Вплив цифрових платформ на традиційні ринкові структури

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.15587/2706-5448.2024.303462

Ключові слова:

бізнес-моделі, цифрові платформи, трудові права, традиційний ринок, регуляторні рамки, управління цифровими технологіями

Анотація

Об'єктом дослідження є трансформаційний вплив цифрових платформ на традиційні ринкові структури. Якісне дослідження використовується для отримання глибокого розуміння того, як цифрові платформи впливають на традиційні ринкові структури. Інтерв'ю з вісьмома учасниками дослідження висвітлюють перехід до роботи за наймом та фрілансу, ерозію традиційного захисту зайнятості та появу нових бізнес-моделей, яким сприяв технологічний прогрес. Для аналізу зібраних даних було застосовано тематичний аналіз.

Дослідження показує, що цифрові платформи значно знизили бар'єри для входу на ринок і сприяли економічній інклюзії. Як наслідок, початкові витрати на започаткування бізнесу значно зменшилися. Однак вони також створили складнощі, пов'язані з трудовими правами, і зумовили необхідність переоцінки нормативно-правової бази для боротьби з монополістичними практиками та для забезпечення чесної конкуренції. Це пов'язано з недостатнім захистом трудового законодавства для фрілансерів порівняно з традиційною зайнятістю. Дослідження підкреслює необхідність гнучких, перспективних і скоординованих на міжнародному рівні регуляторних підходів для ефективного управління цифровими платформами, збалансовуючи інновації із захистом прав споживачів і працівників. Такий підхід має бути спрямований на вирішення поточних проблем, але також передбачати майбутні зміни, гарантуючи, що регуляторні норми розвиватимуться в тандемі з технологічним прогресом, не стримуючи інновації. Крім того, підвищення технологічної грамотності законодавців, прийняття адаптивної нормативно-правової бази та забезпечення врахування різних точок зору є важливими кроками на шляху до ефективного управління цифровими технологіями.

Висновки дослідження сприяють постійному діалогу про управління цифровими технологіями, пропонуючи ідеї для політиків, регуляторів та зацікавлених сторін у розробці нормативно-правових актів, які використовують переваги цифрових платформ, пом'якшуючи при цьому їхній негативний вплив на суспільство.

