Дослідження деструкції антипінної присадки

Автор(и)

  • Олена Яківна Кузнєцова Національний авіаційний університет, пр. Космонавта Комарова, 1, м. Київ, Україна, 03680, Україна https://orcid.org/0000-0001-9728-7324

DOI:

https://doi.org/10.15587/2312-8372.2015.51422

Ключові слова:

антипінна присадка, старіння оливи, деструкції молекул, кисневмісні сполуки, окиснення вуглеводнів

Анотація

Досліджено структурні перетворення в молекулах антипінної присадки, які відбуваються при тривалому використанні гідравлічної оливи «Гідронікойл FH–-51». Знайдено, що молекули присадки зазнають деструкції з розривом зв’язків Si–O, в наслідок чого утворюються низькомолекулярні структури, здатні до ущільнення та термодеструктивних перетворень. Встановлено, що утворюються кисневмісні сполуки в результаті окиснення вуглеводнів всіх типів та деструкції антипінної присадки.

Біографія автора

Олена Яківна Кузнєцова, Національний авіаційний університет, пр. Космонавта Комарова, 1, м. Київ, Україна, 03680

Доктор педагогічних наук, доцент, завідувач кафедри

Кафедра теоретичної та прикладної фізики

Посилання

  1. Koniaev, E. A., Nemchikov, M. L. (2008). Himmotologiia aviatsionnyh masel i gidravlicheskih zhidkostei. Moscow: MGTUGA, 81.
  2. Rezende, D. A., Bittencourt, R. R., Mansur, C. R. E. (2011, March). Evaluation of the efficiency of polyether-based antifoams for crude oil. Journal of Petroleum Science and Engineering, Vol. 76, № 3-4, 172–177. doi:10.1016/j.petrol.2011.01.009
  3. Garazha, V. V., Din Tan Hyng. (2007). Analiticheskaia otsenka effektivnosti raboty elektroochistitelia s voloknistym dielektricheskim napolnitelem. Vіsnik NAU, 1, 153–158.
  4. Garazha, V. V., Halil', S. A. (1998). Ochistka aviatsionnyh gidravlicheskih i motornyh masel ot emul'sionnoi vody i mehanicheskih primesei v kvazipostoiannom elektricheskom pole. Vestnik KMUGA, 1, 82–87.
  5. Tyshchenko, V. A., Shabalina, T. N., Lobzin, E. V., Poliakova, L. A., Kalinina, L. D. (1993). Otsenka stareniia gidravlicheskih masel. Himiia i tehnologiia topliv i masel, 7, 35–36.
  6. Sheikina, N. A., Petrov, L. V., Psiha, B. L., Haritonov, V. V., Tyshchenko, V. A., Shabalina, T. N. (2006). Mehanizm ingibiruiushchego deistviia difenilamina v protsesse okisleniia gidravlicheskih masel. Neftehimiia, 46 (1), 37–43.
  7. Sheikina, N. A., Tyshchenko, V. A., Shabalina, T. N., Shabalina, O. E. (2005). Vliianie uglevodorodnogo i strukturno-gruppovogo sostava osnov gidravlicheskih masel RM i MG-7-B na ih ekspluatatsionnye svoistva. Izvestiia VUZov. Seriia «Himiia i himicheskaia tehnologiia», 48 (10), 43–47.
  8. Kuznetsova, H., Netreba, J. (2015). Research of aging of mineral hydraulic oils. I. Fraction composition. Technology Audit And Production Reserves, 3(4(23)), 64-68. doi:10.15587/2312-8372.2015.43878
  9. Kuznetsova, H. (2015). Research into mineral hydraulic oil aging. II. Homologically and group composition of the fractions. Technology Audit And Production Reserves, 4(4(24)), 12-15. doi:10.15587/2312-8372.2015.47596
  10. Zakupra, V. A., Krygina, P. M., Rybalkin, V. N., Tanasov, I. I. (1988). Uskorennaia zhidkostnaia hromatografiia masel v proizvodstve sul'fonatnyh prisadok. Himiia i tehnologiia topliv i masel, 9, 35–38.
  11. Poliakova, A. A. (1973). Molekuliarnyi mass-spektral'nyi analiz neftei. Moscow: Nedra, 184.
  12. Budzikevich, G., Dzherassi, K., Williams, D. (1966). Interpretatsiia mass-spektrov organicheskih soedinenii. Moscow: Mir, 324.

##submission.downloads##

Опубліковано

2015-09-22

Як цитувати

Кузнєцова, О. Я. (2015). Дослідження деструкції антипінної присадки. Technology Audit and Production Reserves, 5(7(25), 21–24. https://doi.org/10.15587/2312-8372.2015.51422

Номер

Том 5 № 7(25) (2015): Фундаментальні і прикладні дослідження: інтеграція до світових наукометричних баз даних

Розділ

Технологія органічних та неорганічних речовин

Ліцензія

Авторське право (c) 2016 Технологічний аудит та резерви виробництва

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.