Формування та застосування моделі кількісної оцінки мотиваційного розриву як індикатора нереалізованого інноваційного потенціалу працівників дорожньо-будівельної галузі України

Автор(и)

  • Олександр Олександрович Іващук Західноукраїнський національний університет, Україна https://orcid.org/0009-0001-4239-7486
  • Вікторія Анатоліївна Даниленко-Кульчицька Західноукраїнський національний університет, Україна https://orcid.org/0000-0002-7718-5467

DOI:

https://doi.org/10.15587/2706-5448.2025.342084

Ключові слова:

GAP-аналіз, індекс мотиваційного забезпечення, індекс інноваційного потенціалу, мотиваційний розрив, інноваційна культура

Анотація

Дослідження зосереджено на оцінці поточного стану та перспектив розвитку систем мотиваційного забезпечення у дорожньо-будівельному секторі України, з акцентом на їх ролі у зміцненні інноваційного потенціалу в умовах воєнного часу та післякризового відновлення. Об’єктом дослідження виступають системи мотиваційного забезпечення персоналу підприємств дорожньо-будівельного сектору України, розглянуте як процес формування та застосування організаційно-економічних інструментів для підвищення інноваційної активності працівників. Виявлена наукова прогалина полягає у відсутності емпірично верифікованих моделей, що дозволяли б оцінити мотиваційний потенціал персоналу в українських реаліях і співвіднести його з інноваційною динамікою галузі.

З’ясовано, що індекс інноваційного потенціалу (IPI) українських компаній залишається стабільно високим і відповідає даним Global Innovation Index, де Україна у 2021–2024 рр. посідала провідні позиції за показником Innovation Efficiency Ratio. Однак цей потенціал значною мірою не реалізується через недостатній рівень мотиваційного забезпечення. Розрахунок індексу мотиваційного розриву (MGI), визначеного як нормалізована різниця між інноваційним потенціалом (≈ 0,6) та фактичним рівнем мотивації (≈ 0,4), показав MGI ≈ 0,33, що вказує на суттєвий кадровий резерв, не задіяний у межах чинної HR-системи. У межах дослідження розроблено інтегровану модель мотивації, орієнтовану на підвищення MSI, здатну ефективно функціонувати в умовах обмежених ресурсів і водночас узгоджену з актуальними світовими HR- і ESG-трендами. Запропонована модель може бути використана як дорожня карта для виявлення й скорочення мотиваційного розриву, підвищення залученості персоналу та зміцнення конкурентоспроможності дорожньо-будівельного сектору України. Таким чином, отримані результати дослідження мають не лише теоретичне значення, а й прикладну цінність для оптимізації HR-практик у галузі.

Біографії авторів

Олександр Олександрович Іващук, Західноукраїнський національний університет

Аспірант

Кафедра міжнародного туризму та готельного бізнесу

Вікторія Анатоліївна Даниленко-Кульчицька, Західноукраїнський національний університет

