Дослідження ефективності нового каталізатору переетерифікації олій та жирів з використанням хроматографічного аналізу

Автор(и)

  • Наталія Сергіївна Ситнік Український науково-дослідний інститут олій та жирів Національної академії аграрних наук України, пр. Дзюби, 2а, м. Харків, Україна, 61019, Україна https://orcid.org/0000-0002-3970-086X
  • Ігор Миколайович Демидов Український науково-дослідний інститут олій та жирів Національної академії аграрних наук України, пр. Дзюби, 2а, м. Харків, Україна, 61019, Україна https://orcid.org/0000-0001-5854-0833
  • Катерина Вікторівна Куниця Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут», вул. Фрунзе, 21, м. Харків, Україна, 61002, Україна https://orcid.org/0000-0001-5577-7026

DOI:

https://doi.org/10.15587/2312-8372.2015.53285

Ключові слова:

переетерифікація, каталізатор, жирнокислотний склад, пальмовий олеїн, триацилгліцерольний склад, газорідинна хроматографія

Анотація

Досліджено, яким чином змінюється триацилгліцерольний склад пальмового олеїну під час хімічної переетерифікації у присутності промислового (метилату натрію) та нового (гліцерату калію) каталізаторів. Розраховано статистично рівноважний триацилгліцерольний склад використаного зразка пальмового олеїну на основі визначеного жирнокислотного складу. Проведено порівняння триацилгліцерольного складу вихідного пальмового олеїну, а також переетерифікованого у присутності метилату натрію та гліцерату калію, з розрахунковим.

Біографії авторів

Наталія Сергіївна Ситнік, Український науково-дослідний інститут олій та жирів Національної академії аграрних наук України, пр. Дзюби, 2а, м. Харків, Україна, 61019

Молодший науковий співробітник

Лабораторія досліджень хімії жирів олійно-жирових виробництв

Ігор Миколайович Демидов, Український науково-дослідний інститут олій та жирів Національної академії аграрних наук України, пр. Дзюби, 2а, м. Харків, Україна, 61019

Доктор технічних наук, професор, завідувач лабораторії

Лабораторія досліджень хімії жирів олійно-жирових виробництв

Катерина Вікторівна Куниця, Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут», вул. Фрунзе, 21, м. Харків, Україна, 61002

Кандидат технічних наук, науковий співробітник

Кафедра технології жирів та продуктів бродіння

Посилання

  1. Ukrainian Research Institute of Oils and Fats NAAS. (2015). Oliino-zhyrova haluz Ukrainy. Pokaznyky roboty za 1 kvartal 2015 r., 2014/15 MR. Kharkiv: Ukrainian Research Institute of Oils and Fats NAAS, 104.
  2. Kirkebi, P. G. (2007). Tehnologiia proizvodstva margarina, obogashchennogo omega-3 zhirnymi kislotami. Masla i zhiry, 10 (80), 19–22.
  3. Miskandar, M. S., Man, Y. C., Affandi Yusoff, M. S., Rahman, Abd. R. (2005). Quality of margarine: fats selection and processing parameters. Asia Pac. J. Clin. Nutr., Vol. 14, № 4, 387–395.
  4. Miloradova, E. V., Slager, H. (2010). Fraktsii pal'movogo masla kak osnova dlia sozdaniia zhirov povyshennoi pishchevoi tsennosti. Maslozhirovaia promyshlennost', 3, 14–16.
  5. Paska, M. Z., Demydov, I. M., Zhuk, O. I. (2013). Tekhnolohiia marharyniv ta promyslovykh zhyriv. Lviv: SPOLOM, 187.
  6. Ignatov, V. I. (2010). Trebovaniia rynka k spetszhiram i margarinovoi produktsii dlia promyshlennogo primeneniia. Maslozhirovaia promyshlennost', 1, 4–6.
  7. Mel'nikova, O. A., Perova, N. V. (2010). Trans-izomery nenasyshchennyh zhirnyh kislot kak faktor vysokogo riska zbolevanii. Maslozhirovaia promyshlennost', 2, 12–15.
  8. Costales-Rodríguez, R., Gibon, V., Verhé, R., De Greyt, W. (2009, May 30). Chemical and Enzymatic Interesterification of a Blend of Palm Stearin: Soybean Oil for Low trans-Margarine Formulation. Journal of the American Oil Chemists’ Society, Vol. 86, № 7, 681–697. doi:10.1007/s11746-009-1395-2
  9. Hunter, J. E. (2004). Alternatives to trans fatty acids in foods. Inform, Vol. 15, № 8, 510–512.
  10. Mel'nikov, V. V. (2011). Zamenitel' molochnogo zhira dlia spredov. Maslozhirovaia promyshlennost', 6, 15–16.
  11. Noor Lida Habi Mat Dian, Kalyana Sundram, Asman Ismail. (2006). Interesterified palm products as hard stock for solid fat formulations. MPOB Informatiom series, 323, 330–331.
  12. Tiutiunnykov, B. N., Bukhshtab, Z. I., Hladkyi, F. F. et al. (2002). Khimiia zhyriv. Kharkiv: NTU „KhPI”, 432.
  13. Amir, R. M., Shabbir, M. A., Khan, M. R., Hussain, S. (2012). Interesterification of fats and oils – a review. Pak. J. of Food Sci., Vol. 22, № 3, 143–153.
  14. Demydov, I. M., Sytnik, N. S., Gusak, V. A. (2015). Perspektyvni napriamky udoskonalennia pereeeteryfikatsii olii ta zhyriv. Intehrovani tekhnolohii ta enerhozberezhennia, 2, 90–95.
  15. Demydov, I. M., Sytnik, N. S., Gusak, V. A. (27.07.2015). Sposib pereeteryfikatsii olii ta zhyriv. Patent of Ukraine № 100531, MPK A23D 9/02, C11C 3/10. Appl. № u 201501842. Filed 02.03.2015. Bull. № 14. Available: http://uapatents.com/4-100531-sposib-pereeterifikaci-olijj-ta-zhiriv.html
  16. Ukrainian Research Institute of Oils and Fats NAAS. (2013). Metodychne zabezpechennia identyfikatsii pereeteryfikovanykh olii. Research report (final) № 012U005479. Kharkiv, 155.
  17. Liu, L. (2004, April). How is chemical interesterification initiated: Nucleophilic substitution or α-proton abstraction? Journal of the American Oil Chemists’ Society, Vol. 81, № 4, 331–337. doi:10.1007/s11746-004-0903-x

##submission.downloads##

Опубліковано

2015-11-26

Як цитувати

Ситнік, Н. С., Демидов, І. М., & Куниця, К. В. (2015). Дослідження ефективності нового каталізатору переетерифікації олій та жирів з використанням хроматографічного аналізу. Technology Audit and Production Reserves, 6(4(26), 8–13. https://doi.org/10.15587/2312-8372.2015.53285

Номер

Том 6 № 4(26) (2015): Технології харчової, легкої та хімічної промисловості

Розділ

Технології харчової, легкої та хімічної промисловості

Ліцензія

Авторське право (c) 2016 Технологічний аудит та резерви виробництва

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.