Оцінка впливу вирубки лісів на поглинання вуглецю в штаті Едо на півдні Південної Нігерії

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.15587/2706-5448.2023.276637

Ключові слова:

вирубка лісів, поглинання вуглецю, втрата деревного покриву, лісові землі, пом’якшення наслідків зміни клімату, штат Едо

Анотація

Зберігання та поглинання зростаючого атмосферного вуглекислого газу (CO2) та скорочення викидів парникових газів (ПГ) в результаті покращення поглинання вуглецю є двома важливими способами, якими лісові землі роблять внесок у боротьбу з глобальним потеплінням. Дослідження направлено на оцінку швидкості поглинання вуглецю (CS) у штаті Едо, Нігерія, а також обсягу вирубки лісів та її впливу на CS. Щоб оцінити зміни запасів вуглецю, використовувалися методи запасів різниці та прибуток-втрата. Метод прибутків і втрат передбачає прибуток і втрати на основі темпів вилучення та зростання, тоді як підхід різниці запасів використовує фактичні вимірювання запасів вуглецю за певний період часу. Ці два методи передбачають, що зміни запасів вуглецю та потоків CO2 до атмосфери або з атмосфери однакові. Для кількісної оцінки зменшення лісу використовували географічні дослідження та супутникові знімки. Порівняння площі, вкритої лісом, в одному регіоні в дві різні епохи дозволило дослідникам визначити річну швидкість зміни. Результати показали, що втрати деревного покриву (TCL, кг/га) зменшилися у 18 регіонах місцевого самоврядування (LGA). Як наслідок, протягом базового періоду розгляду з 2010 по 2022 роки Східний Етаско (EE) та Західний Естако (ES), Південно-Східна Овія (OSW) та Північна Овія зазнали найменшої втрати деревного покриву. Збільшення потреб у виживанні людини, викликане збільшенням населення, може пояснити це спостереження та розгляд. У результаті цього дослідження вивчено ліси, що зазнали трансформації та використовувалися для виробництва їжі, будівництва міст і будинків та виробництва енергії. Регіон з найвищими темпами втрати деревного покриву та знелісення був пов’язаний з найвищим CS, який був розрахований на рівні 2700 тC/га в OSW, і найнижчим значенням CS у розмірі 22,2 тC/га в Оредо-Едо (Oredo Edo). У результаті OSW показало, що густі ліси мають більший запас вуглецю в біомасі, ніж пасовища та відкриті ліси. На завершення дослідження показало, що штат Едо має значний потенціал для підвищення рівня поглинання вуглецю, щоб отримати прибуток від продажу запасів вуглецю та посилити зусилля щодо пом’якшення зміни клімату.

Спонсор дослідження

  • Presentation of research in the form of publication through financial support in the form of a grant from SUES (Support to Ukrainian Editorial Staff).

