Дослідження складу прополісу, як предмету перероблення у харчову продукцію
DOI:
https://doi.org/10.15587/2706-5448.2023.282467Ключові слова:
прополіс, спосіб збору, частка воску, механічні домішки, ідентифікації, флавоноїдиАнотація
Об’єктом дослідження є зразки прополісу, отримані різними засобами збору у різних регіонах України. Основною проблемою, яка вирішується є пошук оптимальних, ефективних, дозволених у харчовій промисловості засобів збору прополісу, як предмету перероблення у харчову продукцію. Досліджено вплив основних способів збору прополісу на основні показників якості прополісу для застосування його як сировини у харчовій промисловості. Оцінено відмінність основних показників сировини у розрізі регіонів України. Застосування засобів збору прополісу, котрі не відповідають вимогам з безпечності у харчовій промисловості є досить поширеною практикою на пасічницьких господарствах. В основу допустимості сировини до використання у харчовій промисловості ставиться відповідність її вимогам чинних нормативно-правових актів з якості. В той же час, оновлення та зміна нормативно-правових актів з огляду на реалі виробництва відбувається повільно та із значним запізненням. Такий підхід скорочує об’єми сировини, доступної до використання у промисловості через технічні бар’єри та застарілі нормативно-правові акти з якості. В процесі дослідження отримано результати за такими показниками, як масова частка воску, механічних домішок та флавоноїдних сполук у прополісі, зібраному з трьох регіонів України. Рівень показників у досліджуваних зразках не відповідає вимогам, визначеним ДСТУ 4662:2006. В той же час нормативні вимоги ДСТУ 4662:2006 та методи дослідження не відповідають проєкту ISO/DIS 24381, що фіналізований та проходить завершальні етапи прийняття, як основний міжнародний акт. Застосування у виробництві сировини прополісу засобів збору, допущених до контакту з харчовими продуктами поряд із переглядом нормативно-правових актів з якості та приведення їх у відповідність з міжнародними документами може сприяти покращенню доступності цього продукту як харчової сировини. Виробникам прополісу слід приділи увагу джерелам прополісу, розміщеним в екологічно чистих зонах та зонах з мінімальним техногенним навантаженням, притримуватись належної практики бджільництва для отримання якісної сировини. Отримані результати можуть бути використані для розроблення промислової технології виробництва прополісу, як предмету перероблення у харчову продукцію.
Посилання
- DSTU 4662:2006 «Propolis (bdzholynyi klei). Tekhnichni umovy». (2007). Kyiv: Derzhstandarty Ukrainy.
- El-Sakhawy, M., Salama, A., Mohamed, S. A. A. (2023). Propolis applications in food industries and packaging. Biomass Conversion and Biorefinery. doi: https://doi.org/10.1007/s13399-023-04044-9
- Segueni, N., Boutaghane, N., Asma, S. T., Tas, N., Acaroz, U., Arslan-Acaroz, D. et al. (2023). Review on Propolis Applications in Food Preservation and Active Packaging. Plants, 12 (8), 1654. doi: https://doi.org/10.3390/plants12081654
- Pobiega, K., Gniewosz, M., Kraśniewska, K. (2017). Antimicrobial and antiviral properties of different types of propolis. Zeszyty Problemowe Postępów Nauk Rolniczych, 589, 69–79. doi: https://doi.org/10.22630/zppnr.2017.589.22
- Kasote, D., Bankova, V., Viljoen, A. M. (2022). Propolis: chemical diversity and challenges in quality control. Phytochemistry Reviews, 21 (6), 1887–1911. doi: https://doi.org/10.1007/s11101-022-09816-1
- Popova, M., Trusheva, B., Bankova, V.; Murthy, H. N. (Eds.) (2022). Chemistry and Applications of Propolis. Gums, Resins and Latexes of Plant Origin. Reference Series in Phytochemistry. Cham: Springer, 657–688. doi: https://doi.org/10.1007/978-3-030-91378-6_38
- Woźniak, M., Sip, A., Mrówczyńska, L., Broniarczyk, J., Waśkiewicz, A., Ratajczak, I. (2022). Biological Activity and Chemical Composition of Propolis from Various Regions of Poland. Molecules, 28 (1), 141. doi: https://doi.org/10.3390/molecules28010141
- Kurek-Górecka, A., Keskin, Ş., Bobis, O., Felitti, R., Górecki, M., Otręba, M. et al. (2022). Comparison of the Antioxidant Activity of Propolis Samples from Different Geographical Regions. Plants, 11 (9), 1203. doi: https://doi.org/10.3390/plants11091203
- Nichitoi, M. M., Josceanu, A. M., Daniela, R., Isopescu, G. I., Lavric, V. (2019). Romanian propolis extracts: Characterization and statistical analysis and modelling. UPB Scientific Bulletin, Series B: Chemistry and Materials Science, 81, 149–162. Available at: https://www.researchgate.net/publication/338778251_ROMANIAN_PROPOLIS_EXTRACTS_CHARACTERIZATION_AND_STATISTICAL_ANALYSIS_AND_MODELLING
- Stanciauskaite, M., Marksa, M., Liaudanskas, M., Ivanauskas, L., Ivaskiene, M., Ramanauskiene, K. (2021). Extracts of Poplar Buds (Populus balsamifera L., Populus nigra L.) and Lithuanian Propolis: Comparison of Their Composition and Biological Activities. Plants, 10 (5), 828. doi: https://doi.org/10.3390/plants10050828
- Mititelu, M., Udeanu, D., Nedelescu, M., Neacsu, S., Nicoara, A., Oprea, E., Ghica, M. (2022). Quality Control of Different Types of Honey and Propolis Collected from Romanian Accredited Beekeepers and Consumer’s Risk Assessment. Crystals, 12 (1), 87. doi: https://doi.org/10.3390/cryst12010087
