Визначення ефективного показника для оцінювання однорідності шкіряного матеріалу

Автор(и)

  • Анатолій Григорович Данилкович Київський національний університет технологій та дизайну, Україна https://orcid.org/0000-0002-5707-0419
  • Ольга Вікторівна Сангінова Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», Україна https://orcid.org/0000-0001-6378-7718

DOI:

https://doi.org/10.15587/2706-5448.2023.290018

Ключові слова:

деформаційні властивості шкіри, міцністні властивості шкіри, синтанно-танідна композиція, наповнювання-пластифікація, коефіцієнт однорідності

Анотація

Об’єктом дослідження є процес визначення об'єктивного показника ступеня топографічної однорідності структури та властивостей шкіряного матеріалу. У роботі визначено комплекс показників властивостей напівфабрикату хромового дублення та шкіряних матеріалів. Водночас при оцінюванні однорідності властивостей шкіряних матеріалів приймається до уваги, зокрема, різниця між значеннями фізико-механічних показників ділянок чепрака та пол. При цьому для більш однорідного шкіряного матеріалу ця різниця має бути мінімальною. Встановлено максимальні різниці між визначеними фізико-механічними показниками напівфабрикату хромового дублення та мінімальні для дослідного та промислового шкіряних матеріалів. Наведена технологічна схема отримання дослідного шкіряного матеріалу за технологією синтанно-танідного наповнювання-пластифікації є більш однорідним з використанням синтану БНС ТУ 17-06-165-89, екстракту мімози з вмістом танідів 81,7 %, алкілкарбоксиетаноламіну аліфатичних кислот, барвника аніонного чорного К, емульсії Fosfol L-1301 компанії Cromogenia Units, S.A. (Іспанія), алюмокалієвого галуну. Для об’єктивного оцінювання однорідності властивостей шкіряного матеріалу запропоновано комплексний показник – коефіцієнт, який враховує меридіанне видовження при тріщині лицьового шару, границю міцності матеріалу та його лицьового шару при сферичному деформуванні, які характеризують якість шкіряного матеріалу за ДСТУ 2726-94 «Шкіра для верху взуття. Технічні умови». При цьому враховано трудомісткість підготовки зразків та інструментального визначення властивостей шкіряного матеріалу. Визначений комплексний коефіцієнт однорідності дослідного матеріалу становить 0,88, а промислового – 0,82. Це свідчить про більшу однорідність властивостей дослідного шкіряного матеріалу. Комплексний аналіз і оцінка однорідності властивостей дослідного шкіряного матеріалу свідчать про перспективи його використання при виготовленні та експлуатації взуттєвих виробів.

Біографії авторів

Анатолій Григорович Данилкович, Київський національний університет технологій та дизайну

Доктор технічних наук, професор

Кафедра біотехнології, шкіри та хутра

Ольга Вікторівна Сангінова, Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»

Кандидат технічних наук, доцент

Кафедра технології неорганічних речовин, водоочищення та загальної хімічної технології

Посилання

  1. Heidemann, E. (1995). Überlegungen, wie die Massen von Gerbstoffen und Fetten in der Kollagenstruktur eingelagert werden. Das Leder, 6, 149–154.
  2. Horbachov, A. A., Kerner, S. M., Andreieva, O. A., Orlova, O. D. (2007). Osnovy stvorennia suchasnykh tekhnolohii vyrobnytstva shkiry ta khutra. Kyiv: Naukova dumka, 190.
  3. Sathish, M., Subramanian, B., Rao, J. R., Fathima, N. N. (2019). Deciphering the role of individual retanning agents on physical properties of leathers. JALCA, 114 (3), 94–102.
  4. Xie, H., Sun, Q., Liao, X., Shi, B. (2014). Melamine glyoxal resinasare tanning agent – Preparation and application. Journal of the Society of Leather Technologists and Chemists, 98 (1), 17–22.
  5. Jin, L. Q., Wang, Y. L., Zhu, D. Y., Xu, Q. H. (2011). Effect of Amphoteric Acrylic Retanning Agent on the Physical Properties of the Resultant Leather. Advanced Materials Research, 284-286, 1925–1928. doi: https://doi.org/10.4028/www.scientific.net/amr.284-286.1925
  6. Zeng, Y., Song, Y., Li, J., Zhang, W., Shi, B. (2016). Visualization and Quantification of Penetration. Mass Transfer of Acrylic Resin Retanning Agent in Leather using Florescent-Tracing Technique. JALCA, 111 (11), 398–405.
  7. Sun, X., Jin, Y., Lai, S., Pan, J., Du, W., Shi, L. (2018). Desirable retanning system for aldehyde-tanned leather to reduce the formaldehyde content and improve the physical-mechanical properties. Journal of Cleaner Production, 175, 199–206. doi: https://doi.org/10.1016/j.jclepro.2017.12.058
  8. Zhang, P., Xu, P., Fan, H., Zhang, Z., Chen, Y. (2018). Phosphorusnitrogen flame retardant waterborne polyurethane/graphene nanocomposite for leather retanning. JALCA, 113 (5), 142–150.
  9. Li, C., Taotao, Q., Li, X., Longfang, R., Xuechuan, W. (2017). Preparation and application of collagen-based water borne polyurethane retanning agent. Journal of the Society of Leather Technologists and Chemists, 101 (3), 149–154.
  10. Hlubish, P. A., Teslia, O. P., Kerner, O. M., Kistechko, I. M., Dmytryshyna, I. V., Vitushko, N. V. (2018). Pat. 33051 UA. Sklad dlia dodublennia-napovnennia shkir. MPK S14S 3/00, S14S 9/00; No. u200801313; declareted: 04.02.2018; published: 10.06.2018, Bul. No. 24.
  11. Zarlok, J., Kowalska, M., Smiechowski, K. (2017). Effect of the type of retanning on hygienic properties of crust leathers. Journal of the Society of Leather Technologists and Chemists, 101 (1), 21–26.
  12. Danylkovych, A. H. (2006). Praktykum z khimii i tekhnolohii shkiry ta khutra. Kyiv: Feniks, 340.
  13. Iagoda, L. A., Ostrovskii, V. S. (1978). Pribor i metodika ispytanii kozhi. KOP, 7, 52–55.
  14. DSTU 2726-94. Shkira dlia verkhu vzuttia. Tekhnichni umovy (1995). Kyiv: Derzhstandart Ukrainy, 14.
An effective indicator determination for the leather material uniformity assessment

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-10-31

Як цитувати

Данилкович, А. Г., & Сангінова, О. В. (2023). Визначення ефективного показника для оцінювання однорідності шкіряного матеріалу. Technology Audit and Production Reserves, 5(3(73), 6–10. https://doi.org/10.15587/2706-5448.2023.290018

Номер

Розділ

Хіміко-технологічні системи