Розподілення індукованого потенціалу в соленоїдальній котушці

Автор(и)

  • Володимир Олександрович Бржезицький Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут», пр. Перемоги, 37, м. Київ, Україна, 03056, Україна https://orcid.org/0000-0002-9768-7544
  • Ярослав Олександрович Гаран Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут», пр. Перемоги, 37, м. Київ, Україна, 03056, Україна https://orcid.org/0000-0003-3242-9218
  • Микола Юрійович Лапоша Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут», пр. Перемоги, 37, м. Київ, Україна, 03056, Україна https://orcid.org/0000-0003-0909-7876

DOI:

https://doi.org/10.15587/2312-8372.2015.56655

Ключові слова:

соленоїдальна котушка, індукований потенціал, високочастотний загороджувач, генерування радіозавад

Анотація

В статті проведено дослідження індукованого магнітним полем потенціалу для соленоїдальної котушки з рівномірним розподілом витків з використанням розрахункового методу. Показані основні закономірності, пов’язані з розподіленням індукованого потенціалу в соленоїдальній котушці. Визначені умови, необхідні для досягнення високої стабільності характеристик котушки в широкому діапазоні частот.

Біографії авторів

Володимир Олександрович Бржезицький, Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут», пр. Перемоги, 37, м. Київ, Україна, 03056

Доктор технічних наук, професор, виконувач обов’язків завідувача кафедри

Кафедра техніки і електрофізики високих напруг

Ярослав Олександрович Гаран, Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут», пр. Перемоги, 37, м. Київ, Україна, 03056

Інженер

Кафедра техніки і електрофізики високих напруг

Микола Юрійович Лапоша, Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут», пр. Перемоги, 37, м. Київ, Україна, 03056

Аспірант

Кафедра техніки і електрофізики високих напруг

Посилання

  1. Mikutskii, G. V., Skital'tsev, V. S. (1977). Vysokochastotnaia sviaz' po liniiam elektroperedachi. Ed. 2. Moscow: Energiia, 440.
  2. IEC 60437. Radio interference test on high-voltage insulators. (1998). 36. doi:10.3403/01268403
  3. Costea, M., Băran, I. (2010). Radiofrequency disturbances radiated and injected in a power line by a high voltage equipment. Scientific Bulletin of the Electrical Engineering Faculty of the Polytechnic University of Bucharest, Vol. 12, № 1, 77–83.
  4. IEC 60383-1. Insulators for overhead lines with a nominal voltage above 1000 V. Part 1: Ceramic or glass insulator units for a. c. systems. Definitions, test methods and acceptance criteria. (1996). 111. doi:10.3403/00632514
  5. Vysokochastotnye zagraditeli. Available: http://www.energy.siemens.com/ru/pool/ru/Power-Transmission/Downloads/Line_trap_ru.pdf
  6. Rainey, J. K., DeVries, J. S., Sykes, B. D. (2007, July).Estimation and measurement of flat or solenoidal coil inductance for radiofrequency NMR coil design. Journal of Magnetic Resonance, Vol. 187, № 1, 27–37. doi:10.1016/j.jmr.2007.03.016
  7. Choi, Y.-S., Lee, J.-C., Lee, S.-H., Park, D.-H. (2005, June). Electromagnetic field distribution of electrodeless fluorescent lamps and analysis of electrical properties for solenoidal induction coil. Conference Paper published in Electromagnetic Materials, 171–174. doi:10.1142/9789812701718_0041
  8. Morrison, F., Becker, A., Conti, U., Gasperikova, E. (2011). Ferrite-Cored Solenoidal Induction Coil Sensor for BUD (MM-1667). Technical Report, Ernest Orlando Lawrence Berkeley National Laboratory. Berkeley, CA (US), 26. doi:10.2172/1051526
  9. Qiu, Y., Zhang, Q., Zhang, M. L. (1993, March). Numerical calculation on multi-layers solenoidal coil. Journal of IEEE Transactions on Magnetics, Vol. 29, № 2, 1434–1437. doi:10.1109/20.250672
  10. Harpen, M. D. (1989). Analysis of capacitive coupling and associated loss for a solenoidal magnetic resonance imaging radio-frequency coil. Journal of Medical Physics, Vol. 16, № 2, 234. doi:10.1118/1.596374
  11. Pahlavani, M. R. A., Shiri, A., Mohammadpour, H. A., Shoulaie, A. (2010). Inductance comparison of the solenoidal coil of modular toroidal coils using the analytical and finite element method. Journal of Progress In Electromagnetics Research B, Vol. 20, 337–352. doi:10.2528/pierb10030907
  12. Park, B., Neuberger, T., Webb, A. G., Bigler, D. C., Collins, C. M. (2010, January). Faraday shields within a solenoidal coil to reduce sample heating: Numerical comparison of designs and experimental verification. Journal of Magnetic Resonance, Vol. 202, № 1, 72–77. doi:10.1016/j.jmr.2009.09.023
  13. Laposha, M. Yu., Vashchuk, S. V. (2014). Rozrobka kotushok induktyvnosti z rivnomirnym rozpodilenniam indukovanoho potentsialu. Dopovidi za materialamy Mizhnarodnoi naukovo-tekhnichnoi konferentsii molodykh uchenykh, aspirantiv i studentiv «Suchasni problemy elektroenerhotekhniky ta avtomatyky». Kyiv: Politekhnika, 331–332.
  14. Kalantarov, P. L., Tseitlyn, L. A. (1986). Raschet induktivnostei. Ed. 3. Leningrad: Energoatomizdat. Leningr. otd-nie, 488.
  15. Il'in, V. P. (1985). Chislennye metody resheniia zadach elektrofiziki. Moscow: Nauka, 336.
  16. Demidovich, B. P., Maron, I. A. (1963). Osnovy vychislitel'noi matematiki. Moscow: Nauka, 660.

##submission.downloads##

Опубліковано

2015-11-26

Як цитувати

Бржезицький, В. О., Гаран, Я. О., & Лапоша, М. Ю. (2015). Розподілення індукованого потенціалу в соленоїдальній котушці. Technology Audit and Production Reserves, 6(1(26), 50–54. https://doi.org/10.15587/2312-8372.2015.56655

Номер

Том 6 № 1(26) (2015): Машинознавство та машинобудування. Енергетика, енергозберігаючі технології та обладнання

Розділ

Електротехніка та промислова електроніка: Оригінальне дослідження

Ліцензія

Авторське право (c) 2016 Технологічний аудит та резерви виробництва

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.