Формування стратегії протидії та ідентифікації AI-технологій у боротьбі з дезінформацією в умовах воєнного стану

Анотація

Методологічну основу дослідження складають сукупність прийомів, принципів, загальнотеоретичних, спеціальних, міждисциплінарних методів наукового дослідження. Для досягнення встановленої мети використано діалектичний метод наукового пізнання – задля дослідження дезінформації в умовах воєнного стану та визначення ролі штучного інтелекту (ШІ) у її виявленні та нейтралізації. Використання системного підходу дозволило визначити особливості розповсюдження дезінформації через соціальні мережі, традиційні медіа та автоматизовані ботоферми, для маніпуляції суспільною думкою. Метод дослідження операцій використовувався при визначенні переваг та недоліків інструментів ШІ, які мають на меті виявлення дезінформації. Методи аналогій та порівняння – для визначення сучасних методів боротьби з фейковими новинами, включаючи алгоритми машинного навчання, обробки природної мови та аналізу зображень. Встановлено, що основною проблемою для підвищення ефективності боротьби з дезінформацією є впровадження європейського досвіду використання ШІ.

Використання системного та критичного аналізу дозволило дослідити міжнародний досвід використання ШІ-інструментів у сфері інформаційної безпеки, ефективність у виявленні діпфейків, інших форм неправдивого контенту. Запропоновано комплексну стратегію протидії дезінформації в Україні. Запропонована стратегія, на відміну від існуючої стратегії, враховує використання технологій штучного інтелекту для ідентифікації фейкового контенту в соціальних мережах та каналах новин, формування спеціального органу з метою аналізу цифрового контенту та розвиток цифрового суспільства. Комплексна стратегія, на відміну від існуючих, включає розширене застосування ШІ для моніторингу інформаційного простору, поєднання автоматизованого аналізу з людським контролем; впровадження державних ініціатив щодо регулювання фейкового контенту та підвищення рівня медіаграмотності населення. Результати дослідження будуть корисними для науковців, експертів з інформаційної безпеки, журналістів та державних органів, які займаються питаннями боротьби з дезінформацією. Запропоновані підходи сприятимуть посиленню інформаційного захисту України, зменшенню впливу фейкових новин на суспільство.