Дослідження складу прополісу, як предмету перероблення у харчову продукцію

Автор(и)

  • Роман Мар’янович Двикалюк Національний університет біоресурсів і природокористування України, Україна https://orcid.org/0000-0001-7732-6365

DOI:

https://doi.org/10.15587/2706-5448.2023.282467

Ключові слова:

прополіс, спосіб збору, частка воску, механічні домішки, ідентифікації, флавоноїди

Анотація

Об’єктом дослідження є зразки прополісу, отримані різними засобами збору у різних регіонах України. Основною проблемою, яка вирішується є пошук оптимальних, ефективних, дозволених у харчовій промисловості засобів збору прополісу, як предмету перероблення у харчову продукцію. Досліджено вплив основних способів збору прополісу на основні показників якості прополісу для застосування його як сировини у харчовій промисловості. Оцінено відмінність основних показників сировини у розрізі регіонів України. Застосування засобів збору прополісу, котрі не відповідають вимогам з безпечності у харчовій промисловості є досить поширеною практикою на пасічницьких господарствах. В основу допустимості сировини до використання у харчовій промисловості ставиться відповідність її вимогам чинних нормативно-правових актів з якості. В той же час, оновлення та зміна нормативно-правових актів з огляду на реалі виробництва відбувається повільно та із значним запізненням. Такий підхід скорочує об’єми сировини, доступної до використання у промисловості через технічні бар’єри та застарілі нормативно-правові акти з якості. В процесі дослідження отримано результати за такими показниками, як масова частка воску, механічних домішок та флавоноїдних сполук у прополісі, зібраному з трьох регіонів України. Рівень показників у досліджуваних зразках не відповідає вимогам, визначеним ДСТУ 4662:2006. В той же час нормативні вимоги ДСТУ 4662:2006 та методи дослідження не відповідають проєкту ISO/DIS 24381, що фіналізований та проходить завершальні етапи прийняття, як основний міжнародний акт. Застосування у виробництві сировини прополісу засобів збору, допущених до контакту з харчовими продуктами поряд із переглядом нормативно-правових актів з якості та приведення їх у відповідність з міжнародними документами може сприяти покращенню доступності цього продукту як харчової сировини. Виробникам прополісу слід приділи увагу джерелам прополісу, розміщеним в екологічно чистих зонах та зонах з мінімальним техногенним навантаженням, притримуватись належної практики бджільництва для отримання якісної сировини. Отримані результати можуть бути використані для розроблення промислової технології виробництва прополісу, як предмету перероблення у харчову продукцію.

Біографія автора

Роман Мар’янович Двикалюк, Національний університет біоресурсів і природокористування України

