Докази негативного зв’язку між трансакційними витратами та економічними показниками в країнах G7+BRICS

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.15587/2706-5448.2022.267896

Ключові слова:

інститути, трансакційні витрати, економічна ефективність, зведені показники, країни G7 та BRICS

Анотація

Об’єктом цього дослідження є зв’язок між трансакційними витратами та економічною ефективністю. Слабкі або ненадійні інституції відкривають простір для корупції, створюючи негативні зовнішні ефекти, збільшуючи трансакційні витрати економіки, перешкоджаючи веденню бізнесу та знижуючи економічне зростання. Хоча точаться широкі дебати щодо негативного зв’язку між трансакційними витратами та економічною ефективністю, мало відомо про силу та значення цього зв’язку. Цей розрив виникає через те, що більшість оцінок трансакційних витрат виконується на мікроекономічному рівні. Крім того, кілька оцінок трансакційних витрат країн на національному рівні належать до різних періодів, що робить будь-який аналіз неможливим. Це дослідження має двояке направлення. По-перше, ввести порівняльний індекс трансакційних витрат країн. По-друге, проаналізувати взаємозв’язок між індексом трансакційних витрат та економічною ефективністю. Аналіз стійкості показує, що індекс трансакційних витрат є надійним, оскільки середня різниця країн у рейтингу є відносно низькою (1,5 позиції), що служить альтернативою оцінкам трансакційних витрат. Результати дослідження показують значну (p-value=0,0054), сильну та негативну (R=–0,746) кореляції між індексом трансакційних витрат та валовим національним доходом на душу населення країн G7+BRICS. Країни BRICS та Італія мають нижчі економічні показники та вищі показники за індексом трансакційних витрат, що свідчить про те, що інститути цих країн є більш неефективними, ніж інші країни G7. Ці результати підкріплюють поточне розуміння негативного зв’язку між трансакційними витратами та економічними показниками країни. Розуміння впливу трансакційних витрат на ділову активність і, як наслідок, на економічні показники є надзвичайно важливим для урядів, щоб сприяти коригуванням нормативного середовища, яке заохочує ділову активність.

Спонсор дослідження

  • This work was funded by the National Council for Scientific and Technological Development (CNPq): Productivity Scholarship 311922/2021-0 and Junior Postdoctoral Scholarship 151518/2022-0. Presentation of research in the form of publication through financial support in the form of a grant from SUES (Support to Ukrainian Editorial Staff).

Біографії авторів

Petr Ekel, Pontifical Catholic University of Minas Gerais

PhD, Professor, D.Sc. (Habil.)

