Оптимізація режимів плазмової обробки кранових рейок

Автор(и)

  • Владислав Олександрович Мазур ДВНЗ «Приазовський державний технічний університет», вул. Університетьська 7, м. Маріуполь, Україна, 87500, Україна https://orcid.org/0000-0003-1935-1938

DOI:

https://doi.org/10.15587/2312-8372.2015.55866

Ключові слова:

рейка, кран, плазма, структура, перетворення, зміцнений шар, твердість

Анотація

Експлуатація кранів супроводжується зношуванням рейок та кранових коліс. Актуальним напрямком є реновація та підвищення працездатності цих деталей. Запропоновано підвищувати працездатність кранових рейок поверхневою плазмовою обробкою. Проведено роботу з вибору та оптимізації режимів обробки, що відповідають вимогам виробництва. Досліджено структурні перетворення в матеріалі кранової рейки при плазмовому зміцненні.

Біографія автора

Владислав Олександрович Мазур, ДВНЗ «Приазовський державний технічний університет», вул. Університетьська 7, м. Маріуполь, Україна, 87500

Кандидат технічних наук, доцент

Кафедра металорізальних верстатів та інструментів 

Посилання

  1. Malinov, V. L. (2011). Resursosberegaiushchie innovatsionnye naplavochnye materialy i uprochniaiushchie tehnologii, obespechivaiushchie dinamicheskoe deformatsionnoe martensitnoe prevrashchenie. Vіsnik Priazovs'kogo derzhavnogo tehnіchnogo unіversitetu, Vol. 22, 96–103.
  2. Malinov, L. S., Malinov, V. L. (2011). Resursosberezhenie za schet primeneniia ekonomnolegirovannyh splavov i uprochniaiushchih tehnologii, obespechivaiushchih poluchenie mnogofaznyh metastabil'nyh struktur i upravlenie strukturnymi i fazovymi prevrashcheniiami. Novі materіali і tehnologіі v metalurgіі ta mashinobuduvannі, № 1, 93–105.
  3. Malinov, V. L. (2011). Vliianie margantsa na strukturu i iznosostoikost' naplavlennogo metalla tipa nizkouglerodistoi stali. Avtomaticheskaia svarka, № 8, 15–20.
  4. Rudiuk, A. S., Azarkevich, A. A., Lebedev, A. D., Popov, E. S., Goncharenko, E. V., Trufanova, O. I. (2013). Povyshenie kachestva i rasshirenie sortamenta zakalennyh rel'sov iz konverternoi stali. Metall i lit'e Ukrainy, № 6 (241), 25–29.
  5. Degtiarev, S. I., Skoblo, T. S., Sapozhkov, V. E. (1998). Issledovanie i razrabotka tehnologii poverhnostnoi induktsionnoi zakalki zheleznodorozhnyh rel'sov iz nizkolegirovannoi stali. Metallovedenie i termicheskaia obrabotka materialov, № 2, 7–12.
  6. Liasotskii, I. V., Shtanskii, D. V. (1993). Obrazovanie austenita i kinetika rastvoreniia tsementita v staliah s rekristallizovannoi strukturoi zernistogo perlita pri lazernom nagreve. Fizika metallov i metallovedenie, Vol. 75, № 1, 109–118.
  7. Samotugin, S. S., Leshchinskii, L. K. (2002). Plazmennoe uprochnenie instrumental'nyh materialov. Donetsk: Novyi mir, 338.
  8. Rouquette, S., Guo, J., Le Masson, P. (2007). Estimation of the parameters of a Gaussian heat source by the Levenberg-Marquardt method: Application to the electron beam welding. International Journal of Thermal Sciences, Vol. 46, № 2, 128–138. doi:10.1016/j.ijthermalsci.2006.04.015
  9. Yang, J., Hou, X., Xing, X., Wang, C., Yang, Y., Ren, X., Yang, Q. (2015). Effect of FCAW Current on the Hardfacing Layer – Microstructure and Wear Resistance. Welding journal, Vol. 94, № 11, 358–365.
  10. Heinze, C., Schwenk, C., Rethmeier, M. (2012). Numerical calculation of residual stress development of multi-pass gas metal arc welding. Journal of Constructional Steel Research, Vol. 72, 12–19. doi:10.1016/j.jcsr.2011.08.011

##submission.downloads##

Опубліковано

2015-11-26

Як цитувати

Мазур, В. О. (2015). Оптимізація режимів плазмової обробки кранових рейок. Technology Audit and Production Reserves, 6(6(26), 44–47. https://doi.org/10.15587/2312-8372.2015.55866

Номер

Том 6 № 6(26) (2015): Наукові підсумки 2015

Розділ

Технології машинобудування: Оригінальне дослідження

Ліцензія

Авторське право (c) 2016 Технологічний аудит та резерви виробництва

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.