Визначення параметрів моделi Джілса-Аттертона та моделi Джона Чана
DOI:
https://doi.org/10.15587/2312-8372.2012.4776Ключові слова:
Модель Джілса – Аттертона. Метод рою часток. Генетичний алгоритм. Модель Джона – ЧанАнотація
У статті розглянута методи визначення параметрів моделi Джілса-Аттертона та моделi Джона Чана. Розглянутий метод рою часток. Розглянуто використання генетичного алгоритму для оцінки параметрів моделіПосилання
- Kennedy, J. “Particle swarm optimization” [Text] / J. Kennedy, R. C. Eberhart // In Proceedings of IEEE International Conference on Neural Networks. – 1995. – pp.1942–1948.
- Алгоритм роя частиц [Электронный ресурс]: Хабрахабр. – Режим доступа: www/ URL: http://habrahabr.ru/post/105639/, свободный – Загл. с экрана – Яз. рус.
- Marion, R. Identification of Jiles–Atherton Model Parameters Using Particle Swarm Optimization [Text] / R. Marion, R. Scorretti, N. Siauve, M.-A. Raulet, L. Krahenbiihl // Magnetics, IEEE Transactions on. – 2008. – vol.44. – pp. 894-897.
- Введение в ГА и Генетическое программирование. [Электронный ресурс]: Algolist.manual.ru. – Режим доступа: www/ URL: http://algolist.manual.ru/ai/ga/intro.php, свободный – Загл. с экрана – Яз. рус.
- Ларин, В.Ю. Новые методики исследования и разработки приборов и систем : монография [Текст] / В.Ю. Ларин. – Донецк : Вебер, 2010. – 316 с.
- Ларин, В.Ю. Имитационная модель ферромагнитного преобразователя сил [Текст] / В.Ю. Ларин, В.П. Квасников, Е.Ю. Купцова // Вісник Інженерної академії України. – 2011. – № 3-4. – С. 83 – 88.
- Ларін, В.Ю. Аналіз математичних моделей магнітного осердя, що застосовуються в EDA [Текст] / В.Ю. Ларін, Є.Є. Шкурніков // Вісник НАУ. – 2010. – № 4. – С. 47–51.
##submission.downloads##
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2016 Технологічний аудит та резерви виробництва
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.