Управління ризиками впровадження інноваційних проектів на машинобудівних підприємствах
DOI:
https://doi.org/10.15587/2312-8372.2016.59709Ключові слова:
інновації, ризики, проекти, інвестиції, управління, диверсифікація, хеджування, страхування, лімітування, методиАнотація
Пропонується методика зниження ризиків впровадження інноваційних проектів на машинобудівних підприємствах. Дана методика заснована на відмові від ризикованого інноваційного проекту на користь менш ризикованого або в застосуванні мінімізації ризику. Обґрунтовується необхідність на стадії планування визначити кількісні значення економічних показників, при яких подальша реалізація проекту є недоцільною.Посилання
- Herstatt, C., Verworn, B., Nagahira, A. (2004). Reducing project related uncertainty in the «fuzzy front end» of innovation: a comparison of German and Japanese product innovation projects. International Journal of Product Development, Vol. 1, № 1, 43–65. doi:10.1504/IJPD.2004.004890
- Halman, J. I. M., Keizer, J. A. (1994). Diagnosing risks in product-innovation projects. International Journal of Project Management, Vol. 12, № 2, 75–80. doi:10.1016/0263-7863(94)90013-2
- Assink, M. (2006). Inhibitors of disruptive innovation capability: a conceptual model. European Journal of Innovation Management, Vol. 9, № 2, 215–233. doi:10.1108/14601060610663587
- Ramgopal, M. (2003). Project uncertainty management. Cost Engineering, Vol. 45, № 12, 21–24.
- Mu, J., Peng, G., MacLachlan, D. L. (2009). Effect of risk management strategy on NPD performance. Technovation, Vol. 29, № 3, 170–180. doi:10.1016/j.technovation.2008.07.006
- Goffin, K., Mitchell, R. (2010). Innovation Management: Strategy and Implementation using the Pentathlon Framework. Ed. 2. Basingstoke: Palgrave Macmillan, 416.
- Brochner, J., Olofsson, T. (2011). Construction Productivity Measures for Innovation Projects. Journal of Construction Engineering and Management, Vol. 138, № 5, 670–677. doi:10.1061/(ASCE)CO.1943-7862.0000481
- Bazel, R., Koks, D., Braun, R.; In: Efimova, M. R. (1993). Informatsiia i risk o marketinge. Translation from English. Moscow: Finstatinform, 93.
- Balabanov, I. T., Goncharuk, O. V., Savinskaia, N. A. et al.; In: Balabanov, I. T. (2000). Banki i bankovskoe delo. St. Petersburg: Piter, 253.
- Valdaitsev, S. V. (2001). Upravlenie innovatsionnym biznesom. Moscow: YuNITI, 343.
- Fіlіna, G. І., Kravchenko, M. N. (2007). Problemy innovatsiinoho rozvytku ekonomiky Ukrainy. Finansovye rynki i tsennye bumagi, 11, 4–9.
- Bovin, A. A, Cherednikova, L. E. (2001). Intellektual'naia sobstvennost': ekonomicheskii aspekt. Moscow: INFRA-M; Novosibirsk: NSAEiU, 216.
- Churikanova, E. (2015). Cognitive approach application for the typological classification of regions by level of industrial development. Technology Audit And Production Reserves, 1(7(21)), 28–31. doi:10.15587/2312-8372.2015.38681
- Illiashenko, S. M. (2010). Stratehichne upravlinnia innovatsiinoiu diialnistiu pidpryiemstva na zasadakh marketynhu innovatsii. Aktualni problemy ekonomiky, 12, 111–119.
- Stadnyk, V. V., Nepohodina, N. I. (2008). Teoretyko-metodolohichni osnovy investuvannia rozvytku pidpryiemstva. Aktualni problemy ekonomiky, 1, 60–69.
- Mazur, E. P., Smirnova, G. A., Titova, M. N. (2011). Innovatsionnye riski v deiatel'nosti predpriiatiia. Innovatsii, 4-5 (41-42), 68–70.
- Sydora, T. Yu. (2012). Kontseptsiia modeliuvannia diialnosti pidpryiemstva v umovakh tsyklichnykh zmin zovnishnoho seredovyshcha. Derzhava ta rehiony: Ekonomika ta pidpryiemnytstvo, 4, 82–85.
- Parshyna, O. A. (2010). Stratehichne upravlinnia finansovymy resursamy pidpryiemstva. Ekonomika promyslovosti, 3, 188–193.
- Granaturov, V. M. (2002). Ekonomicheskii risk: sushchnost', metody izmereniia, puti snizheniia. Ed. 2. Moscow: Delo i servis, 160.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2016 Технологічний аудит та резерви виробництва
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.