Розробка методів автоматичного керування обертанням судна навколо полюсу повороту без дрейфу

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.15587/2706-5448.2022.269364

Ключові слова:

безпека судноводіння, оптимізація процесів керування, безпечне розходження суден, автоматичний модуль керування, полюс повороту

Анотація

Об’єктом дослідження є процеси автоматичного керування обертанням судна навколо полюсу повороту з нульовим дрейфом. За останні роки суттєво збільшилася кількість суден та їх розміри, у той час як розміри портів ростуть значно повільніше. Виникла актуальна необхідність оптимізації процесів керування, особливо у стислих водах. Одним із напрямків такої оптимізації є використання концепції полюсу повороту – альтернативного погляду на рух судна при його маневруванні. Показано, що радіус циркуляції та положення судна на циркуляції визначається абсцисою і ординатою полюсу повороту. Розглянуті лінеаризовані моделі двох найбільш поширених схем керування: схеми керування одногвинтовим конвенційним судном без носового підрулюючого пристрою та схеми керування одногвинтовим конвенційним судном із носовим підрулюючим пристроєм. Для усталених рухів кожної із цих схем отримані керування, що забезпечують циркуляцію судна навколо заданого положення полюсу повороту, досліджені можливості циркуляції без кута дрейфу. Це дозволяє зменшити ширину полоси руху, підвищити безпеку руху, зменшити гідродинамічний опір та витрати палива, створити сприятливі умови для проведення технологічних операцій, наприклад, швартування, зменшити вплив людського чинника на процеси керування. Працездатність та ефективність розроблених методів перевірені математичним моделюванням автоматичного швартування судна MSС Container Ship (Dis. 32025t) без кута дрейфу на стенді імітаційного моделювання, створеного авторами на базі навігаційного тренажеру Navi Trainer 5000. Отримані можливості пояснюються використанням математичної моделі судна у бортовому обчислювачі автоматизованої системи та сучасного математичного апарату. Розроблені методи можуть використовуватися на суднах, за умови інтегрування в існуючу автоматизовану систему бортового обчислювача з відкритою архітектурою для нарощування можливостей автоматичного керування рухом. На сьогодні, в усіх автоматизованих системах вже використовується електронний принцип формування та передачі сигналів від пристроїв керування (телеграфу силової енергетичної установки, штурвалу, телеграфів підрулюючих пристроїв) до виконавчих пристроїв, що значно спрощує інтеграцію бортового обчислювача та створення замкнутого контуру автоматичного керування.

Біографії авторів

Сергій Миколайович Зінченко, Херсонська державна морська академія

Доктор технічних наук, доцент

Кафедра управління судном

Олег Миколайович Товстокорий, Херсонська державна морська академія

Кандидат технічних наук, доцент, капітан далекого плавання

Кафедра управління судном

Олександр Олександрович Сапронов, Херсонська державна морська академія

Доктор технічних наук, професор

Кафедра транспортних технологій та механічної інженерії

Андрій Валерійович Петровський, Херсонська державна морська академія

Кандидат технічних наук, доцент

Кафедра судноводіння

Артем Анатолійович Іванов, Херсонська державна морська академія

Доктор філософії, в. о. завідувача кафедри

Кафедра експлуатації суднового електрообладнання і засобів автоматики

Костянтин Васильович Тимофеєв, Херсонська державна морська академія

Кандидат технічних наук, доцент

Кафедра експлуатації суднового електрообладнання і засобів автоматики

Посилання

  1. Seo, S. G. (2011). The Use of Pivot Point in Ship Handling for Safer and More Accurate Ship Manoeuvring. Proceedings of IMLA, 1 (29), 271–280. Available at: https://www.academia.edu/36456506/The_Use_of_Pivot_Point_in_Ship_Handling_for_Safer_and_More_Accurate_Ship_Manoeuvring
  2. Seo, S.-G. (2016). Safer and More Efficient Ship Handling with the Pivot Point Concept. TransNav, the International Journal on Marine Navigation and Safety of Sea Transportation, 10 (4), 605–612. doi: https://doi.org/10.12716/1001.10.04.09
  3. Hooyer, H. H. (1983). Behavior and Handling of Ships. Cornell Maritime Press.
  4. Tzeng, C.-Y. (1998). Analysis of The Pivot Point for a Turning Ship. Journal of Marine Science and Technology, 6 (1), 34–44. doi: https://doi.org/10.51400/2709-6998.2518
  5. Chase, G. A. (1999). Sailing Vessel Handling and Seamanship – The Moving Pivot Point. The Northern Mariner/Le Marin Du Nord, 9 (3), 53–59. doi: https://doi.org/10.25071/2561-5467.629
  6. Cauvier, H. (2008). The Pivot Point. The PILOT. The official organ of the United Kingdom Maritime Pilots’ Association, 295. Available at: http://www.pilotmag.co.uk/wp-content/uploads/2008/06/pilotmag-295-final-web.pdf
  7. Artyszuk, J. (2010). Pivot point in ship manoeuvring. Scientific Journals Maritime University of Szczecin, 20 (92), 13–24.
  8. Paveliev, A. D. (2010). Determination pivot point position and its consideration when maneuvering the vessel. Volga State Academy of Water Transport, 112.
  9. Zinchenko, S., Tovstokoryi, O., Nosov, P., Popovych, I., Kyrychenko, K. (2022). Pivot Point position determination and its use for manoeuvring a vessel. Ships and Offshore Structures, 1–7. doi: https://doi.org/10.1080/17445302.2022.2052480
  10. Zinchenko, S., Mateichuk, V., Nosov, P., Popovych, I., Solovey, O., Mamenko, P., Grosheva, O. (2020). Use of Simulator Equipment for the Development and Testing of Vessel Control Systems. Electrical, Control and Communication Engineering, 16 (2), 58–64. doi: https://doi.org/10.2478/ecce-2020-0009
Development of automatic control methods of vessel rotation around the pivot point without drift

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-12-20

Як цитувати

Зінченко, С. М., Товстокорий, О. М., Сапронов, О. О., Петровський, А. В., Іванов, А. А., & Тимофеєв, К. В. (2022). Розробка методів автоматичного керування обертанням судна навколо полюсу повороту без дрейфу. Technology Audit and Production Reserves, 6(2(68), 16–21. https://doi.org/10.15587/2706-5448.2022.269364

Номер

Розділ

Системи та процеси керування