Why unending? Migrations and the political economy of the xenophobic conflict in South Africa: a systematic review

Olawale Olufemi Akinrinde

doi:10.15587/2706-5448.2023.286635

Автор(и)

Olawale Olufemi Akinrinde University of Johannesburg, Південна Африка https://orcid.org/0000-0001-7350-2376

DOI:

https://doi.org/10.15587/2706-5448.2023.286635

Ключові слова:

ксенофобський конфлікт, міграційна політика, ксенофобія, апартеїд, нерівні відносини економічної влади, ПАР

Анотація

Об’єктом дослідження є взаємодія між нескінченними міграціями та політичною економікою як значними рушійними силами ксенофобських конфліктів. Феномен ксенофобського конфлікту в Південній Африці привертає все більше уваги через його насильницький характер, що постійно повторюється, і соціально-політичні наслідки. У цьому дослідженні систематично досліджується заплутаний зв’язок між міграцією та політикою ксенофобії в Південній Африці. Досліджено, як міграція, як внутрішня, так і зовнішня, вплинула на розвиток ксенофобського конфлікту в Південній Африці, а також історичний контекст укоріненої системи апартеїду. Далі досліджено основні мотиви тих, хто бере участь у ксенофобських діях, досліджуючи реакцію громадянського суспільства та уряду. Аналізуючи існуючу літературу та проводячи якісний огляд досвіду жертв ксенофобського насильства, це дослідження стверджує, що ксенофобія в Південній Африці, серед інших факторів, є довготривалою спадщиною епохи апартеїду, яка створила нерівні відносини економічної влади між південноафриканськими чорними та кількома домінуючими білими. Результати ще більше підкреслюють важливість розуміння сучасних моделей міграції в 21 столітті в контексті вкоріненої економічної нерівності, економічних позбавлень прав, зростання бідності серед корінної чорношкірої південноафриканської спільноти в Південній Африці. Крім того, економічна невідповідність, дефіцит ресурсів і конкуренція за можливості працевлаштування стали ключовими каталізаторами конфлікту, тим самим загострюючи напруженість між корінними чорношкірими південноафриканцями та африканськими іммігрантами в Південній Африці. Таким чином, спираючись на висновки, це дослідження стверджує, що ксенофобія залишається постійною та стійкою проблемою, яка вимагає термінової уваги з боку політиків у Південній Африці. На завершення це дослідження підкреслює необхідність вирішення ксенофобського конфлікту в Південній Африці за допомогою багатовимірного підходу. Політики, громадянське суспільство та наукові кола повинні співпрацювати, щоб сформулювати стратегії, спрямовані як на економічні, так і на соціально-політичні чинники таких конфліктів. Визнаючи історичний контекст, виправляючи нерівності та просуваючи точні наративи, стає можливим сприяти більш інклюзивному та гармонійному суспільству, тим самим пом’якшуючи нескінченний цикл ксенофобської напруги, фобії та насильства.

