetsk: IATs VAT «UkrNTEK», 466.
  12. Prymiskyi, V. P., Ivasenko, V. M., Korniienko, D. H. (2014). Adaptation features and emission standards execution control in the industry. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 3 (1 (69), 8–15. Available at: http://journals.uran.ua/eejet/article/view/24973

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-08-31

Як цитувати

Івасенко, В. М., & Приміський, І. В. (2022). Аналіз викидів при спалюванні пелет в котлоагрегатах. Technology Audit and Production Reserves, 4(3(66), 29–34. https://doi.org/10.15587/2706-5448.2022.263926

Номер

Том 4 № 3(66) (2022): Хімічна інженерія

Розділ

Екологія та технології захисту навколишнього середовища: Звіт про науково-дослідну роботу

Ліцензія

Авторське право (c) 2022 Vitaliy Ivasenko, Igor Primisky

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.