Біографія автора

Alexander Oluka, Durban University of Technology

PhD

Department of Entrepreneurial and Management Studies

Посилання

  1. Khan, L. M. (2017). Amazon's Antitrust Paradox. The Yale Law Journal, 126 (3), 710–805.
  2. Katz, M. L., Shapiro, C. (1985). Network Externalities, Competition, and Compatibility. American Economic Review, 75, 424–440.
  3. Rochet, J.-C., Tirole, J. (2003). Platform Competition in Two-Sided Markets. Journal of the European Economic Association, 1 (4), 990–1029. doi: https://doi.org/10.1162/154247603322493212
  4. Van Dijck, J. (2013). The Culture of Connectivity: A Critical History of Social Media. Oxford University Press.
  5. Gillespie, T. (2018). Custodians of the Internet: Platforms, Content Moderation, and the Hidden Decisions That Shape Social Media. Yale University Press. doi: https://doi.org/10.12987/9780300235029
  6. Howard, P. N., Duffy, A., Freelon, D., Hussain, M., Mari, W., Mazaid, M. (2011). Opening Closed Regimes: What Was the Role of Social Media During the Arab Spring? Project on Information Technology & Political Islam. doi: https://doi.org/10.2139/ssrn.2595096
  7. Bradford, A. (2020). The Brussels Effect: How the European Union rules the world. Oxford University Press. doi: https://doi.org/10.1093/oso/9780190088583.001.0001
  8. The Digital Services Act package (2020). European Commission. Available at: https://digital-strategy.ec.europa.eu/en/policies/digital-services-act-package Last accessed: 20.03.2024
  9. Christensen, C. M. (1997). The innovator's dilemma: when new technologies cause great firms to fail. Harvard Business Review Press, 256.
  10. Rosenblat, A., Stark, L. (2016). Algorithmic labor and information asymmetries: a case study of Uber's drivers. International journal of communication, 10 (27), 3758–3785.
  11. Gurran, N., Phibbs, P. (2017). When Tourists Move In: How Should Urban Planners Respond to Airbnb? Journal of the American Planning Association, 83 (1), 80–92. doi: https://doi.org/10.1080/01944363.2016.1249011
  12. Trabucchi, D., Buganza, T. (2019). Fostering digital platform innovation: From two to multi‐sided platforms. Creativity and Innovation Management, 29 (2), 345–358. doi: https://doi.org/10.1111/caim.12320
  13. Cohen, B., Kietzmann, J. (2014). Ride On! Mobility Business Models for the Sharing Economy. Organization & Environment, 27 (3), 279–296. doi: https://doi.org/10.1177/1086026614546199
  14. Gerwe, O., Silva, R. (2023). Inquiry into digital peer-to-peer platforms. Research Handbook on Digital Strategy. Edward Elgar Publishing, 177–193.
  15. Sundararajan, A. (2017). The sharing economy: The end of employment and the rise of crowd-based capitalism. MIT press.
  16. Bardhi, F., Eckhardt, G. M. (2012). Access-Based Consumption: The Case of Car Sharing: Table 1. Journal of Consumer Research, 39 (4), 881–898. doi: https://doi.org/10.1086/666376
  17. De Stefano, V. (2016). The Rise of the «Just-in-Time Workforce»: On-Demand Work, Crowdwork, and Labor Protection in the «Gig-Economy». Comparative Labor Law & Policy Journal, 37 (3), 471–504. doi: https://doi.org/10.2139/ssrn.2682602
  18. Van Dijck, J. (2014). Datafication, dataism and dataveillance: Big Data between scientific paradigm and ideology. Surveillance & Society, 12 (2), 197–208. doi: https://doi.org/10.24908/ss.v12i2.4776
  19. Farrell, H., Newman, A. (2016). The new interdependence approach: theoretical development and empirical demonstration. Review of International Political Economy, 23 (5), 713–736. doi: https://doi.org/10.1080/09692290.2016.1247009
  20. Graham, M., Hjorth, I., Lehdonvirta, V. (2017). Digital labour and development: impacts of global digital labour platforms and the gig economy on worker livelihoods. Transfer: European Review of Labour and Research, 23 (2), 135–162. doi: https://doi.org/10.1177/1024258916687250
  21. Rani, U., Furrer, M. (2020). Digital labour platforms and new forms of flexible work in developing countries: Algorithmic management of work and workers. Competition & Change, 25 (2), 212–236. doi: https://doi.org/10.1177/1024529420905187