Біографії авторів

David Suru Aweh, Auchi Polytechnic

Department of Surveying and Geoinformatics

Yahaya Olotu, Auchi Polytechnic

PhD

Department of Agricultural & Bio-Environmental Engineering

Rasheed Ibrahim, Auchi Polytechnic

Department of Agricultural & Bio-Environmental Engineering

Linda Ngozi Izah, Auchi Polytechnic

Department of Surveying and Geoinformatics

Arohunmolase Adeboye John, Auchi Polytechnic

Department of Mineral & Petroleum Engineering

Посилання

  1. Kumar, R., Nandy, S., Agarwal, R., Kushwaha, S. P. S. (2014). Forest cover dynamics analysis and prediction modeling using logistic regression model. Ecological Indicators, 45, 444–455. doi: https://doi.org/10.1016/j.ecolind.2014.05.003
  2. Global Forest Resource Assessment (2005). FAO Forestry Paper 147. Rome: Food and Agriculture Organization of the United Nations.
  3. Newell, J. P., Simeone, J. (2014). Russia’s forests in a global economy: how consumption drives environmental change. Eurasian Geography and Economics, 55 (1), 37–70. doi: https://doi.org/10.1080/15387216.2014.926254
  4. Herzog, H., Golomb, D. (2004). Carbon Capture and Storage from Fossil Fuel Use. Encyclopedia of Energy, 277–287. doi: https://doi.org/10.1016/b0-12-176480-x/00422-8
  5. Righelato, R., Spracklen, D. V. (2007). Carbon Mitigation by Biofuels or by Saving and Restoring Forests? Science, 317 (5840), 902–902. doi: https://doi.org/10.1126/science.1141361
  6. Thurner, M., Beer, C., Santoro, M., Carvalhais, N., Wutzler, T., Schepaschenko, D., Shvidenko, A. et al. (2013). Carbon stock and density of northern boreal and temperate forests. Global Ecology and Biogeography, 23 (3), 297–310. doi: https://doi.org/10.1111/geb.12125
  7. Schmidt, M. W. I., Torn, M. S., Abiven, S., Dittmar, T., Guggenberger, G., Janssens, I. A. et al. (2011). Persistence of soil organic matter as an ecosystem property. Nature, 478 (7367), 49–56. doi: https://doi.org/10.1038/nature10386
  8. Climate Change 2007: Synthesis Report. Summary for policy makers (2007). An assessment of the Intergovernmental Panel on Climate Change. IPCC. Cambridge University Press.
  9. Gibbs, H. K., Brown, S., Niles, J. O., Foley, J. A. (2007). Monitoring and estimating tropical forest carbon stocks: making REDD a reality. Environmental Research Letters, 2 (4), 045023. doi: https://doi.org/10.1088/1748-9326/2/4/045023
  10. Phillips, O. L., Lewis, S. L., Baker, T. R., Chao, K.-J., Higuchi, N. (2008). The changing Amazon forest. Philosophical Transactions of the Royal Society B: Biological Sciences, 363 (1498), 1819–1827. doi: https://doi.org/10.1098/rstb.2007.0033
  11. Smith, P., House, J. I., Bustamante, M., Sobocká, J., Harper, R., Pan, G. et al. (2015). Global change pressures on soils from land use and management. Global Change Biology, 22 (3), 1008–1028. doi: https://doi.org/10.1111/gcb.13068
  12. Lal, R. (2001). World cropland soils as a source or sink for atmospheric Carbon. Advances in Agronomy, 71, 145–191. doi: https://doi.org/10.1016/s0065-2113(01)71014-0
  13. Powlson, D. S., Gregory, P. J., Whalley, W. R., Quinton, J. N., Hopkins, D. W., Whitmore, A. P. et al. (2011). Soil management in relation to sustainable agriculture and ecosystem services. Food Policy, 36, S72–S87. doi: https://doi.org/10.1016/j.foodpol.2010.11.025
  14. Carbon, Emissions, Reducing Emissions from Deforestation & Forest Degradation (REDD+), Conflict and Governance, Forest/Forestry, Land Use, Sustainable Landscapes (2022). Global Forest Watch.
  15. Puyravaud, J.-P. (2003). Standardizing the calculation of the annual rate of deforestation. Forest Ecology and Management, 177 (1-3), 593–596. doi: https://doi.org/10.1016/s0378-1127(02)00335-3
  16. Brown, S., Braatz, B. (2008). Methods for Estimating CO2 Emissions from Deforestation and Forest Degradation. GOFCGOLD Reducing Greenhouse Gas Emissions from Deforestation and Degradation in Developing Countries: A Sourcebook of Methods and Procedures for Monitoring, Measuring and Reporting. GOFC-GOLD Report version COP 13-2. Alberta: GOFC-GOLD.
  17. Murdiyarso, D., Skutsch, M., Guariguata, K., Luttrell, C., Verweij, P., Stella, O. (2008). Measuring and Monitoring Forest Degradation for REDD: Implications of Country Circumstances. Bogor: CIFOR. doi: https://doi.org/10.17528/cifor/002596
  18. Adeyemi, A. A., Adeleke, S. O. (2020). Assessment of land-cover changes and carbon sequestration potentials of tree species in j4 section of Omo Forest Reserve, Ogun State, Nigeria. Ife Journal of Science, 22 (1), 137–152. doi: https://doi.org/10.4314/ijs.v22i1.14
  19. Dwomoh, F. K., Auch, R. F., Brown, J. F., Tollerud, H. J. (2023). Trends in tree cover change over three decades related to interannual climate variability and wildfire in California. Environmental Research Letters, 18 (2), 024007. doi: https://doi.org/10.1088/1748-9326/acad15
  20. Solomon, N., Hishe, H., Annang, T., Pabi, O., Asante, I., Birhane, E. (2018). Forest Cover Change, Key Drivers and Community Perception in Wujig Mahgo Waren Forest of Northern Ethiopia. Land, 7 (1), 32. doi: https://doi.org/10.3390/land7010032
  21. Chen, X., Hutley, L. B., Eamus, D. (2003). Carbon balance of a tropical savanna of northern Australia. Oecologia, 137 (3), 405–416. doi: https://doi.org/10.1007/s00442-003-1358-5
Assessment of deforestation impacts on carbon sequestration in Edo State south Southern Nigeria

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-04-06

Як цитувати

Aweh, D. S., Olotu, Y., Ibrahim, R., Izah, L. N., & John, A. A. (2023). Оцінка впливу вирубки лісів на поглинання вуглецю в штаті Едо на півдні Південної Нігерії. Technology Audit and Production Reserves, 2(3(70), 18–24. https://doi.org/10.15587/2706-5448.2023.276637

Номер

Том 2 № 3(70) (2023): Хімічна інженерія

Розділ

Екологія та технології захисту навколишнього середовища

Ліцензія

Авторське право (c) 2023 David Suru Aweh, Yahaya Olotu, Rasheed Ibrahim, Linda Ngozi Izah, Arohunmolase Adeboye John

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.