Вимірювання викидів оксидів азоту (NOx) в паливоспалюючому обладнанні та аналіз їх впливу на стан повітря міста

Автор(и)

  • Віталій Михайлович Івасенко Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», Україна https://orcid.org/0000-0001-8318-7437

DOI:

https://doi.org/10.15587/2706-5448.2023.282624

Ключові слова:

викиди забруднюючих речовин, оксиди азоту, газоаналізатор, карта розсіювання викидів, гігієнічні нормативи атмосферного повітря

Анотація

Об’єктом дослідження є забезпечення екологічної безпеки та максимальної ефективності роботи паливовиспалюючого обладнання. Енергетичні об’єкти (теплоелектроцентраль, котельні) є одними з найбільших забруднювачів атмосфери в місті. Серед токсичних газів, що містяться у димових газах паливовиспалюючого обладнання, значне місце посідають оксиди азоту (NO, NO2, NOx). Дані речовини негативно впливають на екологічний стан міста та нормуються Наказом Мінприроди України від 27.06.2006 № 309 про затвердження нормативів граничнодопустимих викидів забруднюючих речовин із стаціонарних джерел. Розглянуто принципи єдності вимірювання, що включають в себе подання результатів вимірювання в стандартних одиницях (ppm, мг/м3). Наведено перерахунок з об’ємної концентрації (ppm) в масову (мг/м3). Проведені вимірювання концентрації оксидів азоту. В ході досліджень використовувалися інструментальні засоби вимірювання, що дозволило отримати значення концентрацій діоксиду азоту у викидах димових труб газових котлів. Зокрема усереднені максимальні концентрації основних забруднюючих речовин перевищують 62,58 мг/м3. Аналіз концентрації димових газів дозволяє визначити концентрацію забруднюючих речовин і максимально налаштувати оптимальну роботу обладнання, досягнувши скорочення викидів та відповідність затвердженим нормам викидів. Отримані дані фонових концентрацій діоксиду азоту в місті Київ, що становлять 1,33 ГДК. Використовуючи дані інструментальних вимірювань з методикою розрахунку концентрацій в атмосферному повітрі шкідливих речовин та фонові концентрації, було створено карту розсіювання викидів. На карті розсіювання були нанесені поля приземних концентрацій, що дозволяє порівняти отримані значення з гігієнічними нормативними атмосферного повітря. Поєднавши інструментальні методи вимірювання та розрахункові методики було визначено обсяги викидів та оцінено вплив на забруднення атмосферного повітря міста.

Біографія автора

Віталій Михайлович Івасенко, Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»

Кандидат технічних наук, асистент

Кафедра інформаційно-вимірювальних технологій

Посилання

  1. Rohozhyn, O. H., Khlobystov, Ye. V., Yakovlev, Ye. O. (2015). Informatsiinyi instrumentarii otsinky ekolohichnykh resursiv v Ukraini. Matematychne modeliuvannia v ekonomitsi, 3, 13–26.
  2. Meghea, I., Mihai, M., Demeter, T. (2013). Gauss dispersion model applied to multiple punctual sources from an industrial platform. International Multidisciplinary Scientific GeoConference: SGEM: Surveying Geology & Mining Ecology Management, 1, 497.
  3. Hromova, O. V. (2004). Analiz modelei poshyrennia rechovyn v atmosferi vid statsionarnykh dzherel. Naukovi pratsi UkrNDHMI, 253, 173–181.
  4. Pliatsuk, L. D., Bataltsev, Ye. V. (2012). Increasing of environmental safety of thermal power plants by coal gasification technology. Ekolohichna bezpeka, 2, 90–92.
  5. Prymiskyi, V. P., Ivasenko, V. M., Korniienko, D. H. (2014). Adaptation features and emission standards execution control in the industry. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 3 (1 (69)), 8–16. doi: https://doi.org/10.15587/1729-4061.2014.24973
  6. Prymiskyi, V. P. (2011). Instrumentalnyi kontrol kontsentratsii dymovykh haziv i tekhnolohichna optymizatsii protsesiv horinniaiu. Metrolohiia ta prylady, 1, 61–67.
  7. Korniienko, D. H., Prymiskyi, V. P. (2015). Automatic cleaning system of sample preparation of flue gas tester. Technology Audit and Production Reserves, 1 (3 (21)), 29–32. doi: https://doi.org/10.15587/2312-8372.2015.37029
  8. Miheeva, I. L., Grabar, V. Ia., Valtsev, V. A., Mazyra, L. D. (2015). Mnogokomponentnyi hemiliuminestsentnyi gazoanalizator. Sovremennye informatsionnye i elektronnye tekhnologii, 2, 200–201.
  9. DSTU 8812:2018. Yakist povitria. Vykydy statsionarnykh dzherel. Nastanovy z vidbyrannia prob (2018). Available at: https://zakon.isu.net.ua/sites/default/files/normdocs/dstu_8812_2018.pdf
  10. DSTU 8725:2017. Yakist povitria. Vykydy statsionarnykh dzherel. Metody vyznachennia shvydkosti ta obyemnoi vytraty hazopylovykh potokiv (2017). Available at: http://www.ksv.biz.ua/GOST/DSTY_ALL/DSTU4/dstu_8725-2017.pdf
  11. Pokaznyky emisii vykydiv zabrudniuiuchykh rechovyn v atmosferne povitria. Vol. 1-3 (2008). Donetsk: IATs VAT «UkrNTEK», 466.
  12. Jol, A., Kielland, G. (Eds.) (1997). Air pollution in Europe 1997. Executive summary. Copenhagen: European Environment Agency.
Measurement of nitrogen oxide (NOx) emissions in fuel-combustion equipment and analysis of their impact on city air condition

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-06-23

Як цитувати

Івасенко, В. М. (2023). Вимірювання викидів оксидів азоту (NOx) в паливоспалюючому обладнанні та аналіз їх впливу на стан повітря міста. Technology Audit and Production Reserves, 3(3(71), 20–24. https://doi.org/10.15587/2706-5448.2023.282624

Номер

Том 3 № 3(71) (2023): Хімічна інженерія

Розділ

Екологія та технології захисту навколишнього середовища

Ліцензія

Авторське право (c) 2023 Vitaliy Ivasenko

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.