Аналітичний зв'язок між тригранником Френе напрямної кривої та тригранником Дарбу цієї ж кривої на поверхні

Автор(и)

  • Андрій Вікторович Несвідомін Національний університет біоресурсів і природокористування України, Україна https://orcid.org/0000-0002-9227-4652
  • Сергій Федорович Пилипака Національний університет біоресурсів і природокористування України, Україна https://orcid.org/0000-0002-1496-4615
  • Тетяна Миколаївна Воліна Національний університет біоресурсів і природокористування України, Україна https://orcid.org/0000-0001-8610-2208
  • Ірина Олександрівна Рибенко Сумський національний аграрний університет, Україна https://orcid.org/0000-0001-7795-1689
  • Алла Миколаївна Ребрій Сумський національний аграрний університет, Україна https://orcid.org/0000-0002-3467-2353

DOI:

https://doi.org/10.15587/2706-5448.2024.310524

Ключові слова:

орти, напрямні косинуси, кути Ейлера, поверхня, стична площина, дотична площина

Анотація

Об’єктом дослідження є тригранники Френе та Дарбу.

В поточній точці напрямної кривої тригранника Френе можна однозначно побудувати три взаємно перпендикулярних одиничні орти. Орт дотичної спрямований по дотичній до кривої в поточній точці. Орт головної нормалі розташований в площині, яку утворюють три точки кривої по різні сторони від поточної при їх граничному зближенні до поточної точки. Він спрямований до центра кривини кривої. Орт бінормалі перпендикулярний до двох попередніх ортів і має напрям за правилом правої системи координат. Таким чином, рух тригранника Френе по напрямній кривій, як твердого тіла, буде визначеним.

Тригранник Дарбу теж представляє собою праву систему координат, яка рухається вздовж напрямної кривої, що лежить на поверхні. Його орт дотичної спрямований ідентично триграннику Френе, а інші орти попарно утворюють певний кут ε з ортами тригранника Френе. Це зумовлено тим, що один із ортів тригранника Дарбу є нормаллю до поверхні та утворює із бінормаллю певний кут ε. Відповідно третій орт тригранника Дарбу утворює кут ε з ортом нормалі тригранника Френе. Цей орт і орт дотичної утворюють дотичну площину до поверхні в поточній точці кривої, а відповідні орти дотичної та нормалі тригранника Френе – стичну площину кривої в цій же точці. Таким чином, при русі тригранників Френе та Дарбу по кривій із суміщеними вершинами відбувається поворот навколо спільного орта дотичної на кут ε між стичною площиною тригранника Френе та дотичною площиною до поверхні тригранника Дарбу. В окремому випадку (для плоскої кривої) ці тригранники збігаються (ε=0).

В роботі розглянуто зв'язок між тригранниками Френе та Дарбу –знаходження виразу кута ε. Розглянута і обернена задача – визначення руху тригранника Дарбу при заданій закономірності зміни кута ε. Розглянуто частковий випадок і показано, що для плоскої напрямної  кривої при ε=const множина положень орта нормалі утворює розгортну поверхню однакового нахилу твірних. Крім того, обернена задача знаходження закономірності зміни кута ε між відповідними ортами тригранників дозволяє конструювати лінійчату поверхню для гравітаційного спуску вантажу, умовно прийнятого за частинку. При цьому розглядається рівновага сил в проекціях на орти тригранників у спільній нормальній площині траєкторії. Ця рівновага залежить від кута ε.

