Оцінка ефективності сучасних технологій зниження викидів парникових газів на промислових підприємствах України

Автор(и)

  • Людмила Миколаївна Маркіна Державна екологічна академія післядипломної освіти та управління, Україна https://orcid.org/0000-0003-3632-1685
  • Дмитро Валерійович Тодчук Державна екологічна академія післядипломної освіти та управління, Україна https://orcid.org/0009-0006-4672-9368

DOI:

https://doi.org/10.15587/2706-5448.2024.319856

Ключові слова:

промислове підприємство, парникові гази, інноваційних технології, технології уловлювання та зберігання, енергетична система

Анотація

Об'єктом дослідження є проблема викидів парникових газів (ПГ), які виступають одним із головних чинників глобальних змін клімату, що обумовлює необхідність створення та впровадження інноваційних технологій для їх скорочення. Встановлено, що викиди парникових газів суттєво впливають на екологічні та соціально-економічні системи, створюючи низку викликів, таких як підвищений ризик природних катастроф, погіршення стану здоров’я населення та зростання смертності. Це і спричиняє значні економічні, екологічні та соціальні збитки. Проаналізовано провідні підходи до зниження викидів ПГ, включаючи технології уловлювання та зберігання вуглецю (CCS), використання відновлюваних джерел енергії (ВДЕ), розробки у сфері енергоефективності та біотехнології для повторного використання відходів. Вивчено переваги та обмеження цих технологій, а також їх потенціал для адаптації до умов промислових підприємств України. Так, оцінено значення CCS для скорочення викидів на великих промислових об’єктах, таких як електростанції та цементні заводи, і визначено важливу роль ВДЕ у зменшенні залежності від викопного палива та підвищенні енергетичної ефективності. Обґрунтовано доцільність застосування комплексного підходу до впровадження цих технологій, який охоплює вдосконалення нормативно-правової бази, залучення інвестицій у природоохоронні проєкти, впровадження міжнародного досвіду та створення кліматичних фондів для фінансування найбільш ефективних рішень. Запропоновано нову розрахункову математичну модель, яка враховує фактори економії ресурсів, зниження витрат на охорону довкілля та отримання прибутків від торгівлі вуглецевими квотами. Запропоновано трирівневий механізм реалізації заходів щодо скорочення викидів ПГ, який включає розробку стратегій регіонального зниження емісії, впровадження програм на місцевому рівні та створення центрів еколого-кліматичної культури для координації дій між зацікавленими сторонами. Оцінено перспективи застосування інноваційних технологій у промисловості України як дієвого інструменту для досягнення кліматичних цілей, зменшення негативного впливу на екосистеми та підвищення конкурентоспроможності підприємств.

Біографії авторів

Людмила Миколаївна Маркіна, Державна екологічна академія післядипломної освіти та управління

Доктор технічних наук, професор

Кафедра екологічного аудиту та технологій захисту довкілля

Дмитро Валерійович Тодчук, Державна екологічна академія післядипломної освіти та управління