Department of Informatics

Patrícia Bernardes, Pontifical Catholic University of Minas Gerais

PhD, Professor

Department of Administration

Sandro Laudares, Pontifical Catholic University of Minas Gerais

PhD, Professor

Department of Geography

Matheus Pereira Libório, Pontifical Catholic University of Minas Gerais

PhD

Department of Informatics

Посилання

  1. Williamson, O. E. (1985). The economic institutions of capitalism. Firms, markets, relational contracting. New York: Free Press, 450.
  2. Djankov, S., Hart, O., McLiesh, C., Shleifer, A. (2008). Debt Enforcement around the World. Journal of Political Economy, 116 (6), 1105–1149. doi: https://doi.org/10.1086/595015
  3. Breen, M., Gillanders, R. (2012). Corruption, institutions and regulation. Economics of Governance, 13 (3), 263–285. doi: https://doi.org/10.1007/s10101-012-0111-0
  4. Hartwell, C. A., Michael, B. (2015). A helping hand: examining the effect of foreign banks on the business environment. International Journal of Emerging Markets, 10 (4), 875–895. doi: https://doi.org/10.1108/ijoem-03-2014-0034
  5. Wallis, J. J., North, D. (1986). Measuring the transaction sector in the American economy, 1870–1970. Long-term factors in American economic growth. University of Chicago Press, 95–162.
  6. Allen, M. M. C., Aldred, M. L. (2013). Business regulation, inward foreign direct investment, and economic growth in the new European Union member states. Critical Perspectives on International Business, 9 (3), 301–321. doi: https://doi.org/10.1108/17422041311330431
  7. Wang, N. (2007). Measuring transaction costs: diverging approaches, contending practices. Division of Labour & Transaction Costs, 2 (2), 111–146. doi: https://doi.org/10.1142/s0219871107000324
  8. Dollery, B., Leong, W. H. (1998). Measuring the Transaction sector in the Australian economy, 1911–1991. Australian Economic History Review, 38 (3), 207–231. doi: https://doi.org/10.1111/1467-8446.00031
  9. Sulejewicz, A., Graca, P. (2005). Measuring the transaction sector in the Polish economy, 1996–2002. 9th Annual Conference of the International Society for New Institutional Economics. Barcelona, 22–25.
  10. North, D. C. (1992). Transaction costs, institutions, and economic performance. San Francisco: ICS Press, 13–15.
  11. North, D. (1990). Institutions, institutional change and economic performance. New York: Cambridge University Press, 159.
  12. Coase, R. H. (1937). The Nature of the Firm. Economica, 4 (16), 386–405. doi: https://doi.org/10.1111/j.1468-0335.1937.tb00002.x
  13. Coase, R. (1960). The problem of social cost. Classic papers in natural resource economics. London: Palgrave Macmillan, 87–137.
  14. Williamson, O. (1999). Public and private bureaucracies: a transaction cost economics perspectives. Journal of Law, Economics, and Organization, 15 (1), 306–342. doi: https://doi.org/10.1093/jleo/15.1.306
  15. Doshi, R., Kelley, J. G., Simmons, B. A. (2019). The Power of Ranking: The Ease of Doing Business Indicator and Global Regulatory Behavior. International Organization, 73 (3), 611–643. doi: https://doi.org/10.1017/s0020818319000158
  16. Karama, D. (2014). Ease of Doing Business: Emphasis on Corruption and Rule of Law. University Library of Munich.
  17. Mehrabani, F., Basirat, M., Abdollahi, F. (2016). Examining the effects of doing business on Iran and MENA countries’ economic growth. International Journal of Islamic and Middle Eastern Finance and Management, 9 (1), 2–23. doi: https://doi.org/10.1108/imefm-07-2014-0066
  18. Asongu, S., Odhiambo, N. (2019). Doing business and inclusive human development in Sub-Saharan Africa. African Journal of Economic and Management Studies, 10 (1), 2–16. doi: https://doi.org/10.1108/ajems-05-2018-0132
  19. Tan, K. G., Amri, M., Merdikawati, N. (2018). A new index to measure ease of doing business at the sub-national level. Cross Cultural & Strategic Management, 25 (3), 515–537. doi: https://doi.org/10.1108/ccsm-01-2017-0009
  20. Tan, K. G., Gopalan, S., Nguyen, W. (2018). Measuring ease of doing business in India’s sub-national economies: a novel index. South Asian Journal of Business Studies, 7 (3), 242–264. doi: https://doi.org/10.1108/sajbs-02-2018-0010