Біографія автора

Olawale Olufemi Akinrinde, University of Johannesburg

PhD, Postdoctoral Research Fellow

Johannesburg Business School

Посилання

Harris, B.; Hook, D., Eagle, G. (Eds.) (2002). Xenophobia: A New Pathology for a new South Africa?’ Psychopathology and Social Prejudice. Cape Town: UCT Press, 169–184.
Akinrinde, O. O., Tar, U. (2021). An Empirical-Causative Analysis of the Politics of Xenophobia in South Africa. Law Research Review Quarterly, 7 (4), 383–402. doi: https://doi.org/10.15294/lrrq.v7i4.48055
Mlambo, D. N., Mlambo, V. H. (2021). To What Cost to its Continental Hegemonic Standpoint: Making Sense of South Africa’s Xenophobia Conundrum Post Democratization. Journal of Ethnic and Cultural Studies, 8 (2), 347–361. doi: https://doi.org/10.29333/ejecs/696
Ukwandu, D. C. (2017). Reflections on xenophobic violence in South Africa: What happens to a dream deferred? African Journal of Public Affairs, 9 (9), 43–61.
Mogekwu, M. (2005). African Union: Xenophobia as poor intercultural communication. Ecquid Novi: African Journalism Studies, 26 (1), 5–20. doi: https://doi.org/10.1080/02560054.2005.9653315
Akinrinde, O. O., Babalola, D. A., Tar, U. (2021). Nigeria-South Africa relations and the politics of xenophobia in post-Apartheid South Africa. Journal of Humanities and Peace Studies, 2 (2). doi: https://doi.org/10.2139/ssrn.3896960
Crush, J., Frayne1, B. (2007). The migration and development nexus in Southern Africa Introduction. Development Southern Africa, 24 (1), 1–23. doi: https://doi.org/10.1080/03768350601165710
Bihr, A. (2005). The Path of Xenophobia: From Heterophobia to Resentments.
Bello, I., Tunde, S. R. (2017). The Implication of Xenophobic Violence on Nigeria-South Africa Relations. Journal International Studies, 13, 117–125. doi: https://doi.org/10.32890/jis2017.13.8
Chua, A. (2004). World on Fire: How Exporting Free Market Democracy Breeds Ethnic Hatred and Global Instability. New York: Anchor Books.
Connolly, L. (2013). Fragility and the State: post-apartheid South Africa and the State-Society Contract in the 21st Century. African Journal on Conflict Resolution, 13 (2).
Crush, J., Pendleton, W. (2004). Rationalizing Xenophobia? Citizens Attitudes to Immigration and Refugee Policy in Southern Africa. Southern African Migration Project.
Dodson, B. (2008). Gender, Migration and Remittances in Southern Africa. SAMP Migration Policy Series No. 49. Cape Town.
Goodey, J. (2007). Racist violence in Europe: Challenges for official data collection. Ethnic and Racial Studies, 30 (4), 570–589. doi: https://doi.org/10.1080/01419870701356007
UNESCO. Available at: https://www.unesco.org/
Hjerm, M. (2009). Anti-Immigrant Attitudes and Cross-Municipal Variation in the Proportion of Immigrants. Acta Sociologica, 52 (1), 47–62. doi: https://doi.org/10.1177/0001699308100633
Hadland, A. (Ed.) (2008). Violence and Xenophobia in South Africa: Developing consensus, moving to action. Human Sciences Research Council. Available at: https://repository.hsrc.ac.za/handle/20.500.11910/5188
May, J., Woolard, I., Klasen, S.; May, J. (Ed.) (2000). The nature and measurement of poverty and inequality. Poverty and inequality in South Africa: Meeting the challenge. Cape Town: David Philip, 19–50.
Nieftagodien, N.; Hassim, S., Kupe, T., Worby, E. (Eds.) (2008). Xenophobia in Alexandra. Gohome or die here: Violence, xenophobia and their invention of difference in South Africa. Johannesburg: Wits Press, 65–78.
Nyamnjoh, F. B. (2006). Insiders and Outsiders: Citizenship and Xenophobia in Contemporary Southern Africa. Dakar: CODESRIA Books. doi: https://doi.org/10.5040/9781350220775
Obadire, O. S., Francis, J. (2018). Towards a Sustainable Anti-Xenophobic Rural-Based University Campus in South Africa. South African Journal of Higher Education, 32 (4), 186‒198. doi: https://doi.org/10.20853/32-4-1507
Olzak, S. (2006). The Global Dynamics of Racial and Ethnic Mobilization. Stanford: Stanford University Press, 266. doi: https://doi.org/10.1515/9780804764520
Pillay, D., Hassim, S., Kupe, T., Worby, E. (Eds.) (2008). Relative deprivation, social instability and cultures of entitlement. Go home or die here: Violence, xenophobia and their invention of difference in South Africa. Johannesburg: Wits Press, 93–103. doi: https://doi.org/10.18772/22008114877.10
Quillian, L. (1995). Prejudice as a Response to Perceived Group Threat: Population Composition and Anti-Immigrant and Racial Prejudice in Europe. American Sociological Review, 60 (4), 586–611. doi: https://doi.org/10.2307/2096296
SAMP Migration Policy Series No. 44 (2004). Cape Town.
Solomon, H., Kosaka, H. (2013). Xenophobia in South Africa: Reflections, Narratives and Recommendations. Southern Africa Peace and Security Studies, 2 (2).
Xenophobic Attacks Impact Negatively on Business (2015). South African Broadcasting Corporation.
Tieku, T. K. (2004). Explaining the clash and accommodation of interests of major actors in the creation of the African Union. African Affairs, 103 (411), 249–267. doi: https://doi.org/10.1093/afraf/adh041