Дослідження селективності рідкофазного вилучення цинку з пилоподібних відходів металургійного виробництва

Автор(и)

  • Дарья Юрьевна Бувалец Приазовський державний технічний університет, вул. Університетська, 7, м. Марiуполь, 87500, Україна https://orcid.org/0000-0002-3194-0922
  • Алексей Евгеньевич Капустин Приазовський державний технічний університет, вул. Університетська, 7, м. Марiуполь, 87500, Україна https://orcid.org/0000-0002-0279-038X
  • Элеонора Олеговна Бутенко Приазовський державний технічний університет, вул. Університетська, 7, м. Марiуполь, 87500, Україна https://orcid.org/0000-0002-6296-2075

DOI:

https://doi.org/10.15587/2312-8372.2015.55548

Ключові слова:

шлам, цинк, оксид цинку, ферит цинку, відходи металургійного виробництва, вилуговування, селективність

Анотація

Досліджено процес розчинення цинковмісних відходів металургійного виробництва в розчинах кислот з метою вилучення цинку. Показано, що протікання процесу відбувається по різному в початковий момент часу і в сталому режимі. Селективність вилучення цинку залежить від концентрації кислоти і при високих значеннях концентрації має екстремальний характер.

Біографії авторів

Дарья Юрьевна Бувалец, Приазовський державний технічний університет, вул. Університетська, 7, м. Марiуполь, 87500

Аспірант

Кафедра хімічної технології та інженерії

Алексей Евгеньевич Капустин, Приазовський державний технічний університет, вул. Університетська, 7, м. Марiуполь, 87500

Доктор хімічних наук, професор, завідувач кафедри

Кафедра хімічної технології та інженерії

Элеонора Олеговна Бутенко, Приазовський державний технічний університет, вул. Університетська, 7, м. Марiуполь, 87500

Кандидат технічних наук, старший викладач

Кафедра хімічної технології та інженерії

Посилання

  1. Doronin, I. E. (2012). Pyli i shlamy staleplavil'nyh agregatov kak syr'e dlia proizvodstva tsinka i stali. Izvestiia vysshih uchebnyh zavedenii. Tsvetnaia metallurgiia, 5, 31–35.
  2. Pan'shin, A. M., Kozlov, P. A. (2013). Otsenka i potentsial'nye vozmozhnosti pererabotki razlichnyh othodov metallurgicheskogo proizvodstva. Ekologiia i promyshlennost' Rossii, 9, 21–23.
  3. Ramachandra Rao, S. (2006). Rerourse recovery and recycling from metallurgical wastes. Elsevier, 581. doi:10.1016/s0713-2743(06)80095-4
  4. Snurnikov, A. P. (1981). Gidrometallurgiia tsinka. Moscow: Metallurgiia, 384.
  5. Korneev, V. P., Sirotinkin, V. P. (2013). Issledovanie fiziko-himicheskih svoistv tsinksoderzhashchih pylei elektrostaleplavil'nogo proizvodstva. Metally, 4, 38–43.
  6. Yoshida, T. (2003). Leaching of Zinc Oxide in Acidic Solution. Materials Transactions, Vol. 44, № 12, 2489–2493. doi:10.2320/matertrans.44.2489
  7. Havlik, T., Turzakova, M., Stopic, S., Friedrich, B. (2005, April). Atmospheric leaching of EAF dust with diluted sulphuric acid. Hydrometallurgy, Vol. 77, № 1-2, 41–50. doi:10.1016/j.hydromet.2004.10.008
  8. Jandova, J., Prošek, T. (1999). Leaching of zinc oxide in aqueous sulphuric acid solutions. Acta Metallurgica Slovaca, 3, 4–13.
  9. Raghavan, M. (2001). Secondary recovery of lead and zinc. Minerals and Metals Review, 27, 28–34.
  10. Jha, M. K., Kumar, V., Singh, R. J. (2001, August). Review of hydrometallurgical recovery of zinc from industrial wastes. Resources, Conservation and Recycling, Vol. 33, № 1, 1–22. doi:10.1016/s0921-3449(00)00095-1

##submission.downloads##

Опубліковано

2015-11-26

Як цитувати

Бувалец, Д. Ю., Капустин, А. Е., & Бутенко, Э. О. (2015). Дослідження селективності рідкофазного вилучення цинку з пилоподібних відходів металургійного виробництва. Technology Audit and Production Reserves, 6(7(26), 33–35. https://doi.org/10.15587/2312-8372.2015.55548

Номер

Том 6 № 7(26) (2015): Наукові підсумки 2015

Розділ

Технологія органічних та неорганічних речовин

Ліцензія

Авторське право (c) 2016 Технологічний аудит та резерви виробництва

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.