Аспірант

Кафедра стандартизації та сертифікації сільськогосподарської продукції

Посилання

  1. DSTU 4662:2006 «Propolis (bdzholynyi klei). Tekhnichni umovy». (2007). Kyiv: Derzhstandarty Ukrainy.
  2. El-Sakhawy, M., Salama, A., Mohamed, S. A. A. (2023). Propolis applications in food industries and packaging. Biomass Conversion and Biorefinery. doi: https://doi.org/10.1007/s13399-023-04044-9
  3. Segueni, N., Boutaghane, N., Asma, S. T., Tas, N., Acaroz, U., Arslan-Acaroz, D. et al. (2023). Review on Propolis Applications in Food Preservation and Active Packaging. Plants, 12 (8), 1654. doi: https://doi.org/10.3390/plants12081654
  4. Pobiega, K., Gniewosz, M., Kraśniewska, K. (2017). Antimicrobial and antiviral properties of different types of propolis. Zeszyty Problemowe Postępów Nauk Rolniczych, 589, 69–79. doi: https://doi.org/10.22630/zppnr.2017.589.22
  5. Kasote, D., Bankova, V., Viljoen, A. M. (2022). Propolis: chemical diversity and challenges in quality control. Phytochemistry Reviews, 21 (6), 1887–1911. doi: https://doi.org/10.1007/s11101-022-09816-1
  6. Popova, M., Trusheva, B., Bankova, V.; Murthy, H. N. (Eds.) (2022). Chemistry and Applications of Propolis. Gums, Resins and Latexes of Plant Origin. Reference Series in Phytochemistry. Cham: Springer, 657–688. doi: https://doi.org/10.1007/978-3-030-91378-6_38
  7. Woźniak, M., Sip, A., Mrówczyńska, L., Broniarczyk, J., Waśkiewicz, A., Ratajczak, I. (2022). Biological Activity and Chemical Composition of Propolis from Various Regions of Poland. Molecules, 28 (1), 141. doi: https://doi.org/10.3390/molecules28010141
  8. Kurek-Górecka, A., Keskin, Ş., Bobis, O., Felitti, R., Górecki, M., Otręba, M. et al. (2022). Comparison of the Antioxidant Activity of Propolis Samples from Different Geographical Regions. Plants, 11 (9), 1203. doi: https://doi.org/10.3390/plants11091203
  9. Nichitoi, M. M., Josceanu, A. M., Daniela, R., Isopescu, G. I., Lavric, V. (2019). Romanian propolis extracts: Characterization and statistical analysis and modelling. UPB Scientific Bulletin, Series B: Chemistry and Materials Science, 81, 149–162. Available at: https://www.researchgate.net/publication/338778251_ROMANIAN_PROPOLIS_EXTRACTS_CHARACTERIZATION_AND_STATISTICAL_ANALYSIS_AND_MODELLING
  10. Stanciauskaite, M., Marksa, M., Liaudanskas, M., Ivanauskas, L., Ivaskiene, M., Ramanauskiene, K. (2021). Extracts of Poplar Buds (Populus balsamifera L., Populus nigra L.) and Lithuanian Propolis: Comparison of Their Composition and Biological Activities. Plants, 10 (5), 828. doi: https://doi.org/10.3390/plants10050828
  11. Mititelu, M., Udeanu, D., Nedelescu, M., Neacsu, S., Nicoara, A., Oprea, E., Ghica, M. (2022). Quality Control of Different Types of Honey and Propolis Collected from Romanian Accredited Beekeepers and Consumer’s Risk Assessment. Crystals, 12 (1), 87. doi: https://doi.org/10.3390/cryst12010087
  12. Hogendoorn, E. A., Sommeijer, M. J., Vredenbregt, M. J. (2013). Alternative method for measuring beeswax content in propolis from the Netherlands. Journal of Apicultural Science, 57 (2), 81–90. doi: https://doi.org/10.2478/jas-2013-0019
  13. Kolaylı, S., Birinci, C., Kara, Y., Ozkok, A., Samancı, A. E. T., Sahin, H., Yildiz, O. (2023). A melissopalynological and chemical characterization of Anatolian propolis and an assessment of its antioxidant potential. European Food Research and Technology, 249 (5), 1213–1233. doi: https://doi.org/10.1007/s00217-023-04208-x
  14. Negri, G., Marcucci, C., Salatino, A., Salatino, M. L. F. (2000). Comb and propolis waxes from Brazil (states of São Paulo and Paraná). Journal of the Brazilian Chemical Society, 11 (5), 453–457. doi: https://doi.org/10.1590/s0103-50532000000500004
  15. Guzelmeric, E., Ristivojević, P., Trifković, J., Dastan, T., Yilmaz, O., Cengiz, O., Yesilada, E. (2018). Authentication of Turkish propolis through HPTLC fingerprints combined with multivariate analysis and palynological data and their comparative antioxidant activity. LWT, 87, 23–32. doi: https://doi.org/10.1016/j.lwt.2017.08.060