Кандидат економічних наук, доцент

Кафедра міжнародного туризму та готельного бізнесу

Посилання

  1. OECD Science, Technology and Innovation Outlook. Paris: OECD Publishing. https://doi.org/10.1787/0b55736e-en
  2. Himmelfarb, A. (Ed.) (2025). Ukraine – Fourth Rapid Damage and Needs Assessment (RDNA4): Feb 2022–Dec 2024. World Bank Group; Government of Ukraine; European Commission; United Nations. Washington: World Bank. Available at: https://documents1.worldbank.org/curated/en/099022025114040022/pdf/P1801741ca39ec0d81b5371ff73a675a0a8.pdf Last accessed: 10.08.2025
  3. Global Innovation Index 2024. GII 2024 results (2024). WIPO. Available at: https://www.wipo.int/web-publications/global-innovation-index-2024/en/gii-2024-results.html Last accessed: 10.08.2025
  4. Laursen, K. B., Harste, G., Roth, S. (2022). Moral communication observed with social systems theory. An introduction. Kybernetes, 51 (5), 1653–1665. https://doi.org/10.1108/k-01-2022-0059
  5. Al-Abbadi, G. M., Agyekum-Mensah, G. (2019). The effects of motivational factors on construction professionals productivity in Jordan. International Journal of Construction Management, 22 (5), 820–831. https://doi.org/10.1080/15623599.2019.1652951
  6. Abdolmaleki, G., Naismith, N., Ghodrati, N., Poshdar, M., Babaeian Jelodar, M. (2024). An analysis of the literature on construction employee turnover: drivers, consequences, and future direction. Construction Management and Economics, 42 (9), 822–846. https://doi.org/10.1080/01446193.2024.2337084
  7. Bos‐Nehles, A., Townsend, K., Cafferkey, K., Trullen, J. (2023). Examining the Ability, Motivation and Opportunity (AMO) framework in HRM research: Conceptualization, measurement and interactions. International Journal of Management Reviews, 25 (4), 725–739. https://doi.org/10.1111/ijmr.12332
  8. Deci, E. L., Ryan, R. M. (2000). The “What” and “Why” of goal pursuits: Human needs and the self-determination of behavior. Psychological Inquiry, 11 (4), 227–268. https://doi.org/10.1207/S15327965PLI1104_01
  9. Osman, A. M., Liu, Y., Wang, Z. (2023). Influence of Organizational Culture on Construction Firms’ Performance: The Mediating Roles of Innovation and Marketing Capabilities. Buildings, 13 (2), 308. https://doi.org/10.3390/buildings13020308
  10. Gerhart, B., Feng, J. (2021). The Resource-Based View of the Firm, Human Resources, and Human Capital: Progress and Prospects. Journal of Management, 47 (7), 1796–1819. https://doi.org/10.1177/0149206320978799
  11. Handbook on Constructing Composite Indicators: Methodology and User Guide (2008). Paris: OECD Publishing. Available at: https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2008/08/handbook-on-constructing-composite-indicators-methodology-and-user-guide_g1gh9301/9789264043466-en.pdf
  12. Annual and sustainability report 2023 (2023). Skanska AB. Available at: https://group.skanska.com/493370/siteassets/investors/reports-publications/annual-reports/2023/annual-and-sustainability-report-2023.pdf
  13. Sustainability report 2023 (2023). STRABAG SE. Available at: https://www.strabag.com/site/strabag-company-locale/get/params_E2074889770/1002420/Sustainability-Report-2023.pdf
  14. Forging a sustainable world (2023). VINCI. Available at: https://www.vinci.com/publi/vinci/extract/2023_workforce_related_environmental_and_social_information.pdf
  15. Barney, J. (1991). Firm Resources and Sustained Competitive Advantage. Journal of Management, 17 (1), 99–120. https://doi.org/10.1177/014920639101700108
  16. Delery, J. E., Doty, D. H. (1996). Modes of theorizing in strategic human resource management: tests of universalistic, contingency, and configurations. performance predictions. Academy of Management Journal, 39 (4), 802–835. https://doi.org/10.2307/256713; Available at: https://www.jstor.org/stable/256713 Last accessed: 22.10.2025
  17. Cronbach, L. J. (1951). Coefficient Alpha and the Internal Structure of Tests. Psychometrika, 16 (3), 297–334. https://doi.org/10.1007/bf02310555
