Дослідження кінетики зміни товщини мастильного шару в залежності від матеріалу пар тертя

Автор(и)

  • Микола Федорович Дмитриченко Національний транспортний університет, вул. Суворова, 1, м. Київ, Україна, 01010, Україна https://orcid.org/0000-0003-4223-1838
  • Олег Миколайович Білякович Національний авіаційний університет, просп. Космонавта Комарова, 1, м. Київ, Україна, 03058, Україна https://orcid.org/0000-0002-8367-3627
  • Андрій Олексійович Глухонець Національний транспортний університет, вул. Суворова, 1, м. Київ, Україна, 01010, Україна https://orcid.org/0000-0002-1183-6722
  • Костянтин Миколайович Міняйло Національний транспортний університет, вул. Суворова, 1, м. Київ, Україна, 01010, Україна https://orcid.org/0000-0001-5808-6909

DOI:

https://doi.org/10.15587/2312-8372.2015.55808

Ключові слова:

олива, мастильний шар, в’язкість, граничний шар

Анотація

В роботі представлені результати дослідження впливу твердості матеріалу зразків на кінетику зміни товщини мастильного шару. Встановлено, що зменшення твердості контактних поверхонь призводить до домінування в контакті еластогідродинамічних чинників, при чому відпрацьований зразок оливи характеризується більш інтенсивним початковим формуванням граничної плівки в порівнянні з товарним зразком.

Біографії авторів

Микола Федорович Дмитриченко, Національний транспортний університет, вул. Суворова, 1, м. Київ, Україна, 01010

Доктор технічних наук, професор, ректор 

Олег Миколайович Білякович, Національний авіаційний університет, просп. Космонавта Комарова, 1, м. Київ, Україна, 03058

Кандидат технічних наук, професор

Кафедра технологій аеропортів

Андрій Олексійович Глухонець, Національний транспортний університет, вул. Суворова, 1, м. Київ, Україна, 01010

Асистент

Кафедра екології та безпеки життєдіяльності 

Костянтин Миколайович Міняйло, Національний транспортний університет, вул. Суворова, 1, м. Київ, Україна, 01010

Аспірант

Кафедра виробництва, ремонту та матеріалознавства

Посилання

  1. Garkunov, D. N. (2001). Tribotehnika (znos i beziznosnost'). Ed. 4. Moscow: MSHA, 616.
  2. Ahu Fahriye Acar, Fahrettin Ozturk, Mustafa Bayrak. (2010). Effects of variations in alloy content and machining parameters on the strength of the intermetallic bonding between diesel piston and ring carrier. Materials and technology, Vol. 44, № 6, 391–395.
  3. Petrusevich, A. I. (1963). Rol' gidrodinamicheskoi maslianoi plenki v stoikosti i dolgovechnosti poverhnostei detalei mashin. Vestnik mashinostroeniia, 1, 20–26.
  4. Grubin, A. N. (1949). Osnovy gidrodinamicheskoi teorii smazki tiazhelonagruzhennyh krivolineinyh poverhnostei. Book 33. Moscow: Mashgiz, 150.
  5. Gormakov, A. N. (2005). Issledovanie tribotehnicheskih harakteristik materialov. Tomsk: TPU, 21.
  6. Alehin, V. P. (1983). Fizika prochnosti i plastichnosti poverhnostnyh sloev materiala. Moscow: Nauka, 280.
  7. Demkin, N. B., Izmailov, V. V. (1975). Plastic contact under high normal pressure. Wear, Vol. 31, № 2, 391–402. doi:10.1016/0043-1648(75)90172-6
  8. In: McArdle, C. B. (1992). Side-Chain Liquid Crystal Polymers. Translated from English. Moscow: Mir, 567.
  9. Poltser, G., Maisener, F.; Translated from German: Ozerskiy, O. N.; In: Dobychin, M. N. (1984). Osnovy treniia i iznashivaniia. Moscow: Mashinostroenie, 264.
  10. Andreev, A. V. (1978). Peredacha treniem. Ed. 2. Moscow: Mashinostroenie, 176.

##submission.downloads##

Опубліковано

2015-11-26

Як цитувати

Дмитриченко, М. Ф., Білякович, О. М., Глухонець, А. О., & Міняйло, К. М. (2015). Дослідження кінетики зміни товщини мастильного шару в залежності від матеріалу пар тертя. Technology Audit and Production Reserves, 6(6(26), 39–41. https://doi.org/10.15587/2312-8372.2015.55808

Номер

Том 6 № 6(26) (2015): Наукові підсумки 2015

Розділ

Технології машинобудування: Оригінальне дослідження

Ліцензія

Авторське право (c) 2016 Технологічний аудит та резерви виробництва

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.