Управління відтворенням родючості ґрунтів за інноваційного підходу в агромеліорації України

Автор(и)

  • Євгеній Миколайович Улько Державний біотехнологічний університет; Національний науковий центр «Інститут ґрунтознавства та агрохімії імені О. Н. Соколовського», Україна https://orcid.org/0000-0003-1626-410X

DOI:

https://doi.org/10.15587/2706-5448.2022.265575

Ключові слова:

метод Монте-Карло, управління відтворенням родючості ґрунтів, інновації в галузі агромеліорація, еколого-економічний ефект

Анотація

Об'єктом дослідження є управління відтворенням родючості ґрунтів з використанням інновацій в сфері агромеліорації. Одним з найбільш проблемних місць є актуалізація значення та впливу інновацій в агромеліорації з метою забезпечення їх ефективного управління на відтворення родючості ґрунтів, збільшення продуктивності земель та сталості їх використання. Питання, які підіймаються в дослідженні, є істотними для аграрної економіки, але не завжди досягаються заявлені цілі з ряду на це причин, в тому числі природно-кліматичного характеру. Сукупність таких причин не завжди видається передбачити та з точністю врахувати особливо на макрорівні.

В ході дослідження використовувалися підходи з моделювання економічних процесів у агромеліорації земель на підставі широкого застосування генерації випадкових чисел (метод Монте-Карло) за одержаними серійними виробничими дослідженнями змін урожайності сільськогосподарських культур у ланках сівозміни. Окремо застосовувалися економіко-статистичний – з визначенням процесів валідизації та оцінки одержаних результатів, балансовий – при обрахуванні показників агрегованих станів, планово-розрахунковий згідно до розвитку цільових показників і виміру економічного й екологічного ефектів та ін.

Результати досліджень дозволяють оцінити загальний стан земельних ресурсів, у яких виникає потреба для меліоративних заходів через порушення ґрунтового середовища та відхилення значення рН від допустимого рівня. Зазначено, що в Україні через наявне незбалансоване використання земель значними є площі земель, які потребують розсолонцювання та/або розсолення. Дістало розвитку поглиблення аналізу й обґрунтування переходу на новації в технологіях із агромеліорації земель, які не поступаються кращим світовим зразкам і є сучасними ресурсоощадними з огляду на використання меліорантів. Розкрито еколого-економічну ефективність використання кальцієво-залізовмісного шламу (КЗШ) щодо розсолонцюючої дії порівняно з іншими меліоративними заходами. Запропоновано удосконалення науково-методичних підходів щодо ефективності управління відтворенням ґрунтової родючості в умовах випадкових подій (невизначеності) на підставі виробничої апробації, застосовуючи різноманітні агромеліоративні прийоми (сценарії).

Біографія автора

Євгеній Миколайович Улько, Державний біотехнологічний університет; Національний науковий центр «Інститут ґрунтознавства та агрохімії імені О. Н. Соколовського»

Кандидат економічних наук, доцент

Кафедра економіки та бізнесу

Старший науковий співробітник

Відділ інноваційної економіки, зовнішніх зв’язків та інформатизації наукових досліджень