Аспірант, начальник управління інвентаризації парникових газів

Кафедра екологічного аудиту та технологій захисту довкілля

Посилання

  1. Li, S., Tang, Y. (2024). The Impact of the Digital Economy on Carbon Emission Levels and Its Coupling Relationships: Empirical Evidence from China. Sustainability, 16 (13), 5612. https://doi.org/10.3390/su16135612
  2. Saha, A. K., Al‐Shaer, H., Dixon, R., Demirag, I. (2020). Determinants of Carbon Emission Disclosures and UN Sustainable Development Goals: The Case of UK Higher Education Institutions. Australian Accounting Review, 31 (2), 79–107. https://doi.org/10.1111/auar.12324
  3. Vasylenko, I. A., Chuprynov, Ye. V., Ivanchenko, A. V., Skyba, M. I., Vorobiova, V. I., Halysh, V. V. (2019). Zeleni tekhnolohiyi u promyslovosti. Dnipro: Aktsent PP, 366.
  4. Pysarenko, T. V., Paladchenko, O. F., Molchanova, I. V., Kovalenko, O. V. (2021). Perspektyvni svitovi naukovi ta tekhnolohichni napriamy doslidzhen u sferi «Povitria». Kyiv: UkrINTEI, 56. Available at: https://mon.gov.ua/static-objects/mon/sites/1/innovatsii-transfer-tehnologiy/2021/Analit.material/10.09/Povitrya/NAZ.TSSR-13.Povitrya.10.09.pdf
  5. Mykhailova, Ye. O. (2016). Vykydy parnykovykh haziv v Ukraini ta sviti. Zbirnyk naukovykh statei ta materialiv VIII-yi mizhnarodnoi naukovometodychnoi konferentsiyi ta 115-yi mizhnarodnoi konferentsiyi EAS “Bezpeka liudyny u suchasnykh umovakh”, materialy dopovidei. Kharkiv, 256–264.
  6. Solodovnik, O., Gavrylychenko, I. (2024). Conceptual and methodological bases of disclosure of the information on greenhouse gas emissions in the company’s sustainability statement. Economy and Society, 63. https://doi.org/10.32782/2524-0072/2024-63-44
  7. Markina, L., Vlasenko, O., Todchuk, D., Kovtunov, O., Onopchuk, I. (2024). Management of climate impact processes of waste-to-energy technologies using the example of thermal destruction. Ecological Sciences, 3 (54), 105–112. https://doi.org/10.32846/2306-9716/2024.eco.3-54.16
  8. Osaulenko, O. H., Kobylynska, T. V. (2020). Statystyka zminy klimatu: yevropeiskyi dosvid ta natsionalna otsinka. Kyiv: TOV “AvhustTreid”, 344. Available at: http://194.44.12.92:8080/jspui/handle/123456789/5652
  9. GHG Protocol supplies the world's most widely used greenhouse gas accounting standards and guidance. Greenhouse Gas Protocol. Available at: https://ghgprotocol.org/standards-guidance
  10. Savko, V., Tarnavskyi, Yu. (2023). Servisno-orientovani systemy upravlinnia yakistiu povitria. Prykladna heometriia, inzhenerna hrafika ta obiekty intelektualnoi vlasnosti, 1 (XII), 70–74. Available at: https://jagegip.kpi.ua/article/view/281854
  11. Markina, L., Vlasenko, O., Todchuk, D. (2024). Defining the main directions of Ukraine’s climate policy. Sustainable Development and Circular Economy: Trends, Innovations, Prospects. https://doi.org/10.30525/978-9934-26-390-3-7
  12. Stratehiya nyzkovuhletsevoho rozvytku Ukrainy do 2050 roku. Available at: https://mepr.gov.ua/diyalnist/napryamky/zmina-klimatu/pom-yakshennya-zminy-klimatu/strategiya-nyzkovugletsevogo-rozvytku-ukrayiny-do-2050-roku/
  13. Yusuf, A., Giwa, A., Mohammed, E. O., Mohammed, O., Al Hajaj, A., Abu-Zahra, M. R. M. (2019). CO2 utilization from power plant: A comparative techno-economic assessment of soda ash production and scrubbing by monoethanolamine. Journal of Cleaner Production, 237, 117760. https://doi.org/10.1016/j.jclepro.2019.117760
  14. Barylo, A. A., Benmenni, M., Budko, M. O. et al.; Kudria, S. O. (Ed.) (2020). Vidnovliuvani dzherela enerhiyi. Kyiv: Instytut vidnovliuvanoi enerhetyky NANU, 392. Available at: https://ela.kpi.ua/items/d2954f23-8e1f-498c-b9ce-150c9f21987b
  15. Vidnovlyuvana enerhetyka nabyraye obertiv. Ukrhydroenergo. Available at: https://uhe.gov.ua/media_tsentr/novyny/vidnovlyuvana-enerhetyka-nabyraye-obertiv
  16. Abramova, K., Gaidutskyi, I. (2023). Theoretical and methodological foudations of the wind energy industry and its development in Ukraine. Economy and Society, 56. https://doi.org/10.32782/2524-0072/2023-56-79
  17. Burenko, T. (2019). Enerhoefektyvnist u promyslovosti: dodatkovyi tiahar chy instrument modernizatsiyi ta zmenshennia vykydiv parnykovykh haziv? ECOBUSINESS. Ekolohiya pidpryiemstva, 1 (78), 14–17. Available at: http://ecolog-ua.com/sites/default/files/banners/2019/1_2019_full/present_nomer.pdf
  18. Makedon, V., Mykhailenko, O., Krasnikov, P. (2023). Management of the development and implementation of national and international projects in the field of renewable energy. Entrepreneurship and Innovation, 26, 5–13. https://doi.org/10.32782/2415-3583/26.1
  19. Products. Energy, sustainability and innovation. Enel Group. Available at: https://www.enel.com/company/services-and-products
  20. Stepova, O. V. (Ed.) (2023). Ekolohiya. Dovkillia. Enerhozberezhennia. Poltava: NUPP imeni Yuriya Kondratiuka, 246. Available at: https://reposit.nupp.edu.ua/handle/PoltNTU/11950
  21. Ma, B., Lin, S., Bashir, M. F., Sun, H., Zafar, M. (2023). Revisiting the role of firm-level carbon disclosure in sustainable development goals: Research agenda and policy implications. Gondwana Research, 117, 230–242. https://doi.org/10.1016/j.gr.2023.02.002
  22. Santi, M., Sancineto, L., Nascimento, V., Braun Azeredo, J., Orozco, E. V. M., Andrade, L. H. et al. (2021). Flow Biocatalysis: A Challenging Alternative for the Synthesis of APIs and Natural Compounds. International Journal of Molecular Sciences, 22 (3), 990. https://doi.org/10.3390/ijms22030990
  23. Makedon, V., Dzeveluk, A., Khaustova, Y., Bieliakova, O., Nazarenko, I. (2021). Enterprise multi-level energy efficiency management system development. International Journal of Energy, Environment, and Economics, 29 (1), 73–91. Available at: https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/20180
  24. Makedon, V., Baylova, O. (2023). Planning and organizing the implementation of digital technologies in the activities of industrial enterprises. Scientific Bulletin of Kherson State University. Series Economic Sciences, 47, 16–26. https://doi.org/10.32999/ksu2307-8030/2023-47-3
Assessment of the efficiency of modern technologies for reducing greenhouse gas emissions in industrial enterprises of Ukraine

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-12-31

Як цитувати

Маркіна, Л. М., & Тодчук, Д. В. (2024). Оцінка ефективності сучасних технологій зниження викидів парникових газів на промислових підприємствах України. Technology Audit and Production Reserves, 6(3(80), 25–30. https://doi.org/10.15587/2706-5448.2024.319856

Номер

Том 6 № 3(80) (2024): Хімічна інженерія

Розділ

Екологія та технології захисту навколишнього середовища

Ліцензія

Авторське право (c) 2024 Liudmyla Markina, Dmytro Todchuk

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.