Управління зеленими інвестиціями країн з точки зору їх технологічного розвитку

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.15587/2706-5448.2023.283926

Ключові слова:

управління зеленими інвестиціями, країни, технологічний розвиток, бенчмаркінговий підхід, критеріальний показник

Анотація

В умовах технологічного розвитку та інформатизації суспільних відносин все більше актуалізується формування ефективного організаційного забезпечення процесів інвестування зелених технологій. Об’єктом дослідження є процеси управління зеленим інвестуванням країн світу різними стейкхолдерами в умовах посилення руху та розвитку продуктивних сил до Індустрій 4.0 та 5.0. Серед проблем, які потребують вирішення, слід відзначити:

– низький рівень прийняття управлінських рішень та реалізації зелених інвестицій у країнах з перехідною економікою та країнах, що розвиваються;

– високий рівень дивергенції технологічного розвитку країн світу в системі технологічних структур.

До інструментів вирішення цих проблем слід віднести ефективне організаційно-економічне забезпечення зеленого інвестування на рівні держави, інвестора, виробника та клієнта. Проведено порівняльний аналіз зеленого інвестування країн світу. Сформовано чинники позитивного та негативного впливу на процес управління зеленими інвестиціями в країнах з різним рівнем економічного та технологічного розвитку. Досліджено сучасні тенденції розвитку зеленого інвестування. Відзначено ефекти впровадження зелених технологій компаніями світу. Удосконалено бенчмаркінговий підхід щодо відбору країн-лідерів, які можуть бути використані в управлінні зеленими інвестиціями. Сформовано критеріальні показники SWOT-аналізу системи управління зеленими інвестиціями на прикладі інноваційного проєкту університету. За результатами дослідження зроблено необхідні висновки.

Отримані результати пояснюються можливістю їх застосування в системі реалізації проєктів і програм щодо інвестування зелених технологій (сонячні станції, вітрові станції, системи очищення стічних вод, благоустрій та озеленення територій, геотермальна енергетика). Практична реалізація можлива в різних країнах світу за умов сталого технологічного розвитку від Індустрії 3.0 до Індустрії 5.0.

Біографії авторів

Леонід Миколайович Таранюк, Сумський державний університет; Vilnius Gediminas Technical University

Доктор економічних наук, професор

Кафедра міжнародних економічних відносин

Кафедра управління

Науковий співробітник

Renata Korsakiene, Vilnius Gediminas Technical University

Doctor of Economic Science, Head of Department

Department of Management

Каріна Вікторівна Таранюк, Сумський державний університет; Vilnius Gediminas Technical University

