Виявлення залежності жирнокислотного складу варено-копчених ковбас з додаванням рослинної сировини

Автор(и)

  • Оксана Леонідівна Чепурна Національний університет біоресурсів і природокористування України, Україна https://orcid.org/0000-0003-1498-8745
  • Оксана Анатоліївна Штонда Національний університет біоресурсів і природокористування України, Україна https://orcid.org/0000-0002-7085-6133
  • Ірина Іванівна Осипенкова Черкаський державний технологічний університет , Україна https://orcid.org/0000-0001-6585-9359
  • Юлія Миколаївна Куриленко Черкаський державний технологічний університет , Україна https://orcid.org/0000-0001-6083-2122

DOI:

https://doi.org/10.15587/2706-5448.2025.323966

Ключові слова:

варено-копчені ковбаси, пивна дробина, насичені жирні кислоти, моно- та поліненасичені жирні кислоти

Анотація

Об’єктом дослідження є варено-копчені ковбаси з додаванням рослинної сировини, які можуть забезпечили випуск продукції високої якості з низькою собівартістю за максимального її виходу.

Одним із способів вирішення цієї проблеми є поєднання традиційних і нетрадиційних ресурсів, при чому перевага надається добавкам рослинного походження. При розробці технологій виробництва нових видів варено-копчених ковбас частина основної сировини тваринного походження заміняється на рослинну сировину, таким чином отримуємо композиційний продукт. В якості рослинної сировини авторами було використано борошно пивної дробини. Пивна дробина – це цінний побічний продукт в пивоварінні, який отримують після фільтрування сусла в процесі варки пива.

У зв’язку з необхідністю збалансованого харчування, дослідження жиру зводиться не тільки до визначення його масового вмісту, а й до аналізу жирнокислотного складу, харчової, біологічної цінності та інших показників. Продукти, що містять рослинну сировину, мають покращений жирнокислотний склад, який характеризує харчову та біологічну цінність жирів. З метою дослідження жирнокислотного складу було виготовлено зразки варено-копчених ковбас з м’яса яловичини, свинини, нітритної солі, цукру, чорного та духмяного перцю, мускатного горіха та борошна пивної дробини. Часткова заміна м’яса борошном пивної дробини у кількості 2-6% підвищує біологічну цінність продукту за рахунок збільшення ессенціальних жирних кислот. У порівнянні з контрольним зразком отримали наступні результати: кількість мононенасичених жирних кислот збільшилося на 6,8 % (1 зразок), поліненасичених жирних кислот – на 39,3 % (3 зразок). Щодо суми омега-3 жирних кислот показник збільшився у 1 і 2 зразку, відповідно, на 35,6 % та 8 %, натомість омега6 підвищився в 3 зразку на 45.2 %.   та розширити асортимент ковбасних виробів високої якості й нижчої собівартості.

Створені ковбасні вироби, з додаванням борошна пивної дробини, дозволяють вирішувати питання щодо утилізації відходів пивоварного виробництва. Це обумовлене тим, що раціональне використання ресурсів і принципів безвідходності є основою підвищення ефективності виробництва, що дозволяє комплексно вирішувати проблему ресурсозабезпечення економіки і охорони навколишнього природного середовища.

Біографії авторів

Оксана Леонідівна Чепурна, Національний університет біоресурсів і природокористування України

Аспірантка

Кафедра м’ясних, рибних та морепродуктів

Оксана Анатоліївна Штонда, Національний університет біоресурсів і природокористування України