  21. Hörisch, J., Kollat, J., Brieger, S. A. (2016). What influences environmental entrepreneurship? A multilevel analysis of the determinants of entrepreneurs’ environmental orientation. Small Business Economics, 48 (1), 47–69. doi: https://doi.org/10.1007/s11187-016-9765-2
  22. Nardo, M., Saisana, M., Saltelli, A., Tarantola, S. (2005). Tools for composite indicators building. European Comission, Ispra, 15 (1), 19–20.
  23. Correa Machado, A. M., Ekel, P. I., Libório, M. P. (2022). Goal-based participatory weighting scheme: balancing objectivity and subjectivity in the construction of composite indicators. Quality & Quantity. doi: https://doi.org/10.1007/s11135-022-01546-y
  24. Kuc-Czarnecka, M., Lo Piano, S., Saltelli, A. (2020). Quantitative Storytelling in the Making of a Composite Indicator. Social Indicators Research, 149 (3), 775–802. doi: https://doi.org/10.1007/s11205-020-02276-0
  25. Libório, M. P., da Silva Martinuci, O., Machado, A. M. C., Machado-Coelho, T. M., Laudares, S., Bernardes, P. (2020). Principal component analysis applied to multidimensional social indicators longitudinal studies: limitations and possibilities. GeoJournal, 87 (3), 1453–1468. doi: https://doi.org/10.1007/s10708-020-10322-0
  26. Libório, M. P., Martinuci, O. da S., Laudares, S., Lyrio, R. de M., Machado, A. M. C., Bernardes, P., Ekel, P. (2020). Measuring Intra-Urban Inequality with Structural Equation Modeling: A Theory-Grounded Indicator. Sustainability, 12 (20), 8610. doi: https://doi.org/10.3390/su12208610
  27. Karagiannis, R., Karagiannis, G. (2020). Constructing composite indicators with Shannon entropy: The case of Human Development Index. Socio-Economic Planning Sciences, 70, 100701. doi: https://doi.org/10.1016/j.seps.2019.03.007
  28. Liborio, M. P., Ekel, P. Y., De Mello Lyrio, R., Bernardes, P., Soares, G. L., Machado-Coelho, T. M. (2020). Structural Equation Modeling Applied to Internet Consumption Forecast in Brazil. IEEE Access, 8, 161816–161824. doi: https://doi.org/10.1109/access.2020.3016286
  29. Patrick, R., Shaw, A., Freeman, A., Henderson-Wilson, C., Lawson, J., Davison, M., Capetola, T., Lee, C. K. F. (2019). Human Wellbeing and the Health of the Environment: Local Indicators that Balance the Scales. Social Indicators Research, 146 (3), 651–667. doi: https://doi.org/10.1007/s11205-019-02140-w
  30. Libório, M. P., Ekel, P. I., Lyrio, R. de M., Bernardes, P., Soares, G. L., Machado-Coelho, T. M. (2020). Expand or Oversize? Planning Internet Access Network in a Demand Growth Scenario. Journal of Network and Systems Management, 28 (4), 1820–1838. doi: https://doi.org/10.1007/s10922-020-09561-w
  31. Gómez-Limón, J., Arriaza, M., Guerrero-Baena, M. (2020). Building a Composite Indicator to Measure Environmental Sustainability Using Alternative Weighting Methods. Sustainability, 12 (11), 4398. doi: https://doi.org/10.3390/su12114398
  32. Pinheiro-Alves, R., Zambujal-Oliveira, J. (2012). The Ease of Doing Business Index as a tool for investment location decisions. Economics Letters, 117 (1), 66–70. doi: https://doi.org/10.1016/j.econlet.2012.04.026
  33. Corcoran, A., Gillanders, R. (2014). Foreign direct investment and the ease of doing business. Review of World Economics, 151 (1), 103–126. doi: https://doi.org/10.1007/s10290-014-0194-5
  34. Ruiz, F., Cabello, J. M., Pérez-Gladish, B. (2018). Building Ease-of-Doing-Business synthetic indicators using a double reference point approach. Technological Forecasting and Social Change, 131, 130–140. doi: https://doi.org/10.1016/j.techfore.2017.06.005
  35. Bucher, S. (2018). The Global Competitiveness Index As an Indicator of Sustainable Development. Herald of the Russian Academy of Sciences, 88 (1), 44–57. doi: https://doi.org/10.1134/s1019331618010082
  36. Fattore, M. (2018). Non-aggregated indicators of environmental sustainability. Śląski Przegląd Statystyczny, 16 (22), 7–22.
  37. Barragán-Ocaña, A., Reyes-Ruiz, G., Olmos-Peña, S., Gómez-Viquez, H. (2019). Approach to the identification of an alternative technological innovation index. Scientometrics, 122 (1), 23–45. doi: https://doi.org/10.1007/s11192-019-03292-9
  38. Freudenberg, M. (2003). Composite indicators of country performance: a critical assessment. OECD Science, Technology and Industry Working Paper. doi: http://doi.org/10.1787/405566708255