Посилання

  1. Khvesyk, M. A. (2007). Instytutsionalna model pryrodokorystuvannia: postradianskyi format. Kyiv: Kondor, 788.
  2. Shkuratov, O. (2018). Assessment of influence of environmental factors on economic indexes of agrarian production. Visnyk Agrarnoi Nauky, 96 (3), 51–55. doi: https://doi.org/10.31073/agrovisnyk201803-09
  3. Vorotyntseva, L. I. (2019). Naukovi osnovy staloho upravlinnia gruntovymy resursamy Stepu Ukrainy v umovakh zroshennia. Kharkiv, 517.
  4. Vozhehova, R. A. (2017). Stratehiia rozvytku system zemlerobstva Pivdennoho Stepu do zmin rehionalnoho klimatu. Zroshuvane zemlerobstvo, 68, 5–9.
  5. Water for a sustainable World (2015). The United Nations World Water Development Report, 140. Available at: https://catalogue.unccd.int/597_231823E.pdf
  6. Zhou, J., Cheng, G., Li, X., Hu, B. X., Wang, G. (2012). Numerical Modeling of Wheat Irrigation using Coupled HYDRUS and WOFOST Models. Soil Science Society of America Journal, 76 (2), 648–662. doi: https://doi.org/10.2136/sssaj2010.0467
  7. Hospodarenko, H. M. (2010). Ahrokhimiia. Kyiv, 410.
  8. Yatsuk, I. R. (Ed.). (2018). Periodychna dopovid pro stan gruntiv na zemliakh silskohospodarskoho pryznachennia Ukrainy. Pidhotovleno za rezultatamy Kh turu (2011–2015 rr.) ahrokhimichnoho obstezhennia zemel silskohospodarskoho pryznachennia. Kyiv.
  9. Kucher, A. V., Anisimova, O. V., Ulko, Ye. M.; Kucher, A. V. (Ed.) (2017). Efektyvnist innovatsii dlia ratsionalnoho vykorystannia gruntiv: teoriia, metodyka, analiz. Kharkiv: FOP Brovin O.V., 275.
  10. Baliuk, S. A., Truskavetskyi, R. S. (2018). Modeli systemnoho upravlinnia potentsialom rodiuchosti gruntiv (na prykladi Kharkivskoi i Volynskoi oblastei). Kharkiv: Stylna typohrafiia, 116.
  11. Baliuk, S. A., Kucher, A. V. (Eds.) (2018). SWOT-analiz systemy okhorony gruntiv i normatyvno-pravove zabezpechennia rehuliuvannia vidtvorennia rodiuchosti. Kharkiv: FOP Brovin O. V., 44.
  12. Baliuk, S. A., Truskavetskyi, R. S., Tsapko, Yu. L. (Eds.) (2012). Khimichna melioratsiia gruntiv (kontseptsiia innovatsiinoho rozvytku). Kharkiv: Miskdruk, 129.
  13. Tsapko, Yu. L. (2017). Innovative Technologies of Local Soil Amelioration Needs Proper Technical Equipment. Inzheneriia pryrodokorystuvannia, 1 (7), 54–57. Available at: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Iprk_2017_1_11
  14. Baliuk, S., Medvedev, V., Miroshnichenko, M., Skrylnik, Ye., Timchenko, D., Fatieev, A., Khristenko, A., Tsapko, Yu. (2012). Environmental state of soils in Ukraine. Ukrainskyi heohrafichnyi zhurnal, 2, 38–42. Available at: https://ukrgeojournal.org.ua/sites/default/files/UGJ-2012-2-38_0.pdf
  15. Baliuk, S., Medvediev, V., Vorotyntseva, L., Shymel’, V. (2017). Productivity of grain of early hybrids of corn of different strain changings. Visnyk Agrarnoi Nauky, 35 (8), 5–11. doi: https://doi.org/10.31073/agrovisnyk201708-01
  16. Kucher, A. V., Ulko, Ye. M., Anisimova, O. V.; Kucher, A. V. (Ed.) (2021). Naukovo-metodolohichni zasady vyznachennia ekonomichnoi efektyvnosti zastosuvannia innovatsii u sferi okhorony y ratsionalnoho vykorystannia gruntovykh resursiv. Kharkiv: FOP Brovin O. V., 312.
  17. Ulko, Ye. M. (2019). Evaluation of economic efficiency of innovations in organic agriculture. Agricultural and Resource Economics: International Scientific E-Journal, 5 (3), 118–141. doi: https://doi.org/10.22004/ag.econ.293989
  18. Vorotyntseva, L. (2018). Scientific and methodological approaches to the sustainable management of soil resources of the Steppe of Ukraine in irrigation. Visnyk Agrarnoi Nauky, 96 (12), 71–77. doi: https://doi.org/10.31073/agrovisnyk201812-11
  19. Lobell, D. B., Cassman, K. G., Field, C. B. (2009). Crop Yield Gaps: Their Importance, Magnitudes, and Causes. Annual Review of Environment and Resources, 34 (1), 179–204. doi: https://doi.org/10.1146/annurev.environ.041008.093740
  20. Raychaudhuri, S. (2008). Introduction to Monte Carlo simulation. 2008 Winter Simulation Conference. Miami. doi: https://doi.org/10.1109/wsc.2008.4736059
  21. Aderibigbe, A., Samuel, I., Adetokun, B., Tobi, S. (2017). Monte Carlo Simulation Approach to Soil Layer Resistivity Modelling for Grounding System Design. International Journal of Applied Engineering Research, 12, 13759–13766. Available at: https://www.ripublication.com/ijaer17/ijaerv12n23_94.pdf
  22. Bukvić, I. B. (2019). Significance of Monte Carlo Simulation in Prediction of Economic Projections: A Critical Review. 38th International Scientific Conference on Economic and Social Development. Rabat, 221–230.
  23. Brandimarte, P.; Tsay, R. S. (Ed.) (2014). Handbook in Monte Carlo simulation: applications in financial engineering, risk management, and economics. Published by John Wiley & Sons, Inc., Hoboken, 688. doi: https://doi.org/10.1002/9781118593264
  24. Kucher, A. V., Anisimova, O. V., Ulko, Ye. M.; Baliuk, S. A. (Ed.) (2020). Metodolohiia otsiniuvannia ekonomichnoi efektyvnosti melioratsii gruntiv i melioratyvnykh proiektiv. Gruntovi resursy Ukrainy: prohnoz i zbalansovane vykorystannia. Kharkiv: Stylna typohrafiia, 349–387.
  25. Kucher, L., Drokin, S., Ulko, Y. (2020). Ecological-economic efficiency of irrigation projects in the context of climate change. Agricultural and Resource Economics, 6 (2), 57–77. doi: https://doi.org/10.51599/are.2020.06.02.04
  26. Shavva, K. Y. (2004). Metodyka opredelenyia taryfov na vodu, naddavaemuiu dlia oroshenyia selskokhoziaistvennikh kultur yz poverkhnostnikh vodoystochnykov. Visnyk ODABA, 13, 215–220. Available at: http://mx.ogasa.org.ua/handle/123456789/768
  27. Vorotyntseva, L. I. (2015). Application of calcium-iron production waste for irrigated by mineral waters and technologically contaminated soils improving. Ahrokhimiia i gruntoznavstvo, 83, 67–73. Available at: http://nbuv.gov.ua/UJRN/agrohimigrn_2015_83_12
  28. Ulko, Y., Kucher, A., Salkova, I., Priamukhina, N. (2019). Management of Soil Fertility Based on Improvement Methodological Approach to Evaluation of Arable Land: Case of Ukraine. Journal of Environmental Management and Tourism, 9 (7), 1559. doi: http://doi.org/10.14505//jemt.9.7(31).18

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-08-31

Як цитувати

Улько, Є. М. (2022). Управління відтворенням родючості ґрунтів за інноваційного підходу в агромеліорації України. Technology Audit and Production Reserves, 4(4(66), 24–32. https://doi.org/10.15587/2706-5448.2022.265575

Номер

Том 4 № 4(66) (2022): Економіка підприємств. Макроекономіка

Розділ

Розвиток продуктивних сил і регіональна економіка: Оригінальне дослідження

Ліцензія

Авторське право (c) 2022 Yevhenii Ulko

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.