Кандидат технічних наук, доцент

Кафедра м’ясних, рибних та морепродуктів

Ірина Іванівна Осипенкова, Черкаський державний технологічний університет

Кандидат технічних наук, доцент Кафедра харчових технологій

Юлія Миколаївна Куриленко, Черкаський державний технологічний університет

Старший викладач

Кафедра харчових технологій

Посилання

  1. Pleadin, J., Lešić, T., Vujačić, V., Milićević, D., Buneta, A., Šušnić, S. et al. (2021). Comparison of Chemical Composition and Fatty Acid Profile of Traditional Meat Products from Croatia and Montenegro. Journal of Food Quality, 2021, 1–10. https://doi.org/10.1155/2021/5586436
  2. Cambiaggi, L., Chakravarty, A., Noureddine, N., Hersberger, M. (2023). The Role of α-Linolenic Acid and Its Oxylipins in Human Cardiovascular Diseases. International Journal of Molecular Sciences, 24 (7), 6110. https://doi.org/10.3390/ijms24076110
  3. Iancheva, M. O., Peshuk, L. V., Dromenko, O. B. (2017). Fizyko-khimichni ta biokhimichni osnovy tekhnolohii miasa ta miasoproduktiv. Kyiv: Tsenter uchbovoi literatury, 304.
  4. Danilova, I. S. (2018). Content of fatty acids in meat of snails of different types. Scientific Progress & Innovations, 4, 168–173. https://doi.org/10.31210/visnyk2018.04.26
  5. Senčić, Đ., Samac, D. (2018). Nutritional value of dry ham and prosciutto. Meso, 20 (2), 138–142. https://doi.org/10.31727/m.20.2.3
  6. Antoniv, A. (2024). Fatty acid composition of meat snacks with the addition of bee products. Human and Nation’s Health, 2024 (2), 7–15. https://doi.org/10.31548/humanhealth.2.2024.7
  7. Paska, M. Z., Markovych, I. I. (2016). The use of lentil flour in the production of sausage products and the technology of its receipt. Naukovyi visnyk Lvivskoho natsionalnoho universytetu veterynarnoi medytsyny ta biotekhnolohii imeni SZ Gzhytskoho. Seriia: Kharchovi tekhnolohii, 18 (1 (4)), 107–114.
  8. Khalil, A. N. M., Ockerm, H. W. (2019). The effect of the replacement of fat of cooked beef and turkey luncheon by fat replacers on their physical and sensory quality. Bioscience Research, 16 (S1-2), 173–182. Available at: https://www.isisn.org/BR16(SI-2)2019/173-182-16(SI-2)2019BR19-SI-06.pdf
  9. Salman, W., Ney, Y., Nasim, M. J., Bohn, T., Jacob, C. (2020). Turning Apparent Waste into New Value: Up-Cycling Strategies Exemplified by Brewer’s Spent Grains (BSG). Current Nutraceuticals, 1 (1), 6–13. https://doi.org/10.2174/2665978601666200220100600
  10. Jackowski, M., Niedźwiecki, Ł., Jagiełło, K., Uchańska, O., Trusek, A. (2020). Brewer’s Spent Grains – Valuable Beer Industry By-Product. Biomolecules, 10 (12), 1669. https://doi.org/10.3390/biom10121669
  11. McCarthy, A. L., O’Callaghan, Y. C., Neugart, S., Piggott, C. O., Connolly, A., Jansen, M. A. K. et al. (2013). The hydroxycinnamic acid content of barley and brewers’ spent grain (BSG) and the potential to incorporate phenolic extracts of BSG as antioxidants into fruit beverages. Food Chemistry, 141 (3), 2567–2574. https://doi.org/10.1016/j.foodchem.2013.05.048
  12. Hubskyi, Yu. I., Nizhenkovska, I. V., Korda, M. M. et al.; Nizhenkovska, I. V. (Ed.) (2021). Biolohichna khimiia. Vinnytsia: Nova Knyha, 648.
  13. Shylman, L. Z., Simakova, I. V., Kamsulina, N. V. et al.; Shylman, L. Z. (Ed.) (2025). Zhyry u vyrobnytstvi kharchovoi produktsii. Sumy: Universytetska knyha, 278.
  14. Lowry, J. R., Marshall, N., Wenzel, T. J., Murray, T. E., Klegeris, A. (2020). The dietary fatty acids α-linolenic acid (ALA) and linoleic acid (LA) selectively inhibit microglial nitric oxide production. Molecular and Cellular Neuroscience, 109, 103569. https://doi.org/10.1016/j.mcn.2020.103569
  15. Fats and Fatty Acids in Human Nutrition (2010). Food and Agricultural Organization of the United Nations. Rome.
  16. Peshuk, L. V., Radziievska, I. H., Shtyk, I. I. (2011). Biolohichna rol zhyrnykh kyslot tvarynnoho pokhodzhennia. Kharchova promyslovist, 10/11, 108–111.
  17. Tkachenko, O. B., Kameneva, N. V., Titlova, O. O. et al. (2020). Osnovy sensornoho analizu kharchovykh produktiv. Odesa: Helvetyka, 304.
Determination of the dependence of the fatty acid composition of boiled-smoked sausages with the addition of vegetable raw materials

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-02-28

Як цитувати

Чепурна, О. Л., Штонда, О. А., Осипенкова, І. І., & Куриленко, Ю. М. (2025). Виявлення залежності жирнокислотного складу варено-копчених ковбас з додаванням рослинної сировини. Technology Audit and Production Reserves, 1(3(81), 45–50. https://doi.org/10.15587/2706-5448.2025.323966

Номер

Розділ

Технології виробництва харчування