Застосування інертних газів для зберігання білих сухих вин

Автор(и)

  • Оксана Борисовна Ткаченко Одеська національна академія харчових технологій, вул. Канатна, 112, м. Одеса, Україна, 65039, Україна https://orcid.org/0000-0002-6612-6568
  • Юрий Михайлович Симоненко Одеська національна академія харчових технологій, вул. Канатна, 112, м. Одеса, Україна, 65039, Україна https://orcid.org/0000-0002-7827-0591
  • Ольга Валентиновна Тринкаль Одеська національна академія харчових технологій, вул. Канатна, 112, м. Одеса, Україна, 65039, Україна https://orcid.org/0000-0003-2393-0529

DOI:

https://doi.org/10.15587/2312-8372.2015.44023

Ключові слова:

білі вина, кисень, окислення, інертні гази, аргон, азот, фенольні сполуки, ароматоутворюючі речовини

Анотація

У статті представлені результати досліджень, пов'язані з негативним впливом кисню повітря на всіх етапах виготовлення вина, який призводить до окислення вин. Вивчено позитивний ефект застосування інертних газів – азоту і аргону на якість вин в процесі їх зберігання. Наведено рекомендації з експлуатації установок з інертними газами у виноробній промисловості.

Біографії авторів

Оксана Борисовна Ткаченко, Одеська національна академія харчових технологій, вул. Канатна, 112, м. Одеса, Україна, 65039

Доктор технічних наук, доцент

Кафедра технології вина та енології

Юрий Михайлович Симоненко, Одеська національна академія харчових технологій, вул. Канатна, 112, м. Одеса, Україна, 65039

Доктор технічних наук, старший науковий співробітник

Кафедра кріогенної техніки

Ольга Валентиновна Тринкаль, Одеська національна академія харчових технологій, вул. Канатна, 112, м. Одеса, Україна, 65039

Аспірант

Кафедра технології вина та енології

Посилання

  1. Ribéreau‐Gayon, P., Dubourdieu, D., Donèche, B., Lonvaud, A. (2006). Products and Methods Complementing the Effect of Sulfur Dioxide. Handbook of Enology: The Microbiology of Wine and Vinifications, Vol. 1, Ed. 2, 223–240 doi:10.1002/0470010363.ch9
  2. Martiniere, P., Sapis, J. C. (1967). Essai de pressurage et de vinification sous atmosphère de gaz carbonique. Conn. Vigne Vin, 1 (2), 64–70.
  3. Müller-Späth, H. (1977). Neueste Erkenntnisse über den Sauerstoffeinfluß bei der Weinbereitung aus der Sicht der Praxis. Weinwirtschaft, 113 (6), 144–157.
  4. Boulton, R. B., Singleton, V. L., Bisson, L. F., Kunkee, R. E. (2013). Principles and practices of winemaking. Springer Science & Business Media, 604. doi:10.1007/978-1-4757-6255-6
  5. Kontoudakis, N., Biosca, P., Canals, R., Fort, F., Canals, J. M., Zamora, F. (2008). Impact of stopper type on oxygen ingress during wine bottling when using an inert gas cover. Australian journal of grape and wine research, 14 (2), 116–122. doi:10.1111/j.1755-0238.2008.00013.x
  6. Zagoruyko, V. A., Vinogradov, V. A., Zharkov, P. E., Berezhnoy, Yu. V. (2010). Primenenie azota v vinodelii. Kompressornoe i energeticheskoe mashinostroenie, 1, 8–10.
  7. Nathan Tyler Lee. (25.08.2011). Wine dispensing device. Patent USА № 20110204093 А1 USА, МPК 13/017,007. Appl. № 2011/0204093. Filed 21.02.2010. Bul. № 13/017,007.
  8. Chen, J., Willcox, W. (30.06.2005). Wine preservation system. Patent USА № 20050142260 USА. Appl. № 20050142260. Filed 24.12.2003. Bul. № 10/746929.
  9. Lambrecht, G. H.; Coravin, Llc. (10.06.2014). Wine storage and preservation device. Patent USА. № 8746502 B2 USА. Appl. № 8746502 B2. Filed. 9.11.2011. Bul. № 14/256,410.
  10. Symonenko, I. M. (2014). Zastosuvannya inertnih gaziv ta kriogennih tehnologiy u harchoviy galuzi. Harchova nauka i tehnologiya, 1, 99–104.

##submission.downloads##

Опубліковано

2015-07-23

Як цитувати

Ткаченко, О. Б., Симоненко, Ю. М., & Тринкаль, О. В. (2015). Застосування інертних газів для зберігання білих сухих вин. Technology Audit and Production Reserves, 4(4(24), 61–64. https://doi.org/10.15587/2312-8372.2015.44023

Номер

Том 4 № 4(24) (2015): Технології харчової, легкої та хімічної промисловості

Розділ

Технології харчової, легкої та хімічної промисловості

Ліцензія

Авторське право (c) 2016 Технологічний аудит та резерви виробництва

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.