Кандидат економічних наук, доцент, старший викладач

Кафедра управління

Researcher

Посилання

  1. Henderson, J., Dicken, P., Hess, M., Coe, N., Yeung, H. W.-C. (2002). Global production networks and the analysis of economic development. Review of International Political Economy, 9 (3), 436–464. doi: https://doi.org/10.1080/09692290210150842
  2. Ali, K., Jianguo, D., Kirikkaleli, D., Oláh, J., Altuntaş, M. (2023). Do green technological innovation, financial development, economic policy uncertainty, and institutional quality matter for environmental sustainability? All Earth, 35 (1), 82–101. doi: https://doi.org/10.1080/27669645.2023.2200330
  3. Li, Y. (2023). Key Technologies of Financial Digital Industry Innovation and Green Development Driven by Information Technology. International Journal of Computational Intelligence Systems, 16 (1). doi: https://doi.org/10.1007/s44196-023-00262-1
  4. Jakada, A. H., Mahmood, S., Ali, U. A., Ismail Aliyu, D. (2023). The moderating role of ICT on the relationship between foreign direct investment and the quality of environment in selected African countries. Cogent Economics & Finance, 11 (1). doi: https://doi.org/10.1080/23322039.2023.2197694
  5. Bao, N. K. Q., Ha, L. T. (2023). The nexus of environmental innovation and circularity: Evidence from European economies. Sustainable Environment, 9 (1). doi: https://doi.org/10.1080/27658511.2023.2195086
  6. Lin, B., Xie, Y. (2023). Positive or negative? R&D subsidies and green technology innovation: Evidence from China's renewable energy industry. Renewable Energy, 213, 148–156. doi: https://doi.org/10.1016/j.renene.2023.06.011
  7. Santana, W. B., Pereira, L. M., Freires, F. G. M., Maués, L. M. F. (2023). Analysis of the barriers to the adoption of green buildings labels in Brazil by the validated Interpretative Structural Modeling (VISM) technique. Journal of Cleaner Production, 414, 137642. doi: https://doi.org/10.1016/j.jclepro.2023.137642
  8. Musah, M., Gyamfi, B. A., Kwakwa, P. A., Agozie, D. Q. (2023). Realizing the 2050 Paris climate agreement in West Africa: the role of financial inclusion and green investments. Journal of Environmental Management, 340, 117911. doi: https://doi.org/10.1016/j.jenvman.2023.117911
  9. Jin, C., Lv, Z., Li, Z., Sun, K. (2023). Green finance, renewable energy and carbon neutrality in OECD countries. Renewable Energy, 211, 279–284. doi: https://doi.org/10.1016/j.renene.2023.04.105
  10. He, J., Iqbal, W., Su, F. (2023). Nexus between renewable energy investment, green finance, and sustainable development: Role of industrial structure and technical innovations. Renewable Energy, 210, 715–724. doi: https://doi.org/10.1016/j.renene.2023.04.010
  11. Khalid, F., Naveed, K., Nawaz, R., Sun, X., Wu, Y., Ye, C. (2022). Does corporate green investment enhance profitability? An institutional perspective. Economic Research-Ekonomska Istraživanja, 36 (1), 1–24. doi: https://doi.org/10.1080/1331677x.2022.2063919
  12. Inderst, G., Kaminker, C., Stewart, F., Inderst, G. (2012). Defining and Measuring Green Investments: Implications for Institutional Investors' Asset Allocations. OECD Working Papers on Finance, Insurance and Private Pensions, 24, 1–55. doi: https://doi.org/10.1787/5k9312twnn44-en
  13. Paris Climate Change Conference (2015). UNFCCC. Available at: https://unfccc.int/process-and-meetings/the-paris-agreement Last accessed: 22.04.2023
  14. Rizvi, S. K. A., Naqvi, B., Mirza, N. (2021). Is green investment different from grey? Return and volatility spillovers between green and grey energy ETFs. Annals of Operations Research, 313 (1), 495–524. doi: https://doi.org/10.1007/s10479-021-04367-8
  15. McCollum, D. L., Zhou, W., Bertram, C., de Boer, H.-S., Bosetti, V., Busch, S. et al. (2018). Energy investment needs for fulfilling the Paris Agreement and achieving the Sustainable Development Goals. Nature Energy, 3 (7), 589–599. doi: https://doi.org/10.1038/s41560-018-0179-z
  16. Zhang, C., Zhou, X. (2016). Does foreign direct investment lead to lower CO2 emissions? Evidence from a regional analysis in China. Renewable and Sustainable Energy Reviews, 58, 943–951. doi: https://doi.org/10.1016/j.rser.2015.12.226
Управління зеленими інвестиціями країн з точки зору їх технологічного розвитку

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-06-30

Як цитувати

Таранюк, Л. М., Korsakiene, R., & Таранюк, К. В. (2023). Управління зеленими інвестиціями країн з точки зору їх технологічного розвитку. Technology Audit and Production Reserves, 3(4(71), 42–47. https://doi.org/10.15587/2706-5448.2023.283926

Номер

Том 3 № 4(71) (2023): Економіка підприємств. Макроекономіка

Розділ

Питання макроекономіки та соціально-економічного розвитку

Ліцензія

Авторське право (c) 2023 Leonid Taraniuk, Renata Korsakiene, Karina Taraniuk

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.