Отримання арабіногалактановмісних комплексів зі сполуками-антиоксидантами бетаніном і антоціанами

Автор(и)

  • Лариса Сергіївна Гураль Одеська національна академія харчових технологій, вул. Канатна 112, м. Одеса, Україна, 65039, Україна https://orcid.org/0000-0002-0233-8473

DOI:

https://doi.org/10.15587/2312-8372.2015.56072

Ключові слова:

біополімери, полісахариди, арабіногалактан, гуміарабік, бетанін, антоціани, антиоксиданти, харчові інгредієнти

Анотація

Встановлено умови комплексоутворення бетаніну і антоціанів з арабіногалактаном. Утворення комплексів доведено методами гель-хроматографії, УФ- та ІЧ-спектроскопії, дериватографії. У результаті комплексоутворення зростає рН- і термостабільність іммобілізованих біологічно активних сполук. Іммобілізація на арабіногалактані сприяє збереженню їхньої біологічної дії – антиоксидантної активності. Отримані комплекси є високоактивними фізіологічно-функціональними харчовими інгредієнтами.

Біографія автора

Лариса Сергіївна Гураль, Одеська національна академія харчових технологій, вул. Канатна 112, м. Одеса, Україна, 65039

Кандидат технічних наук

Кафедра харчової хімії

Посилання

  1. El Sohaimy, S. A. (2012). Functional foods and nutraceuticals-modern approach to Food Science. World Applied Sciences Journal, Vol. 5, № 20, 691–708.
  2. Skurihin, I. M., Nechaev, A. P. (1991). Vse o pishche s tochki zreniia himika. Moscow: Vysshaia shkola, 288.
  3. Hitimchenko, Yu. S., Ermak, I. M., Bedniak, A. E. et al. (2005). Farmakologiia nekrahmal'nyh polisaharidov. Vestnik DVO RAN, 1, 72–82.
  4. Chernenko, V. V. (2005). Metabolicheskie effekty pishchevyh volokon. Suchasna gastroenterologіia, Vol. 21, № 1, 59–64.
  5. Phillips, G. O., Williams, P. A. (2006). Spravochnik po gidrokolloidam. St. Petersburg: GIORD, 536.
  6. Stephen, A. M., Phillips, G. O. (2006). Food polysaccharides and their applications. CRC Press, 752.
  7. Tyrsin, Yu. A., Krolevets, A. A., Chizhik, A. S. (2012). Vitaminy i vitaminopodobnye veshchestva. Moscow: DeLi plius, 202.
  8. Medvedeva, E. N., Babkin, V. A., Ostrouhova, L. A. (2003). Arabinogalaktan listvennitsy – svoistva i perspektivy ispol'zovaniia (obzor). Himiia rastitel'nogo syr'ia, 1, 27–37.
  9. Kennedy, J. F., Phillips, G. O., Williams, P. A. (2011). Royal Society of Chemistry. Hardback, 372.
  10. Medvedeva, E. N., Babkin, V. A., Ostrouhova, L. A. (2003). Arabinogalaktan – unikal'nyi produkt iz drevesiny listvennitsy. Hvoinye boreal'noi zony, 1, 100–108.
  11. Cherno, N. K., Gural, L. S., Lomaka, O. V.; assignee: Odessa National Academy of Food Technologies. (25.09.13). Kompleks bromelainu z arabinohalaktanom, yakyi maie antytrombnu aktyvnist. Patent of Ukraine № 83596, MPK A61K31/00. Appl. № u 2012 02030. Filed 22.09.12. Bull. № 18, 4.
  12. Polyakov, N. E., Leshina, T. V., Meteleva, E. S., Dushkin, A. V., Konovalova, T. A., Kispert, L. D. (2009, January 8). Water Soluble Complexes of Carotenoids with Arabinogalactan. The Journal of Physical Chemistry B, Vol. 113, № 1, 275–282. doi:10.1021/jp805531q
  13. Vislobokov, A. I., Prosheva, V. I., Giunter, E. A., Mel'nikov, K. N. (2008). Vliianie arabinogalaktana i pektina iz kallusa smolevki obyknovennoi Silene vulgaris na kalievye kanaly neironal'noi membrany. Al'manah klinicheskoi meditsiny, Vol. 17, Part 2, 41–43.
  14. Dehbi, F., Hasib, A., Bouaziz, M., Ouatmane, A. (2013). Effect of phenolic compounds and betalain pigments on the antioxidant capacity of Moroccan prickly pear juices. Nature & Technology, 9, 2–7.
  15. Shesterin, V. I., Sevodin, V. P. (2013). Izuchenie sostava antotsianov vinograda. Himiia rastitel'nogo syr'ia, 3, 177–180.
  16. Attia, Gamila, Y., Moussa, M. E. M., Sheashea, E. R. (2013). Characterization of red pigments extracted from red beet (Beta Vulgaris, L.) and its potential uses as antioxidant and natural food colorant. Egypt. J. Agric. Res., Vol. 91, № 3, 1095–1110.
  17. Toktosunova, B., Sultankulova, A. (2011). Izuchenie vliianiia fiziko-himicheskih faktorov na stabilizirovannye prirodnye krasiteli. Vestnik KRSU, Vol. 11, № 11, 126–129.
  18. Cherno, N. K., Gural, L. S., Lomaka, O. V. (2012). Biotekhnolohichnyi sposib vyluchennia arabinohalaktanu iz derevyny. Naukovi pratsi ONAKhT, Vol. 42, № 2, 157–161.
  19. Striegel, A., Yau, W. W., Kirkland, J. J., Bly, D. D. (2009). Modern size-exclusion liquid chromatography: practice of gel permeation and gel filtration chromatography. Ed. 2. NJ: John Wiley & Sons, 494.
  20. Chung, C., Nickerson, W. (1954). Polysaccharide synthesis in growing yeast. J. Biol. Chem, Vol. 208, № 1, 395–407.
  21. Clark, В. J., Frost, T., Russell, M. A. (1993). UV Spectroscopy: Techniques, instrumentation and data handling. Springer Science & Business Media, 146.
  22. Stuart, B. H. (2004). Infrared spectroscopy: fundamentals and applications. John Wiley & Sons, Ltd, 244. doi:10.1002/0470011149
  23. Bothara, S. B., Singh, S. (2012, February). Thermal studies on natural polysaccharide. Asian Pacific Journal of Tropical Biomedicine, Vol. 2, № 2, S1031–S1035. doi:10.1016/s2221-1691(12)60356-6
  24. Fu, H.-Y., Shieh, D.-E., Ho, C.-T. (2002, March). Antioxidant and free radical scavenging activities of edible mushrooms. Journal of Food Lipids, Vol. 9, № 1, 35–46. doi:10.1111/j.1745-4522.2002.tb00206.x
  25. Gural, L. S. (2015). Preparat humiarabiku «Fibregum B» yak perspektyvnyi fiziolohichno-funktsionalnyi kharchovyi inhrediient. Naukovi pratsi ONAKhT, 48, 78–84.

##submission.downloads##

Опубліковано

2015-11-26

Як цитувати

Гураль, Л. С. (2015). Отримання арабіногалактановмісних комплексів зі сполуками-антиоксидантами бетаніном і антоціанами. Technology Audit and Production Reserves, 6(4(26), 13–20. https://doi.org/10.15587/2312-8372.2015.56072

Номер

Том 6 № 4(26) (2015): Технології харчової, легкої та хімічної промисловості

Розділ

Технології харчової, легкої та хімічної промисловості

Ліцензія

Авторське право (c) 2016 Технологічний аудит та резерви виробництва

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.