Підвищення фільтраційних характеристик порід у зонах високих температур
DOI:
https://doi.org/10.15587/2706-5448.2022.264134Ключові слова:
видобувні характеристики свердловин, коефіцієнт вилучення вуглеводнів, розчин хімічних композицій, карбонатні та теригенні колекториАнотація
Однією з важливих проблем нафтогазової галузі є зниження видобувних характеристик свердловин родовищ, що знаходяться на заключній стадії розробки. Крім того, падіння дебіту свердловин нижче за їх потенційні можливості та зниження коефіцієнтів вилучення вуглеводнів часто обумовлено погіршенням колекторських властивостей порід у процесі розкриття продуктивних пластів, капітального ремонту свердловин, а також недосконалістю технологічних процесів видобутку та засобів їх реалізації.
Об'єктом дослідження є технологія обробки привибійної зони пласта некислотними системами на основі солей амонію для інтенсифікації видобутку вуглеводнів.
У роботі розглянуто низку методів, які дозволяють вирішити перераховані вище проблеми з урахуванням їх комплексності, ефективності та тривалості позитивного ефекту обробки. Проаналізовано основні кислотні методи впливу на привибійну зону пласта. Автори, використовуючи результати проведених досліджень та набутого досвіду, запропонували некислотну систему хімічного впливу на пласти нафтогазових свердловин на основі солей амонію. Їх вплив на породу є тривалішим і не призводить до руйнування колекторів.
Під час проведення досліджень використано фізичні, хімічні, фізико-хімічні методи та розроблені авторами методики обробки експериментальних досліджень. Моделювання глибинних процесів було здійснено на розробленій та створеній авторами установці.
Розкрито механізм взаємодії розчинів солей амонію з теригенними та карбонатними породами. Експериментальними дослідженнями підтверджено та теоретично обґрунтовано ефективність застосування солей амонію для підвищення фільтраційних характеристик колекторів.
Досліджено вплив розчинів солей амонію на зміну проникності піщаних та карбонатних колекторів родовищ Дніпровсько-Донецької западини (ДДВ, Україна). А також створено математичну модель процесу збільшення проникності порід під час їх розчинення досліджуваними хімічними реагентами. Математична модель доступна для широкого застосування її у практиці технологічних розрахунків та проектування заходів з інтенсифікації видобутку нафти та газу.
Посилання
- Li, N., Dai, J., Li, J., Bai, F., Liu, P., Luo, Z. (2016). Application status and research progress of shale reservoirs acid treatment technology. Natural Gas Industry B, 3 (2), 165–172. doi: https://doi.org/10.1016/j.ngib.2016.06.001
- Morsy, S., Hetherington, C. J., Sheng, J. J. (2015). Effect of low-concentration HCl on the mineralogy, physical and mechanical properties, and recovery factors of some shales. Journal of Unconventional Oil and Gas Resources, 9, 94–102. doi: https://doi.org/10.1016/j.juogr.2014.11.005
- Ngia, T. T., Khai, L. V., Veliev, M. M., Zung, N. K. (2015). Osobennosti tekhnologii intensifikatcii neftedobychi v vysokotemperaturnykh skvazhinakh mestorozhdenii SP «Vetsovpetro». Neftianoe khoziaistvo, 12, 106–109.
- Khai, L. V., Veliev, M. M. (2015). Povyshenie produktivnosti dobyvaiushchikh skvazhin na osnove nekislotnykh komponentov s obrazovaniem kislotnogo sostava na zaboe skvazhin. Problemy sbora, podgotovki i transporta nefti i nefteproduktov, 4 (102), 52–59.
- Fayzi, P., Mirvakili, A., Rahimpour, M. R., Farsi, M., Jahanmiri, A. (2015). Experimental study of alcoholic retarded acid systems for high temperature gas wells acidizing process. Chemical Engineering Research and Design, 93, 576–583. doi: https://doi.org/10.1016/j.cherd.2014.06.003
- Veliev, M. M., Ngia, T. T., Khai, L. V., Tkhan, V. V., Mikhailov, A. I. (2017). Novye kompozitcionnye sostavy dlia obrabotki prizaboinykh zon vysokotemperaturnykh skvazhin. Neftianoe khoziaistvo, 5, 52–55.
- Svetlytskyi, V. M., Demchenko, P. N., Zarytskyi, B. V. (2002). Problemi uvelychenyia proyzvodytelnosty skvazhyn. Kyiv: Vyd. Palyvoda A. V., 228.
- Yamada, T., Liu, X., Englert, U., Yamane, H., Dronskowski, R. (2009). Solid-State Structure of Free Base Guanidine Achieved at Last. Chemistry – A European Journal, 15 (23), 5651–5655. doi: https://doi.org/10.1002/chem.200900508
- Bartholomé, E., Biekert, E., Hellmann, H., Ley, H., Weigert, W. M. (Eds.) (1976). Ullmann's encyclopedia of technical chemistry. Vol. 12. New York, Weinheim: Verlag Chemie GmbH, 411.
- Tahir, S., Badshah, A., Hussain, R. A. (2015). Guanidines from ‘toxic substances’ to compounds with multiple biological applications – Detailed outlook on synthetic procedures employed for the synthesis of guanidines. Bioorganic Chemistry, 59, 39–79. doi: https://doi.org/10.1016/j.bioorg.2015.01.006
- Selig, P. (Ed.) (2017). Guanidines as Reagents and Catalysts I. Topics in Heterocyclic Chemistry. Springer International Publishing, 50, 181. doi: http://doi.org/10.1007/978-3-319-53013-0
- Biukenen, Dzh. H. (1933). Tsyanystie soedynenyia y ykh analyz. Lenynhrad: Lenkhymtekhyzdat, 124.
- Hembytskyi, P. A. (1964). Huanydyn. Spravochnyk khymyka. (Khymyia). Vol. 2. Lenynhrad – Moscow, 1161.
- Svitlytskyi, V. M., Ivankiv, O. O., Dyvoniak, Yu. I. (2013). Pat. No. 77702 UA. Ustanovka dlia doslidzhennia filtratsiinykh vlastyvostei produktyvnykh plastiv. MPK: E21B 49/00. No. u201209364. declareted: 31.07.2012; published: 25.02.2013, Biul. No. 4.
- Hymatudynov, Sh. K., Shyrkovskyi, A. Y. (1982). Fyzyka neftianoho y hazovoho plasta. Moscow: Nedra, 311.
- Amyx, J. W., Bass, D. M., Whiting, Jr. R. Z. (1960). Petroleum reservoir engineering. Physical properties. New York: McGraw-Hill, 611.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2022 Yuliia Kovalchuk, Viktor Svitlytskyi, Olga Ivankiv, Valentin Shinkarenko, Irуna Boshkova
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.