  22. Franke, M., Pulignano, V. (2021). Connecting at the edge: Cycles of commodification and labour control within food delivery platform work in Belgium. New Technology, Work and Employment, 38 (2), 371–390. doi: https://doi.org/10.1111/ntwe.12218
  23. Chen, B., Liu, T., Wang, Y. (2020). Volatile Fragility: New Employment Forms and Disrupted Employment Protection in the New Economy. International Journal of Environmental Research and Public Health, 17 (5), 1531. doi: https://doi.org/10.3390/ijerph17051531
  24. Ilsøe, A., Larsen, T. P., Bach, E. S. (2021). Multiple jobholding in the digital platform economy: signs of segmentation. Transfer: European Review of Labour and Research, 27 (2), 201–218. doi: https://doi.org/10.1177/1024258921992629
  25. Leibold, J. (2019). Surveillance in China’s Xinjiang Region: Ethnic Sorting, Coercion, and Inducement. Journal of Contemporary China, 29 (121), 46–60. doi: https://doi.org/10.1080/10670564.2019.1621529
  26. Creemers, R. (2016). Cyber China: Upgrading Propaganda, Public Opinion Work and Social Management for the Twenty-First Century. Journal of Contemporary China, 26 (103), 85–100. doi: https://doi.org/10.1080/10670564.2016.1206281
  27. Gorwa, R. (2019). What is platform governance? Information, Communication & Society, 22 (6), 854–871. doi: https://doi.org/10.1080/1369118x.2019.1573914
  28. Kirillova, E. A., Zulfugarzade, T. E., Blinkov, O. E., Serova, O. A., Mikhaylova, I. A. (2021). Prospects for developing the legal regulation of digital platforms. Jurídicas Cuc, 18 (1), 35–52. doi: https://doi.org/10.17981/juridcuc.18.1.2022.02
  29. Clarke, V., Braun, V. (2016). Thematic analysis. The Journal of Positive Psychology, 12 (3), 297–298. doi: https://doi.org/10.1080/17439760.2016.1262613
  30. Zuboff, S. (2023). The age of surveillance capitalism. Social theory re-wired. Routledge, 203–213. doi: https://doi.org/10.4324/9781003320609-27
  31. Hagiu, A., Wright, J. (2015). Multi-sided platforms. International Journal of Industrial Organization, 43, 162–174. doi: https://doi.org/10.1016/j.ijindorg.2015.03.003
  32. Hagiu, A., Wright, J. (2015). Marketplace or Reseller? Management Science, 61 (1), 184–203. doi: https://doi.org/10.1287/mnsc.2014.2042
  33. Alghamdi, O. A., Agag, G. (2024). Competitive advantage: A longitudinal analysis of the roles of data-driven innovation capabilities, marketing agility, and market turbulence. Journal of Retailing and Consumer Services, 76, 103547. doi: https://doi.org/10.1016/j.jretconser.2023.103547
  34. Kenney, M., Zysman, J. (2016). The rise of the platform economy. Issues in Science and Technology, 35 (3), 61–69. Available at: https://www.researchgate.net/publication/309483265_The_Rise_of_the_Platform_Economy Last accessed: 12.01.2024
  35. Parker, G. G., Van Alstyne, M. W., Choudary, S. P. (2016). Platform revolution: How networked markets are transforming the economy and how to make them work for you. WW Norton & Company.
  36. Mayer-Schönberger, V., Cukier, K. (2013). Big data: A revolution that will transform how we live, work, and think. Houghton Mifflin Harcourt, 242.
  37. Abbate, T., Codini, A., Aquilani, B., Vrontis, D. (2021). From Knowledge Ecosystems to Capabilities Ecosystems: When Open Innovation Digital Platforms Lead to Value Co-creation. Journal of the Knowledge Economy, 13 (1), 290–304. doi: https://doi.org/10.1007/s13132-021-00720-1
  38. Peng, W., Hou, R. (2023). The Evolution Game of Network Platform Employment Governance. Complexity, 2023, 1–10. doi: https://doi.org/10.1155/2023/7516801
  39. Katz, L. F., Krueger, A. B. (2018). The Rise and Nature of Alternative Work Arrangements in the United States, 1995–2015. ILR Review, 72 (2), 382–416. doi: https://doi.org/10.1177/0019793918820008
  40. Parent-Rocheleau, X., Parker, S. K. (2022). Algorithms as work designers: How algorithmic management influences the design of jobs. Human Resource Management Review, 32 (3), 100838. doi: https://doi.org/10.1016/j.hrmr.2021.100838
