Оркестрація сервіс-орієнтованих застосунків з техніками реактивного програмування

Автор(и)

  • Ігор В’ячеславович Касьянчук Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», Україна https://orcid.org/0009-0000-2215-149X

DOI:

https://doi.org/10.15587/2706-5448.2024.310031

Ключові слова:

сервіс-орієнтоване програмування (SOA), реактивне програмування, цикл подій, асинхронні запити

Анотація

Об'єктом дослідження є модульний підхід до побудови додатків з використанням SOA, а також порівняння синхронних та асинхронних методологій обробки запитів з використанням архітектури реактивного програмування. SOA дозволяє розділяти додатки на незалежні компоненти, що забезпечує їх легку інтеграцію та масштабованість у розподілених обчислювальних середовищах. Завдяки SOA можливо створити мережу слабо пов'язаних сервісів, що надає користувачам гнучкість у створенні додатків, адаптованих під конкретні потреби.

Однією з найбільших проблем є блокування потоків і нестабільність системи під великим навантаженням при використанні синхронних методів. У дослідженні порівнюються синхронні та асинхронні методології обробки запитів з використанням WebFlux, а також розглядаються ключові компоненти SOA, такі як механізми виявлення сервісів та моделі взаємодії, зокрема оркестрація та хореографія.

Отримано результати, які показують, що асинхронні підходи, використовуючи неблокуючу архітектуру, керовану подіями, зменшують кількість активних потоків, підвищують стійкість системи та покращують продуктивність. Це пов'язано з тим, що запропонований неблокуючий, подієво керований підхід має низку особливостей, включаючи зменшення блокування потоків і покращення стійкості системи під великим навантаженням. Синхронні методи, хоча і прості, мають недоліки, такі як блокування потоків і нестабільність системи під надмірними навантаженнями.

Завдяки цьому забезпечується висока ефективність обробки великої кількості запитів у реальному часі. У порівнянні з аналогічними відомими підходами це забезпечує такі переваги, як підвищена стійкість системи та ефективне використання ресурсів, що робить цей підхід особливо корисним для масштабованих архітектур додатків у розподілених обчислювальних середовищах.

Біографія автора

Ігор В’ячеславович Касьянчук, Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»

Аспірант

Кафедра системного проєктування

 

Посилання

  1. Lewis, J., Fowler, M. (2017). Microservices: A definition of this new architectural term. Martin Fowler. Available at: https://martinfowler.com/articles/microservices.html
  2. Erl, T. (2005). Service-Oriented Architecture: Concepts, Technology, and Design. Prentice Hall PTR.
  3. Peng, H., Shi, Z., Qiu, L. (2007). Matching Request Profile and Service Profile for Semantic Web Service Discovery. Available at: https://www.researchgate.net/publication/239813737_Matching_Request_Profile_and_Service_Profile_for_Semantic_Web_Service_Discovery
  4. Deakin, T., Cook, R. (2018). Service-Oriented Architecture and Web Services: Concepts, Technologies, and Tools. Journal of Systems and Software, 137, 116–130.
  5. Reactive Streams (2013). Reactive Streams Initiative. Available at: http://www.reactive-streams.org
  6. Hohpe, G., Woolf, B. (2003). Enterprise Integration Patterns: Designing, Building, and Deploying Messaging Solutions. Addison-Wesley.
  7. Pardon, G., De Backer, R. (2011). Building Scalable Applications with Event-Driven Architecture. Proceedings of the International Conference on Software Engineering.
  8. Hohpe, G., Woolf, B. (2003). Enterprise Integration Patterns: Designing, Building, and Deploying Messaging Solutions. Addison-Wesley, 736.
  9. Ministry of Finance of Ukraine (2024). Available at: https://mof.gov.ua/uk/
  10. Richards, M. (2006). Pro Java EE 5 Performance Management and Optimization.
Orchestration of service-oriented applications with reactive programming techniques

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-08-16

Як цитувати

Касьянчук, І. В. (2024). Оркестрація сервіс-орієнтованих застосунків з техніками реактивного програмування. Technology Audit and Production Reserves, 4(2(78), 24–29. https://doi.org/10.15587/2706-5448.2024.310031

Номер

Розділ

Інформаційні технології