  39. Grupp, H., Schubert, T. (2010). Review and new evidence on composite innovation indicators for evaluating national performance. Research Policy, 39 (1), 67–78. doi: https://doi.org/10.1016/j.respol.2009.10.002
  40. El Gibari, S., Gómez, T., Ruiz, F. (2018). Building composite indicators using multicriteria methods: a review. Journal of Business Economics, 89 (1), 1–24. doi: https://doi.org/10.1007/s11573-018-0902-z
  41. Djankov, S. (2016). The Doing Business project: how it started: correspondence. Journal of Economic Perspectives, 30 (1), 247–248. doi: http://doi.org/10.1257/jep.30.1.247
  42. Doing Business report 2019 (2020). World Bank. Available at: https://www.doingbusiness.org/content/dam/doingBusiness/media/Annual-Reports/English/DB2019-report_web-version.pdf
  43. Bernardes, P., Ekel, P. I., Rezende, S. F. L., Pereira Júnior, J. G., dos Santos, A. C. G., da Costa, M. A. R. et. al. (2021). Cost of doing business index in Latin America. Quality & Quantity, 56 (4), 2233–2252. doi: https://doi.org/10.1007/s11135-021-01221-8
  44. Ekel, P., Bernardes, P., Vale, G. M. V., Libório, M. P. (2022). South American business environment cost index: reforms for Brazil. International Journal of Business Environment, 13 (2), 212–233. doi: https://doi.org/10.1504/ijbe.2022.121973
  45. Libório, M. P., da Silva, L. M. L., Ekel, P. I., Figueiredo, L. R., Bernardes, P. (2022). Consensus-Based Sub-Indicator Weighting Approach: Constructing Composite Indicators Compatible with Expert Opinion. Social Indicators Research. doi: https://doi.org/10.1007/s11205-022-02989-4
  46. Libório, M. (2020). Cost of doing business index in Latin America. Mendeley Data, 1. doi: http://doi.org/10.17632/b3yvn2pph9.1
  47. Dealing with Construction Permits Methodology (2019). World Bank. Available at: https://www.doingbusiness.org/en/methodology/dealing-with-construction-permits
  48. Djankov, S., La Porta, R., Lopez-de-Silanes, F., Shleifer, A. (2003). Courts: the Lex Mundi Project. The Quarterly Journal of Economics, 118 (2), 453–517. doi: http://doi.org/10.1162/003355303321675437
  49. Geginat, C., Ramalho, R. (2018). Electricity connections and firm performance in 183 countries. Energy Economics, 76, 344–366. doi: https://doi.org/10.1016/j.eneco.2018.08.034
  50. Djankov, S., Ganser, T., McLiesh, C., Ramalho, R., Shleifer, A. (2010). The Effect of Corporate Taxes on Investment and Entrepreneurship. American Economic Journal: Macroeconomics, 2 (3), 31–64. doi: https://doi.org/10.1257/mac.2.3.31
  51. Registering Property Methodology (2019). World Bank https://www.doingbusiness.org/en/methodology/registering-property
  52. Djankov, S. (2009). The Regulation of Entry: A Survey. The World Bank Research Observer, 24 (2), 183–203. doi: https://doi.org/10.1093/wbro/lkp005
  53. Djankov, S., Freund, C., Pham, C. S. (2010). Trading on Time. Review of Economics and Statistics, 92 (1), 166–173. doi: https://doi.org/10.1162/rest.2009.11498
  54. Cinelli, M., Spada, M., Kim, W., Zhang, Y., Burgherr, P. (2020). MCDA Index Tool: an interactive software to develop indices and rankings. Environment Systems and Decisions, 41 (1), 82–109. doi: https://doi.org/10.1007/s10669-020-09784-x
  55. Pearson, K. (1901). LIII. On lines and planes of closest fit to systems of points in space. The London, Edinburgh, and Dublin Philosophical Magazine and Journal of Science, 2 (11), 559–572. doi: https://doi.org/10.1080/14786440109462720
  56. Oppong, F. B., Agbedra, S. Y. (2016). Assessing univariate and multivariate normality. A guide for non-statisticians. Math. Theory Modeling, 6 (2), 26–33.
Evidence of the negative relationship between transaction costs and economic performance in G7+BRICS countries

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-11-28

Як цитувати

Ekel, P., Bernardes, P., Laudares, S., & Libório, M. P. (2022). Докази негативного зв’язку між трансакційними витратами та економічними показниками в країнах G7+BRICS. Technology Audit and Production Reserves, 5(4(67), 37–42. https://doi.org/10.15587/2706-5448.2022.267896

Номер

Том 5 № 4(67) (2022): Економіка підприємств. Макроекономіка

Розділ

Питання макроекономіки та соціально-економічного розвитку: Оригінальне дослідження

Ліцензія

Авторське право (c) 2022 Petr Ekel, Patrícia Bernardes, Sandro Laudares, Matheus Pereira Libório

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.