- Hogendoorn, E. A., Sommeijer, M. J., Vredenbregt, M. J. (2013). Alternative method for measuring beeswax content in propolis from the Netherlands. Journal of Apicultural Science, 57 (2), 81–90. doi: https://doi.org/10.2478/jas-2013-0019
- Kolaylı, S., Birinci, C., Kara, Y., Ozkok, A., Samancı, A. E. T., Sahin, H., Yildiz, O. (2023). A melissopalynological and chemical characterization of Anatolian propolis and an assessment of its antioxidant potential. European Food Research and Technology, 249 (5), 1213–1233. doi: https://doi.org/10.1007/s00217-023-04208-x
- Negri, G., Marcucci, C., Salatino, A., Salatino, M. L. F. (2000). Comb and propolis waxes from Brazil (states of São Paulo and Paraná). Journal of the Brazilian Chemical Society, 11 (5), 453–457. doi: https://doi.org/10.1590/s0103-50532000000500004
- Guzelmeric, E., Ristivojević, P., Trifković, J., Dastan, T., Yilmaz, O., Cengiz, O., Yesilada, E. (2018). Authentication of Turkish propolis through HPTLC fingerprints combined with multivariate analysis and palynological data and their comparative antioxidant activity. LWT, 87, 23–32. doi: https://doi.org/10.1016/j.lwt.2017.08.060
- Pyrgioti, E., Graikou, K., Aligiannis, N., Karabournioti, S., Chinou, I. (2022). Qualitative Analysis Related to Palynological Characterization and Biological Evaluation of Propolis from Prespa National Park (Greece). Molecules, 27 (20), 7018. doi: https://doi.org/10.3390/molecules27207018
- Teixeira, É. W., Message, D., Meira, R. M. S. A. (2019). Methacrylate: An alternative fixing agent for identifying the botanical origin of propolis. Applications in Plant Sciences, 7 (12). doi: https://doi.org/10.1002/aps3.11309
- Warakomska, Z., Maciejewicz, W. (1992). Microscopic analysis of propolis from Polish regions. Apidologie, 23 (4), 277–283. doi: https://doi.org/10.1051/apido:19920401
- Salas, A. L., Mercado, M. I., Eugenia Orqueda, M., Correa Uriburu, F. M., García, M. E. et al. (2020). Zuccagnia-type Propolis from Argentina: A potential functional ingredient in food to pathologies associated to metabolic syndrome and oxidative stress. Journal of Food Science, 85 (8), 2578–2588. doi: https://doi.org/10.1111/1750-3841.15323
- Wojtacka, J. (2022). Propolis Contra Pharmacological Interventions in Bees. Molecules, 27 (15), 4914. doi: https://doi.org/10.3390/molecules27154914
- Dvykaliuk, R. M., Adamchuk, L. O. (2021). Development of a propolis collecting device. Animal Science and Food Technology, 12 (3). doi: https://doi.org/10.31548/animal2021.03.007
- Siefert, P., Buling, N., Grünewald, B. (2021). Honey bee behaviours within the hive: Insights from long-term video analysis. PLOS ONE, 16 (3), e0247323. doi: https://doi.org/10.1371/journal.pone.0247323
- Olszewski, K., Dziechciarz, P., Trytek, M., Borsuk, G. (2022). A scientific note on the strategy of wax collection as rare behavior of Apis mellifera. Apidologie, 53 (4). doi: https://doi.org/10.1007/s13592-022-00948-z
- Fayaz, G., Goli, S. A. H., Kadivar, M., Valoppi, F., Barba, L., Calligaris, S., Nicoli, M. C. (2017). Potential application of pomegranate seed oil oleogels based on monoglycerides, beeswax and propolis wax as partial substitutes of palm oil in functional chocolate spread. LWT, 86, 523–529. doi: https://doi.org/10.1016/j.lwt.2017.08.036
- Shirvani, A., Goli, S. A. H., Varshosaz, J., Salvia-Trujillo, L., Martín-Belloso, O. (2022). Fabrication of edible solid lipid nanoparticle from beeswax/propolis wax by spontaneous emulsification: Optimization, characterization and stability. Food Chemistry, 387, 132934. doi: https://doi.org/10.1016/j.foodchem.2022.132934
- Generally Recognized as Safe (GRAS) (2022). Available at: https://www.fda.gov/food/food-ingredients-packaging/generally-recognized-safe-gras
- Zhao, W., Wei, Z., Xue, C. (2021). Recent advances on food-grade oleogels: Fabrication, application and research trends. Critical Reviews in Food Science and Nutrition, 62 (27), 7659–7676. doi: https://doi.org/10.1080/10408398.2021.1922354
- Conti, M. E., Astolfi, M. L., Finoia, M. G., Massimi, L., Canepari, S. (2022). Biomonitoring of element contamination in bees and beehive products in the Rome province (Italy). Environmental Science and Pollution Research, 29 (24), 36057–36074. doi: https://doi.org/10.1007/s11356-021-18072-3
- Wang, Z., Ren, P., Wu, Y., He, Q. (2021). Recent advances in analytical techniques for the detection of adulteration and authenticity of bee products – A review. Food Additives & Contaminants: Part A, 38 (4), 533–549. doi: https://doi.org/10.1080/19440049.2020.1871081
- Hu, H., Wang, Y., Zhu, H., Dong, J., Qiao, J., Kong, L., Zhang, H. (2022). Two novel markers to discriminate poplar-type propolis from poplar bud extracts: 9-oxo-ODE and 9-oxo-ODA. Journal of Food Composition and Analysis, 105, 104196. doi: https://doi.org/10.1016/j.jfca.2021.104196
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2023 Roman Dvykaliuk
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.