Розробка математичної моделі акустичних процесів в Оперній студії Київської консерваторії
DOI:
https://doi.org/10.15587/2706-5448.2024.316558Ключові слова:
математичне моделювання, MATLAB®, акустичне проєктування, акустичні характеристики концертного залу, час реверберації, звукопоглинанняАнотація
Об’єктом даного дослідження є акустичні характеристики концертного залу, зокрема час реверберації, що впливає на сприйняття звуку слухачами та виконання музикантами.
Дослідження зосереджене на важливості математичного моделювання акустичних процесів у концертних залах, зокрема в аспекті оптимізації часу реверберації. У сучасних умовах розвитку нових матеріалів і технологій акустичного дизайну виникає потреба в точних розрахунках та аналізі впливу різних елементів на загальну акустику приміщення. Неправильне проєктування та вибір матеріалів можуть призводити до дискомфорту слухачів і знизити якість звучання, що підкреслює критичну необхідність наукових методів для аналізу та моделювання акустичних процесів у специфічних умовах.
У ході дослідження були застосовані математичні моделі, розроблені за допомогою програмного забезпечення MATLAB®, для розрахунку часу реверберації в залежності від різних матеріалів і їх площі.
Суть отриманих результатів полягає в тому, що математичні моделі можуть точно відображати акустичні процеси в приміщенні, дозволяючи прогнозувати акустичні характеристики на основі визначених параметрів. Взаємозв'язок між теоретичними розрахунками та експериментальними даними демонструє, що математичне моделювання може служити ефективним інструментом для підвищення акустичної якості концертних залів, враховуючи особливості використання різних матеріалів.
Практичне використання отриманих результатів полягає в можливості впровадження рекомендацій щодо корекції акустичних умов у залі. Визначені параметри можуть бути використані для оптимізації дизайну приміщень, в яких проводяться музичні заходи, а також для вдосконалення методів акустичного проєктування. Використання отриманих даних на практиці дозволить покращити якість звуку, що, у свою чергу, підвищить комфорт слухачів та забезпечить краще сприйняття музики.
Посилання
- Didkovskiy, V. S., Luniova, S. A., Bohdanov, O. V. (2012). Arkhitekturna akustyka. Kyiv: NTUU «KPI» (FEL), 383.
- Kuttruff, H. (2016). Room Acoustics. CRC Press. https://doi.org/10.1201/9781315372150
- Beranek, L. L., Mellow, T. (2012). Acoustics: Sound Fields and Transducers. Academic Press. https://doi.org/10.1016/c2011-0-05897-0
- ISO 3382-3:2012(en) Acoustics – Measurement of room acoustic parameters – Part 3: Open plan offices. Available at: https://www.iso.org/obp/ui/#iso:std:iso:3382:-3:ed-1:v1:en Last accessed: 30.09.2024
- ISO 3382-1:2009(en) Acoustics – Measurement of room acoustic parameters – Part 1: Performance spaces. Available at: https://www.iso.org/obp/ui/#iso:std:iso:3382:-1:ed-1:v1:en Last accessed: 30.09.2024
- Ukrainian National Tchaikovsky Academy of Music. Available at: https://knmau.com.ua Last accessed: 30.09.2024
- ISO 3382-2:2008(en) Acoustics – Measurement of room acoustic parameters – Part 2: Reverberation time in ordinary rooms. Available at: https://www.iso.org/obp/ui/#iso:std:iso:3382:-2:ed-1:v1:en Last accessed: 30.09.2024
- ISO 3382-1-2009. Acoustics – Measurement of room acoustic parameters. Part 1: Performance spaces. Available at: https://www.iso.org/standard/40979.html Last accessed: 30.09.2024
- GOST 24146-89. Zritelnyye zaly. Metod izmereniya vremeni reverberatsii (1989). Izd-vo Standartov, 24.
- History of VEB Funkwerk. VDE. Available at: https://www.vde.com/de/geschichte/karte/thueringen/veb-funkwerk Last accessed: 30.09.2024
- Behringer. Available at: https://www.behringer.com/ Last accessed: 30.09.2024
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2024 Valeriia Havrylko
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.