Порівняльне дослідження антиоксидантних властивостей органічної та неорганічної меліси
DOI:
https://doi.org/10.15587/2706-5448.2023.286687Ключові слова:
меліса органічна, пероксидне число, кислотне число, вміст поліфенолів, антиоксидантні властивостіАнотація
Об'єктом дослідження є органічна та неорганічна меліса. Предметом дослідження є антиоксидантні властивості даних рослин. Одним з найбільш проблемних місць є те, що органічна продукція має дещо відмінний хімічний склад, що пов’язано з відсутністю добрив при її вирощуванні. Гіпотеза дослідження полягає у тому, що органічні рослини виділяють природно більше фенолів та поліфенолів, необхідних для боротьби із шкідниками. У той же час, поліфенольні сполуки мають антиоксиданті властивості.
У роботі досліджено загальний вміст поліфенолів у мелісі органічній та неорганічній. Вміст поліфенолів у перерахунку на галову кислоту визначали спектрофотометричним методом за реакцією з реактивом Фоліна-Чокалтеу. З метою визначення антиоксидантних властивостей визначено вміст пероксидного числа та вміст кислотного числа жирової основи протягом зберігання. У якості жирової основи обрано суміш масла вершкового органічного та олії рижієвої органічної у співвідношенні 75:25. Сушена меліса вносилася у кількості 4 % до маси жиру. Зміни жирової основи визначалися у трьох зразках: без додавання меліси, з додаванням сушеної меліси неорганічної та органічної. Зразки зберігалися у термостаті за температури 50 °С протягом 10 днів. Кожні 2 дні здійснювалися дослідження. Кількість пероксидів визначали йодометричним методом. Уміст кислотного числа визначався кожні 5 днів методом титрування. Встановлено, що органічна меліса має кращі антиоксидантні властивості. Це пов’язано із вмістом поліфенольних речовин. Так, уміст поліфенолів у звичайній мелісі становить 14,1 мг/г, а в органічній – 26,5 мг/г. Дослідженнями встановлено, що значення пероксидного числа після 10 діб зберігання становило 17 ½О для зразку з додаванням органічної меліси та 22 ½О для зразку з додаванням звичайної меліси. Зразок без додавання меліси мав значення 25 ½О. Значення кислотного числа жиру на десятий день зберігання становило 1,4 для зразку з додаванням неорганічної меліси та 1,1 для зразку з додаванням органічної меліси. Подальші дослідження планується присвятити впливу рослинних органічних антиоксидантів на ліпідну фракцію харчових продуктів.
Посилання
- Oproshanska, T. V., Khvorost, O. P. (2021). Determination of the quantitative content of some groups of phenolic compounds in tinctures from the raw material of plant families Polygonaceae, Rosaceae, Asteraceae. Journal of Organic and Pharmaceutical Chemistry, 19 (4 (76)), 54–59. doi: https://doi.org/10.24959/ophcj.21.244365
- Tanase, C., Bujor, O.-C., Popa, V. I. (2019). Phenolic Natural Compounds and Their Influence on Physiological Processes in Plants. Polyphenols in Plants, 45–58. doi: https://doi.org/10.1016/b978-0-12-813768-0.00003-7
- Tkachenko, A., Birta, G., Burgu, Y., Floka, L., Kalashnik, O. (2018). Substantiation of the development of formulations for organic cupcakes with an elevated protein content. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 3 (11 (93)), 51–58. doi: https://doi.org/10.15587/1729-4061.2018.133705
- Willer, H., Travnicek, J., Schlatter, B. (2020). Current status of organic oilseeds worldwide − Statistical update. OCL, 27, 62. doi: https://doi.org/10.1051/ocl/2020048
- Zehiroglu, C., Ozturk Sarikaya, S. B. (2019). The importance of antioxidants and place in today’s scientific and technological studies. Journal of Food Science and Technology, 56 (11), 4757–4774. doi: https://doi.org/10.1007/s13197-019-03952-x
- Marchyshyn, S., Basaraba, R., Berdey. T. (2017). Investigation of phenolic compounds of Antennaria dioica (L.) Gaertn. Herb. The Pharma Innovation Journal, 6 (8), 9–11.
- Miraj, S., Rafieian-Kopaei, Kiani, S. (2016). Melissa officinalis L: A Review Study With an Antioxidant Prospective. Journal of Evidence-Based Complementary & Alternative Medicine, 22 (3), 385–394. doi: https://doi.org/10.1177/2156587216663433
- Pereira, R. P., Boligon, A. A., Appel, A. S., Fachinetto, R., Ceron, C. S., Tanus-Santos, J. E., Athayde, M. L., Rocha, J. B. T. (2014). Chemical composition, antioxidant and anticholinesterase activity of Melissa officinalis. Industrial Crops and Products, 53, 34–45. doi: https://doi.org/10.1016/j.indcrop.2013.12.007
- Soucek, M. D., Khattab, T., Wu, J. (2012). Review of autoxidation and driers. Progress in Organic Coatings, 73 (4), 435–454. doi: https://doi.org/10.1016/j.porgcoat.2011.08.021
- Draginic, N., Andjic, M., Jeremic, J., Zivkovic, V., Kocovic, A., Tomovic, M. et al. (2022). Anti-inflammatory and Antioxidant Effects of Melissa officinalis Extracts: A Comparative Study. Iranian Journal of Pharmaceutical Research, 21 (1). doi: https://doi.org/10.5812/ijpr-126561
- Ibragс, S., Salihoviс, M., Tahiroviс, I., Toromanoviс, J. (2014). Quantification of some phenolic acids in the leaves of Melissa officinalis L. from Turkey and Bosnia. Bull Chem Tech Bosnia Herzegovina, 42, 47–50.
- Ivashchenko, O., Nikoziat, Yu., Kopantseva, L. (2018). Vyznachennia zahalnoho vmistu polifenoliv i antyoksydantnoi aktyvnosti maslianykh ekstraktiv petrushky i m’iaty pertsevoi. Aktualni problemy teorii i praktyky ekspertyzy tovariv. Poltava: PUET, 20–23.
- Scortichini, S., Boarelli, M. C., Castello, M., Chiavarini, F., Gabrielli, S., Marcantoni, E., Fiorini, D. (2020). Development and application of a solid-phase microextraction gas cromatography mass spectrometry method for analysing volatile organic compounds produced during cooking. Journal of Mass Spectrometry, e4534. doi: https://doi.org/10.1002/jms.4534
- Beltyukova, S. V., Stepanova, A. A., Liventsova, E. O. (2015). Antioxidants in food products and methods of their determination. Odesa National University Herald. Chemistry, 19 (4 (52)), 16–31. doi: https://doi.org/10.18524/2304-0947.2014.4(52).43814
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2023 Alina Tkachenko
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.