Організація стратегічного управління потенціалом корпоративних логістичних систем на засадах маркетингу

Автор(и)

  • Діана Рафаелівна Пилипенко Харківський національний економічний університет ім. С. Кузнеця, пр. Леніна, 9а, Харків, 61166, Україна https://orcid.org/0000-0003-2341-2174

DOI:

https://doi.org/10.15587/2312-8372.2015.44723

Ключові слова:

корпоративна логістична система, управління потенціалом, маркетинговий потенціал, логістичний потенціал, стратегія

Анотація

Наявність різних шляхів розвитку сучасної парадигми менеджменту об’єктивно потребує узгодженого застосування набутків кожного з них. В роботі пропонується сполучення концепції розширеної логістичної взаємодії з вимогою максимізації потенціалу учасників ланцюга створення вартості. Вироблення відповідних стратегічних орієнтирів пропонується здійснювати з використанням матричних методів портфельного аналізу та базувати на результатах кластерного та канонічного аналізу.

Біографія автора

Діана Рафаелівна Пилипенко, Харківський національний економічний університет ім. С. Кузнеця, пр. Леніна, 9а, Харків, 61166

Аспірант

Кафедра політичної економії

Посилання

  1. Shemaieva, L. H. (2007). Upravlinnia stratehichnoiu vzaiemodiieiu pidpryiemstva iz zovnishnim seredovyshchem. Kh.: KhDEU, 280.
  2. Mintzberg, H., Lampel, J., Quinn, J., Ghoshal, S. (2002). The Strategy Process: Concepts, Context, Cases. Ed. 4. Boston: Prentice Hall, 489.
  3. Gorbatov, V. M. (2006). Konkurentosposobnost' i tsikly razvitiia integrirovannyh struktur biznesa. H.: ID "INZhEK", 592.
  4. Finkelstein, С. (2006). Enterprise Architecture for Integration: Rapid Delivery Methods and Technologies. Boston: Artech House, 540.
  5. Sergeev, V. I., Budrina, E. V. et al.; In: Sergeev, V. I. (2014). Korporativnaia logistika v voprosah i otvetah. Ed. 2. M.: NITs INFRA-M, 634. doi:10.12737/2373
  6. Berezovskyi, K. M., Pylypenko, D. R. (2014). Konsolidatsiia marketynhovoi informatsii v upravlinni intehrovanymy korporatyvnymy lohistychnymy systemamy. Ekonomika rozvytku, 4, 89-94.
  7. Seifert, D. (2003). Collaborative planning, forecasting, and Replenishment: How to Create a Supply Chain Advantage. New York: AMACOM, 432.
  8. Pospelov, A. M. (2007). Formirovanie mehanizma logisticheskogo upravleniia deiatel'nost'iu predpriiatiia. Biznes Inform, 9, 65-69.
  9. Sadler, I. (2007). Logistics and Supply Chain Integration. London: SAGE Publications Inc., 289. doi:10.4135/9781446214312
  10. Balabanova, L. V., Slipen'kii, V. V. (2005). Strategicheskoe marketingovoe upravlenie predpriiatiem na osnove benchmarkinga. Donetsk: DonGUET, 171.
  11. Hugos, М. (2011). Essentials of Supply Chain Management. Ed. 3. New Jersey: John Wiley & Sons Inc, 348. doi:10.1002/9781118386408
  12. Popov, O. V. (2013). Orhanizatsiia marketynhovoi diialnosti uchasnykiv klasterno-merezhnykh struktur. Ekonomika rozvytku, 2, 124–127.
  13. Lowy, A., Hood, P. (2004). The Power of the 2 x 2 Matrix: Using 2 x 2 Thinking to Solve Business Problems and Make Better Decisions. San Francisco: John Wiley & Sons, 348.
  14. Otenko, I. P., Maliarets, L. M. (2003). Mehanizm upravleniia potentsialom predpriiatiia. Kharkov: KhGEU, 220.
  15. Popov, E. V. (2002). Rynochnyi potentsial predpriiatiia. M.: ZAO "Izdatel'stvo "Ekonomika", 559.

##submission.downloads##

Опубліковано

2015-05-28

Як цитувати

Пилипенко, Д. Р. (2015). Організація стратегічного управління потенціалом корпоративних логістичних систем на засадах маркетингу. Technology Audit and Production Reserves, 3(5(23), 85–89. https://doi.org/10.15587/2312-8372.2015.44723

Номер

Том 3 № 5(23) (2015): Економіка та управління підприємством. Розвиток продуктивних сил і регіональна економіка

Розділ

Економічна кібернетика: Оригінальне дослідження

Ліцензія

Авторське право (c) 2016 Технологічний аудит та резерви виробництва

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.