Біографії авторів

Андрій Вікторович Несвідомін, Національний університет біоресурсів і природокористування України

Кандидат технічних наук, старший викладач

Кафедра нарисної геометрії, комп’ютерної графіки та дизайну

Сергій Федорович Пилипака, Національний університет біоресурсів і природокористування України

Доктор технічних наук, професор, завідувач кафедри

Кафедра нарисної геометрії, комп’ютерної графіки та дизайну

Тетяна Миколаївна Воліна, Національний університет біоресурсів і природокористування України

Кандидат технічних наук, доцент

Кафедра нарисної геометрії, комп’ютерної графіки та дизайну

Ірина Олександрівна Рибенко, Сумський національний аграрний університет

Старший викладач

Кафедра проектування технічних систем

Алла Миколаївна Ребрій, Сумський національний аграрний університет

Старший викладач

Кафедра проектування технічних систем

Посилання

  1. Ameer, M., Abbas, M., Miura, K., Majeed, A., Nazir, T. (2022). Curve and Surface Geometric Modeling via Generalized Bézier-like Model. Mathematics, 10 (7), 1045. https://doi.org/10.3390/math10071045
  2. Hu, G., Wu, J., Qin, X. (2018). A novel extension of the Bézier model and its applications to surface modeling. Advances in Engineering Software, 125, 27–54. https://doi.org/10.1016/j.advengsoft.2018.09.002
  3. Havrylenko, Y., Cortez, J. I., Kholodniak, Yu., Alieksieieva, H., Garcia, G. T. (2020). Modelling of Surfaces of Engineering Products on the Basis of Array of Points. Technical Gazette, 27 (6). https://doi.org/10.17559/tv-20190720081227
  4. Savelov, A. A. (1960). Ploskye kryvye. Systematyka, svoistva, prymenenyia. FYZMATHYZ, 292.
  5. Volina, T., Pylypaka, S., Nesvidomin, V., Pavlov, A., Dranovska, S. (2021). The possibility to apply the Frenet trihedron and formulas for the complex movement of a point on a plane with the predefined plane displacement. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 3 (7 (111)), 45–50. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2021.232446
  6. Volina, T., Pylypaka, S., Kalenyk, M., Dieniezhnikov, S., Nesvidomin, V., Hryshchenko, I. et al. (2023). Construction of mathematical model of particle movement by an inclined screw rotating in a fixed casing. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 5 (7 (125)), 60–69. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2023.288548
  7. Schnitzer, O. (2023). Weakly nonlinear dynamics of a chemically active particle near the threshold for spontaneous motion. I. Adjoint method. Physical Review Fluids, 8 (3). https://doi.org/10.1103/physrevfluids.8.034201
  8. Kusno, R. A. (2022). Learning Materials Development of Parametric Curves and Surfaces for Modeling the Objects Using Maple on Differential Geometry Courses. Proceedings of the International Conference on Mathematics, Geometry, Statistics, and Computation (IC-MaGeStiC 2021), 125–132. https://doi.org/10.2991/acsr.k.220202.025
  9. Rezaei, M. A., Zhan, D. (2017). Higher moments of the natural parameterization for SLE curves. Annales de l’Institut Henri Poincaré, Probabilités et Statistiques, 53 (1), 182–199. https://doi.org/10.1214/15-aihp712
  10. Hameed, R., Mustafa, G., Hameed, R., Younis, J., Abd El Salam, M. A. (2023). Modeling of curves by a design-control approximating refinement scheme. Arab Journal of Basic and Applied Sciences, 30 (1), 164–178. https://doi.org/10.1080/25765299.2023.2194122
  11. Tang, L., Zeng, P., Qing Shi, J., Kim, W.-S. (2022). Model-based joint curve registration and classification. Journal of Applied Statistics, 50 (5), 1178–1198. https://doi.org/10.1080/02664763.2021.2023118
  12. Mylynskyi, V. Y. (1934). Dyfferentsyalnaia heometryia. Lviv: KUBUCh, 332.
Analytical connection between the Frenet trihedron of a direct curve and the Darboux trihedron of the same curve on the surface

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-08-27

Як цитувати

Несвідомін, А. В., Пилипака, С. Ф., Воліна, Т. М., Рибенко, І. О., & Ребрій, А. М. (2024). Аналітичний зв’язок між тригранником Френе напрямної кривої та тригранником Дарбу цієї ж кривої на поверхні. Technology Audit and Production Reserves, 4(2(78), 54–59. https://doi.org/10.15587/2706-5448.2024.310524

Номер

Розділ

Математичне моделювання