Дослідження процесу газовиділення при кристалізації алюмінію і його сплавів

Автор(и)

  • Геннадий Николаевич Трегубенко Національна металургійна академія України, пр. Гагаріна, 4, м. Дніпропетровськ, Україна, 49600, Україна https://orcid.org/0000-0001-5353-9593

DOI:

https://doi.org/10.15587/2312-8372.2015.56631

Ключові слова:

газовиділення, водень, газова пористість, кристалізація, алюміній, відливка, газовий пузир

Анотація

Встановлено вплив різних чинників на процес газовиділення водню при кристалізації алюмінію і його сплавів, у т. ч. на кількість, розмір і розташування газових пір у відливках. Застосування на практиці встановлених залежностей дає можливість активно управляти процесом газовиділення і отримувати відливки з оптимальною газовою пористістю.

Біографія автора

Геннадий Николаевич Трегубенко, Національна металургійна академія України, пр. Гагаріна, 4, м. Дніпропетровськ, Україна, 49600

Доктор технічних наук, професор, старший науковий співробітник

Кафедра електрометалургії

Посилання

  1. Chernega, D. F., Bialik, O. M., Ivanchuk, D. F. (1982). Gazy v tsvetnyh metallah i splavah. Moscow: Metallurgiia, 176.
  2. Nesterenko, T. M., Nesterenko, O. M., Kolobov, H. O., Hrytsai, V. P. (2007). Vyrobnytstvo aliuminiievykh splaviv z rudnoi ta vtorynnoi syrovyny. Kyiv: Vyshcha shkola, 207.
  3. Napalkov, V. I., Mahov, S. V., Bobryshev, B. L., Moiseev, S. M. (2011). Fiziko-himicheskie protsessy rafinirovaniia aliuminiia i ego splavov. Moscow: Teplotehnik, 490.
  4. Simon, R., Kendrick, R., Froscher, A., Evans, P. (2012). Untersuchungen zur entgasung von aluminium schmelzen – einfluss des rotordesigns auf die effektivitat der wasserstoffentfernung. Giesserei Rdsch, Vol. 59, № 7-8, 201–206.
  5. Savchenko, S. V., Plaksin, A. A., Usenko, S. V. (2007). Pervyi v Rossii opyt primeneniia rotornogo Degazatora SNIF®TD 1000 «Pyrotek Inc.» pri rafinirovanii vtorichnyh aliuminievyh splavov. Tsvetnye metally, 4, 117–120.
  6. Afanas'ev, V. K., Afanas'eva, I. N., Popova, M. V. (1998). Vodorod i svoistva splavov aliuminiia s kremniem. Abakan: Hakasskoe izd-vo, 192.
  7. Afanas'ev, V. K., Popova, M. V., Ruzhilo, A. A. et al. (2005). Primenenie vodoroda dlia polucheniia neobhodimyh svoistv aliuminievyh splavov. Materialy mezhdunarodnoi nauchno-tehnicheskoi konferentsii «Vodorodnoe materialovedenie i himiia uglerodnyh nanomaterialov». Kyiv, 243–245.
  8. Kotliarovskii, F. M., Borisov, G. P., Belik, V. I. et al. (2004). Vliianie vodorodnoi obrabotki siluminovyh rasplavov na mehanicheskie svoistva otlivok. Protsessy lit'ia, 2, 56–61.
  9. Shapovalov, V. I. (2013). Legirovanie vodorodom. Dnepropetrovsk: Zhurfond, 385.
  10. Taran, Yu. N., Gubenko, S. I., Bol'shakov, V. I. et al. (2001). Novye materialy. Dnepropetrovsk: NMetAU, Art-Press, 154.
  11. Kotliarovskii, F. M., Borisov, G. P. (2008). O dvoistvennoi roli vodoroda v protsessah formirovaniia otlivok iz aliuminievyh splavov. 50 let Akademii nauk Ukrainy: ILP, IPL, FTIMS. Kyiv: FTIMS NAN Ukrainy, 423–461.
  12. Tregubenko, G. N. (2015). Pereraspredelenie vodoroda mezhdu fazami pri kristallizatsii aliuminiia i ego splavov. Vіsnik NTU «HPІ». Serіia «Mehanіko-tehnologіchnі sistemi ta kompleksi», 49 (1158), 21–26.
  13. Pohodnia, I. K. (1972). Gazy v svarnyh shvah. Moscow: Mashinostroenie, 256.
  14. Prisniakov, V. F. (1988). Kipenie. Kyiv: Naukova dumka, 237.

##submission.downloads##

Опубліковано

2015-11-26

Як цитувати

Трегубенко, Г. Н. (2015). Дослідження процесу газовиділення при кристалізації алюмінію і його сплавів. Technology Audit and Production Reserves, 6(1(26), 22–26. https://doi.org/10.15587/2312-8372.2015.56631

Номер

Том 6 № 1(26) (2015): Машинознавство та машинобудування. Енергетика, енергозберігаючі технології та обладнання

Розділ

Машинознавство та машинобудування

Ліцензія

Авторське право (c) 2016 Технологічний аудит та резерви виробництва

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.