  18. Gliem, J. A., Gliem, R. R. (2003). Calculating, interpreting, and reporting Cronbach’s alpha reliability coefficient for Likert-type scales. Midwest Research-to-Practice Conference in Adult, Continuing, and Community Education, Columbus. Available at: https://scholarworks.iupui.edu/handle/1805/344
  19. Tejada, J. J., Punzalan, J. R. B. (2012). On the misuse of Slovin’s formula. Philippine Statistician, 61 (1), 129–136. Available at: https://www.psai.ph/docs/publications/tps/tps_2012_61_1_9.pdf
  20. Research Ethics and New Forms of Data for Social and Economic Research (2016). Paris: OECD Publishing. https://doi.org/10.1787/5jln7vnpxs32-en
  21. Working conditions and sustainable work: An analysis using the job quality framework. Challenges and prospects in the EU (2021). Eurofound. Luxembourg: Publications Office of the European Union. Available at: https://www.eurofound.europa.eu/system/files/2021-02/ef20021en.pdf Last accessed: 10.08.2025
  22. European Skills Index 2024: Technical report. Cedefop (2024). Luxembourg: Publications Office of the European Union. Available at: https://www.cedefop.europa.eu/files/esi_technical_report_2024.pdf Last accessed: 10.08.2025
  23. Kim, T. K. (2017). Understanding one-way ANOVA using conceptual figures. Korean Journal of Anesthesiology, 70 (1), 22–26. https://doi.org/10.4097/kjae.2017.70.1.22
  24. Herzberg, F., Mausner, B., Snyderman, B. B. (1959). The motivation to work. New York: John Wiley & Sons.
  25. Bakker, A. B., Demerouti, E. (2007). The Job Demands‐Resources model: state of the art. Journal of Managerial Psychology, 22 (3), 309–328. https://doi.org/10.1108/02683940710733115
  26. Mehner, L., Rothenbusch, S., Kauffeld, S. (2024). How to maximize the impact of workplace training: a mixed-method analysis of social support, training transfer and knowledge sharing. European Journal of Work and Organizational Psychology, 34 (2), 201–217. https://doi.org/10.1080/1359432x.2024.2319082
  27. Kötting, M., Kuckertz, A. (2019). Three configurations of corporate innovation programs and their interplay. European Journal of Innovation Management, 23 (1), 90–113. https://doi.org/10.1108/ejim-07-2018-0142
  28. Cotton, J. L., Vollrath, D. A., Froggatt, K. L., Lengnick-Hall, M. L., Jennings, K. R. (1988). Employee Participation: Diverse Forms and Different Outcomes. The Academy of Management Review, 13 (1), 8–22. https://doi.org/10.2307/258351
  29. Priyashantha, K. G., De Alwis, A. C., Welmilla, I. (2022). Disruptive human resource management technologies: a systematic literature review. European Journal of Management and Business Economics, 33 (1), 116–136. https://doi.org/10.1108/ejmbe-01-2022-0018
  30. Roth, S., Clausen, L., Möller, S. (2020). COVID-19. Scenarios of a superfluous crisis. Kybernetes, 50 (5), 1621–1632. https://doi.org/10.1108/k-05-2020-0280
  31. Deiaki pytannia realizatsii polozhen Zakonu Ukrainy “Pro mobilizatsiinu pidhotovku ta mobilizatsiiu” shchodo broniuvannia viiskovozoboviazanykh na period mobilizatsii ta na voiennyi chas (2023). Postanova Kabinetu Ministriv Ukrainy No. 76. 27.01.2023. Available at: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/76-2023-%D0%BF
Design and implementation of a quantitative model for assessing motivational gap as an indicator of unrealized innovation capacity in Ukrainian road construction enterprises

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-10-30

Як цитувати

Іващук, О. О., & Даниленко-Кульчицька, В. А. (2025). Формування та застосування моделі кількісної оцінки мотиваційного розриву як індикатора нереалізованого інноваційного потенціалу працівників дорожньо-будівельної галузі України. Technology Audit and Production Reserves, 5(4(85), 57–65. https://doi.org/10.15587/2706-5448.2025.342084

Номер

Том 5 № 4(85) (2025): Економіка підприємств. Макроекономіка

Розділ

Розвиток продуктивних сил і регіональна економіка

Ліцензія

Авторське право (c) 2025 Oleksandr Ivashchuk, Viktoriia Danylenko-Kulchytska

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.