  41. Krishna, S. (2020). Spatiotemporal (In)justice in Digital Platforms: An Analysis of Food-Delivery Platforms in South India. The Future of Digital Work: The Challenge of Inequality, 132–147. doi: https://doi.org/10.1007/978-3-030-64697-4_11
  42. Pulignano, V., Marà, C., Franke, M., Muszynski, K. (2023). Informal employment on domestic care platforms: a study on the individualisation of risk and unpaid labour in mature market contexts. Transfer: European Review of Labour and Research, 29 (3), 323–338. doi: https://doi.org/10.1177/10242589231177353
  43. Mutengwe, W. N., Mazenda, A., Simawu, M. (2023). Uber’s digital labour platform and labour relations in South Africa. Development Policy Review, 42 (1). doi: https://doi.org/10.1111/dpr.12735
  44. Harris, S. D., Krueger, A. B. (2015). A proposal for modernizing labor laws for twenty-first-century work: the «independent worker». Washington: Brookings.
  45. Autor, D. H. (2015). Why Are There Still So Many Jobs? The History and Future of Workplace Automation. Journal of Economic Perspectives, 29 (3), 3–30. doi: https://doi.org/10.1257/jep.29.3.3
  46. Ramos-Monge, E., Fox, P., Garcia-Piquer, A. (2023). Addressing soft skill gaps in the digital employment market: the case of Spanish students in a technology-based university. Education + Training, 65 (6/7), 923–938. doi: https://doi.org/10.1108/et-04-2023-0165
  47. Xia, B. (2021). Rethinking digital labour: A renewed critique moving beyond the exploitation paradigm. The Economic and Labour Relations Review, 32 (3), 311–321. doi: https://doi.org/10.1177/10353046211038396
  48. LeRoux, K., Fusi, F., Brown, A. G. (2020). Assessing e-government capacity to increase voter participation: Evidence from the U.S. Government Information Quarterly, 37 (3), 101483. doi: https://doi.org/10.1016/j.giq.2020.101483
  49. Thierer, A. (2016). Permissionless innovation: The continuing case for comprehensive technological freedom. Mercatus Center, George Mason University. Available at: https://www.mercatus.org/publications/technology-and-innovation/permissionless-innovation-continuing-case-comprehensive Last accessed: 20.04.2024
  50. Kenney, M., Zysman, J. (2019). Work and value creation in the platform economy. Work and labor in the digital age. Emerald Publishing Limited, 33, 13–41. doi: https://doi.org/10.1108/s0277-283320190000033003
  51. Kuner, C., Cate, F. H., Millard, C., Svantesson, D. J. B. (2012). The challenge of «big data» for data protection. International Data Privacy Law, 2 (2), 47–49. doi: https://doi.org/10.1093/idpl/ips003
  52. Rixen, T. (2008). The political economy of international tax governance. Transformation of the State. London: Palgrave Macmillan, 249. doi: https://doi.org/10.1057/9780230582651
  53. Geiger, C. (2019). Reconceiving the territoriality of copyright in a digital world. International Review of Intellectual Property and Competition Law, 50 (7), 797–818.
  54. Wallach, W., Marchant, G. (2019). Toward the Agile and Comprehensive International Governance of AI and Robotics [point of view]. Proceedings of the IEEE, 107 (3), 505–508. doi: https://doi.org/10.1109/jproc.2019.2899422
  55. Gilardi, F. (2022). Digital Technology, Politics, and Policy-Making. Cambridge University Press. doi: https://doi.org/10.1017/9781108887304
  56. Buiten, M. C., de Streel, A., Peitz, M. (2020). Rethinking liability rules for online hosting platforms. International Journal of Law and Information Technology, 28 (2), 139–166. doi: https://doi.org/10.1093/ijlit/eaaa012
The impact of digital platforms on traditional market structures

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-04-30

Як цитувати

Oluka, A. (2024). Вплив цифрових платформ на традиційні ринкові структури. Technology Audit and Production Reserves, 2(4(76), 21–29. https://doi.org/10.15587/2706-5448.2024.303462

Номер

Том 2 № 4(76) (2024): Економіка підприємств. Макроекономіка

Розділ

Економіка та управління підприємством

Ліцензія

Авторське право (c) 2024 Alexander Oluka

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.