Розгляд поглинання ультрафіолетового випромінювання сонця киснем з атмосфери як причини глобального потепління
DOI:
https://doi.org/10.15587/2706-5448.2022.266490Ключові слова:
кисень, ультрафіолетове випромінювання, іонізація, інфрачервоне випромінювання, атмосферна електрика, кінетична енергія, парникові гази, глобальне потеплінняАнотація
Об’єктом дослідження є глобальне потепління, спричинене зміною клімату, яке представлене підвищенням температури планети. Основна теорія пояснює, що тепло на планеті спричинене, після сонячної постійної, так званим парниковим ефектом, який спричинений газами з атмосфери, які поглинають інфрачервону енергію, що випромінюється з поверхні землі, тому проблема глобального потепління описується як посилення парникового ефекту через збільшення цих газів. Одним із найбільш проблемних місць є те, що на основі спостережень за спектром поглинання газів з атмосфери можна побачити, що гази, які поглинають інфрачервоне випромінювання, становлять лише 0,04 %, інші 99,9 % не поглинають інфрачервоне випромінювання. Крім того, 100 % газів в атмосфері випромінюють інфрачервоне випромінювання завдяки своїм кінетичним рухам, що дозволяє вимірювати їх температуру. У ході досліджень використовується спектр поглинання газів з атмосфери, щоб вказати, що кисень, який становить 21 % повітря, поглинає ультрафіолетове випромінювання, що робить його основним джерелом поглинання сонячної радіації з атмосфери. Надалі пропонований підхід повинен враховувати поглинання ультрафіолету киснем з атмосфери та фізико-хімічні процеси (іонізацію), пояснювати виділення тепла та збільшення його на планеті, на додаток до електрики в повітрі, частини денного світла та лісових пожеж.
Спонсор дослідження
- Presentation of research in the form of publication through financial support in the form of a grant from SUES (Support to Ukrainian Editorial Staff).
Посилання
- Charles, K., Herbert, K. (1980). Thermal Physics. W.H. Freeman Company, 391–397.
- IPCC AR4 WG1 Ch1 2007 FAQ1.1: To emit 240 W m−2, a surface would have to have a temperature of around −19 °C. This is much colder than the conditions that actually exist at the Earth's surface (the global mean surface temperature is about 14 °C) (2007).
- Understanding and Responding to Climate Change (2008). United States National Academy of Sciences.
- Scientific consensus: Earth's climate is warming (2018). Climate Change: Vital Signs of the Planet.
- Mann, M. E., Toles, T. (2016). The Madhouse Effect. New York: Columbia University Press. doi: https://doi.org/10.7312/mann17786
- Rogalski, A. (2019). Infrared and terahertz detectors. Boca Raton: CRC Press, 929.
- Jacob, D. J. (1999). The Greenhouse Effect. Introduction to Atmospheric Chemistry. Princeton University Press, 266.
- Seman, S. The «Greenhouse Effect», and Global Warming. Available at: https://www.e-education.psu.edu/meteo3/l2_p7.html
- Perelomov, A. M., Popov, V. S., Terent'ev, M. V. (1967). Ionization of Atoms in an Alternating Electric Field: II. Soviet Phys. JETP, 24 (1), 207.
- Parks, G. D.; Mellor, J. W. (1939). Mellor's Modern Inorganic Chemistry. London: Longmans, Green and Co.
- Arrhenius, S. (1896). On the Influence of Carbonic Acid in the Air upon the Temperature of the Ground. Philosophical Magazine and Journal of Science Series, 5 (41), 237–276. Available at: http://www.rsc.org/images/Arrhenius1896_tcm18-173546.pdf
- PCC (2021). Summary for Policymakers. The Physical Science Basis. Contribution of Working Group I to the Sixth Assessment Report of the Intergovernmental Panel on Climate Change.
- Climate Change 2013: The Physical Science Basis – Summary for Policymakers (2013). Observed Changes in the Climate System, IPCC AR5 WG1, 2.
- Barry, J. D. (1980). Ball Lightning and Bead Lightning: Extreme Forms of Atmospheric Electricity. New York and London: Plenum Press.
- Hunt, D. F., Crow, F. W. (1978). Electron capture negative ion chemical ionization mass spectrometry. Analytical Chemistry, 50 (13), 1781–1784. doi: https://doi.org/10.1021/ac50035a017
- National Aeronautics and Space Administration (1976). U.S. Standard Atmosphere. Available at: https://ntrs.nasa.gov/api/citations/19770009539/downloads/19770009539.pdf
- Cronin, T. W., Bok, M. J. (2016). Photoreception and vision in the ultraviolet. Journal of Experimental Biology, 219 (18), 2790–2801. doi: https://doi.org/10.1242/jeb.128769
- Voil, A. Global increase in UV irradiance during the past 30 years (1979–2008) estimated from satellite. Available at: https://www.nasa.gov/topics/solarsystem/features/uv-exposure.html
- Iacurci, J. (2014). Depleting Ozone May Lead to Increased Ultraviolet Radiation on Earth. Available at: https://www.natureworldnews.com/articles/7957/20140708/depleting-ozone-may-lead-to-increased-ultraviolet-radiation-on-earth.htm
- Lemus-Deschamps, L., Makin, J. K. (2011). Fifty years of changes in UV Index and implications for skin cancer in Australia. International Journal of Biometeorology, 56 (4), 727–735. doi: https://doi.org/10.1007/s00484-011-0474-x
- Cook, G. A., Lauer, C. M. (1968). Oxygen. The Encyclopedia of the Chemical Elements. New York: Reinhold Book Corporation, 499–512.
- Streng, A. G. (1961). Tables of Ozone Properties. Journal of Chemical & Engineering Data, 6 (3), 431–436. doi: https://doi.org/10.1021/je00103a031
- Sánchez, B. C. (2015). Oil, Gas, Carbon. Oxycombustion in thermal power plants: renew or die. Available at: https://www.ainenergia.com/oxicombustion-en-centrales-termicas-renovarse-o-morir/
- Kotz, J. C., Treichel, P. M., Townsend, J. R., Treichel, D. A. (2015). Specific Heat Capacity: Heating and Cooling. In Chemistry and Chemical Reactivity. Stamford: Cengage Learning, 184–189.
- Global clear-sky UV index (2001). Available at: https://www.esa.int/ESA_Multimedia/Images/2001/03/Global_clear-sky_UV_index_26_March_20012
- Ecuador térmico. Available at: https://es.wikipedia.org/wiki/Ecuador_t%C3%A9rmico#
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2022 Rogelio Pérez Casadiego
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.