  16. Pyrgioti, E., Graikou, K., Aligiannis, N., Karabournioti, S., Chinou, I. (2022). Qualitative Analysis Related to Palynological Characterization and Biological Evaluation of Propolis from Prespa National Park (Greece). Molecules, 27 (20), 7018. doi: https://doi.org/10.3390/molecules27207018
  17. Teixeira, É. W., Message, D., Meira, R. M. S. A. (2019). Methacrylate: An alternative fixing agent for identifying the botanical origin of propolis. Applications in Plant Sciences, 7 (12). doi: https://doi.org/10.1002/aps3.11309
  18. Warakomska, Z., Maciejewicz, W. (1992). Microscopic analysis of propolis from Polish regions. Apidologie, 23 (4), 277–283. doi: https://doi.org/10.1051/apido:19920401
  19. Salas, A. L., Mercado, M. I., Eugenia Orqueda, M., Correa Uriburu, F. M., García, M. E. et al. (2020). Zuccagnia-type Propolis from Argentina: A potential functional ingredient in food to pathologies associated to metabolic syndrome and oxidative stress. Journal of Food Science, 85 (8), 2578–2588. doi: https://doi.org/10.1111/1750-3841.15323
  20. Wojtacka, J. (2022). Propolis Contra Pharmacological Interventions in Bees. Molecules, 27 (15), 4914. doi: https://doi.org/10.3390/molecules27154914
  21. Dvykaliuk, R. M., Adamchuk, L. O. (2021). Development of a propolis collecting device. Animal Science and Food Technology, 12 (3). doi: https://doi.org/10.31548/animal2021.03.007
  22. Siefert, P., Buling, N., Grünewald, B. (2021). Honey bee behaviours within the hive: Insights from long-term video analysis. PLOS ONE, 16 (3), e0247323. doi: https://doi.org/10.1371/journal.pone.0247323
  23. Olszewski, K., Dziechciarz, P., Trytek, M., Borsuk, G. (2022). A scientific note on the strategy of wax collection as rare behavior of Apis mellifera. Apidologie, 53 (4). doi: https://doi.org/10.1007/s13592-022-00948-z
  24. Fayaz, G., Goli, S. A. H., Kadivar, M., Valoppi, F., Barba, L., Calligaris, S., Nicoli, M. C. (2017). Potential application of pomegranate seed oil oleogels based on monoglycerides, beeswax and propolis wax as partial substitutes of palm oil in functional chocolate spread. LWT, 86, 523–529. doi: https://doi.org/10.1016/j.lwt.2017.08.036
  25. Shirvani, A., Goli, S. A. H., Varshosaz, J., Salvia-Trujillo, L., Martín-Belloso, O. (2022). Fabrication of edible solid lipid nanoparticle from beeswax/propolis wax by spontaneous emulsification: Optimization, characterization and stability. Food Chemistry, 387, 132934. doi: https://doi.org/10.1016/j.foodchem.2022.132934
  26. Generally Recognized as Safe (GRAS) (2022). Available at: https://www.fda.gov/food/food-ingredients-packaging/generally-recognized-safe-gras
  27. Zhao, W., Wei, Z., Xue, C. (2021). Recent advances on food-grade oleogels: Fabrication, application and research trends. Critical Reviews in Food Science and Nutrition, 62 (27), 7659–7676. doi: https://doi.org/10.1080/10408398.2021.1922354
  28. Conti, M. E., Astolfi, M. L., Finoia, M. G., Massimi, L., Canepari, S. (2022). Biomonitoring of element contamination in bees and beehive products in the Rome province (Italy). Environmental Science and Pollution Research, 29 (24), 36057–36074. doi: https://doi.org/10.1007/s11356-021-18072-3
  29. Wang, Z., Ren, P., Wu, Y., He, Q. (2021). Recent advances in analytical techniques for the detection of adulteration and authenticity of bee products – A review. Food Additives & Contaminants: Part A, 38 (4), 533–549. doi: https://doi.org/10.1080/19440049.2020.1871081
  30. Hu, H., Wang, Y., Zhu, H., Dong, J., Qiao, J., Kong, L., Zhang, H. (2022). Two novel markers to discriminate poplar-type propolis from poplar bud extracts: 9-oxo-ODE and 9-oxo-ODA. Journal of Food Composition and Analysis, 105, 104196. doi: https://doi.org/10.1016/j.jfca.2021.104196
Exploring the composition of propolis as a subject of processing into food products

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-06-22

Як цитувати

Двикалюк, Р. М. (2022). Дослідження складу прополісу, як предмету перероблення у харчову продукцію. Technology Audit and Production Reserves, 3(3(71), 35–40. https://doi.org/10.15587/2706-5448.2023.282467

Номер

Том 3 № 3(71) (2023): Хімічна інженерія

Розділ

Технології виробництва харчування

Ліцензія

Авторське право (c) 2023 Roman Dvykaliuk

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.