Визначення коефіцієнта теплопередачі між гранулами та повітрям при модернізації грануляційної башти на основі промислових досліджень

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.15587/2706-5448.2023.293264

Ключові слова:

коефіцієнт теплопередачі, грануляційна башта, контроль якості гранул, ефективність процесу теплообміну, гранулятор

Анотація

Об’єктом дослідження є коефіцієнт теплопередачі між гранулами та повітряним потоком в промислових грануляційних баштах. Проблема полягає в складності оптимізації процесу теплопередачі. В результаті експериментів і аналізу було показано, що кожна гранулююча башта для виробництва мінеральних добрив володіє унікальними властивостями, які в значній мірі впливають на ефективність теплопередачі. Існують загальні математичні моделі, але для точного моделювання та оптимізації теплопередачі необхідно враховувати унікальні характеристики кожного виробництва. Результати показали, що створення точної математичної моделі для кожного конкретного виробництва добрив є складними завданням через велику кількість невимірюваних або важко узгоджуваних факторів.

Отримана в ході роботи методика розрахунку коефіцієнта теплопередачі для грануляторної башти випливає з проведеного комплексу досліджень з виробництва мінеральних добрив. Даний підхід заснований на аналізі технічних параметрів і грануляційного складу продукту. Розроблений метод дозволяє надійно забезпечувати умови експлуатації пристрою при модернізації та зміні обсягів виробництва. Ці результати важливі як для практичних, так і для теоретичних цілей. Вони можуть бути використані для точного прогнозування умов експлуатації обладнання при модифікації та зростанні продуктивності. Згідно з результатами досліджень, такий підхід дозволяє отримати досить надійні дані для прогнозування термодинамічних умов роботи баштового обладнання у разі його модернізації та переходу грануляційної башти на випуск збільшеної кількості продукції. Означений метод було апробовано при розрахунках модернізації виробництв на заводах виробництва карбаміду (Indian Farmers Fertilizer Cooperative (Iffco), Індія), Rustavi Azot LLC (Грузія), ОАО «Гродно Азот» (Республіка Білорусь) та інших. Цей метод показав себе досить надійним при прогнозуванні можливої потреби у додатковій кількості повітря, яке подається до башти та формуванні вимог до робочих параметрів обертових вібраційних грануляторів у випадку значного підвищення навантаження по плаву у башті та збільшення кількості продукції, що планується до випуску.

Біографії авторів

Костянтин Васильович Нічволодін, Сумський державний університет

Аспірант

Кафедра хімічної інженерії

Всеволод Іванович Склабінський, Сумський державний університет

Доктор технічних наук, професор, завідувач кафедри

Кафедра хімічної інженерії

Посилання

  1. World Fertilizer Trends and Outlook to 2018 (2015). Food and Agriculture Organization of the United Nations. Rome: FAO, 66.
  2. Kazakova, Ye. A. (1973). Granulirovanie i okhlazhdenie v aparatakh s kipiashchim sloem. Moscow: Khіmіia, 152.
  3. Yurchenko, O., Sklabinskyi, V., Ochowiak, M., Ostroha, R., Gusak, O. (2022). Rational Choice of a Basket for the Rotational Vibropriller. Journal of Engineering Sciences, 9 (1), F16–F20. doi: https://doi.org/10.21272/jes.2022.9(1).f3
  4. Strunga, A., Kroulíková, T., Bartuli, E., Raudenský, M. (2022). Experimental determination of the heat transfer coefficients of shell-and-tube heat exchangers with different hollow fiber arrangements. Journal of Thermal Analysis and Calorimetry, 147 (24), 14787–14796. doi: https://doi.org/10.1007/s10973-022-11576-1
  5. Islamova, A. (2018). Experimental determination of the heat transfer coefficient during evaporation and boiling of thin liquid film. MATEC Web of Conferences, 194, 01022. doi: https://doi.org/10.1051/matecconf/201819401022
  6. Vossel, T., Wolff, N., Pustal, B., Bührig-Polaczek, A., Ahmadein, M. (2021). Heat Transfer Coefficient Determination in a Gravity Die Casting Process with Local Air Gap Formation and Contact Pressure Using Experimental Evaluation and Numerical Simulation. International Journal of Metalcasting, 16 (2), 595–612. doi: https://doi.org/10.1007/s40962-021-00663-y
  7. Moreira, T. A., Colmanetti, A. R. A., Tibiriçá, C. B. (2019). Heat transfer coefficient: a review of measurement techniques. Journal of the Brazilian Society of Mechanical Sciences and Engineering, 41 (6). doi: https://doi.org/10.1007/s40430-019-1763-2
  8. Wu, C., Xu, W., Wan, S., Luo, C., Lin, Z., Jiang, X. (2022). Determination of Heat Transfer Coefficient by Inverse Analyzing for Selective Laser Melting (SLM) of AlSi10Mg. Crystals, 12 (9), 1309. doi: https://doi.org/10.3390/cryst12091309
  9. Petrich, C., Arntsen, M., Dayan, H., Nilsen, R. (2013). Heat Transfer in a Bed of Dry Iron Ore Pellets. ISIJ International, 53 (4), 723–725. doi: https://doi.org/10.2355/isijinternational.53.723
  10. Chung, C.-H., Yang, K.-S., Chien, K.-H., Jeng, M.-S., Lee, M.-T. (2014). Heat Transfer Characteristics in High Power LED Packaging. Smart Science, 2 (1), 1–6. doi: https://doi.org/10.1080/23080477.2014.11665596
Determination of the heat transfer coefficient between pellets and air during the modernization of a pelletizing tower based on industrial research

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-12-18

Як цитувати

Нічволодін, К. В., & Склабінський, В. І. (2023). Визначення коефіцієнта теплопередачі між гранулами та повітрям при модернізації грануляційної башти на основі промислових досліджень. Technology Audit and Production Reserves, 6(3(74), 18–21. https://doi.org/10.15587/2706-5448.2023.293264

Номер

Розділ

Хіміко-технологічні системи