Інноватизація та інтелектуалізація виробничого середовища машинобудівного підприємства

Автор(и)

  • Катерина Олександрівна Бояринова Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут», пр. Перемоги, 37, м. Київ, Україна, 03056, Україна https://orcid.org/0000-0001-5879-2213

DOI:

https://doi.org/10.15587/2312-8372.2016.60804

Ключові слова:

інноватизація, інтелектуалізація, виробниче середовище, машинобудівні підприємства

Анотація

Виявлено сутність та зміст інноватизації та інтелектуалізації виробничого середовища промислового підприємства. Встановлено ключові зони виробничого середовища підприємства для інноватизації та інтелектуалізації. Виявлено функціональні напрями інноватизації та інтелектуалізації машинобудівних підприємств для саморозвитку та розвитку клієнтів й партнерів через трансфер знань.

Біографія автора

Катерина Олександрівна Бояринова, Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут», пр. Перемоги, 37, м. Київ, Україна, 03056

Кандидат економічних наук, доцент

Кафедра менеджменту

Посилання

  1. Postalyuk, M. P. (2014). Innovatization of industrial enterprises and its assessment as a ground for innovative design management of their activities. Vestnik ekonomiki i prava i sotsuologii, 4, 78–82.
  2. Postalyuk, M., Vafin, А. (2014). The innovatizayion of management of an industrial estate in local economic systems. Vestnik TISBI, Vol. 4. Available: http://www.tisbi.ru/assets/Site/Science/v4/3.pdf
  3. Galiuk, I. B. (2012). Theoretical aspects of innovatization as the objective process of economic systems. Economic Bulletin of the National Mining University, 3, 12–17.
  4. Novitskiy, V. Ye. (2009). Challenges of institutional innovation management in the context of chal-lenges of national development at the present stage of globalization present stage of globalization. Naukovi visti NTUU «KPI», 5, 5–10.
  5. Butnik-Siverskiy, A. (2003). Transformatsiia intelektualnoi vlasnosti v innovatsiinyi produkt. Intelektualnyi kapital, 5, 3–12.
  6. Jigerov, Z., Dubovik, M. (2013). Multiplier of knowledge and intellectualization of economic growth. http://econforum.nobel-univer.edu.ua/images/stories/Files/2013/1_2013.rar">Messenger of the International Nobel Economic Forum, 1 (6), 115–123.
  7. Derii, V. (2015). Accounting and cost analysis on a intelektualization, computerization and information. The Journal of Zhytomyr State Technological University. Series: Economics, 3 (69), 50–56.
  8. Missikoff, M., Canducci, M., Maiden, N. (2015). Enterprise Innovation – From Creativity to Engineering. John Wiley & Sons, 322. doi:10.1002/9781119145622
  9. Yakovlev, A., Kostikov, K., Kozyreva, I., Martyushev, N. (2015, January). From High Technologies to the Technological Superiority. Procedia – Social and Behavioral Sciences, Vol. 166, 232–234. doi:10.1016/j.sbspro.2014.12.516
  10. Winkelbach, A., Walter, A. (2015, May). Complex technological knowledge and value creation in science-to-industry technology transfer projects: The moderating effect of absorptive capacity. Industrial Marketing Management, Vol. 47, 98–108. doi:10.1016/j.indmarman.2015.02.035

##submission.downloads##

Опубліковано

2016-01-21

Як цитувати

Бояринова, К. О. (2016). Інноватизація та інтелектуалізація виробничого середовища машинобудівного підприємства. Technology Audit and Production Reserves, 1(3(27), 76–80. https://doi.org/10.15587/2312-8372.2016.60804

Номер

Том 1 № 3(27) (2016): Питання макроекономіки та соціално-економічного розвитку. Розвиток продуктивних сил і регіональна економіка

Розділ

Економіка та управління підприємством: Оригінальне дослідження

Ліцензія

Авторське право (c) 2016 Технологічний аудит та резерви виробництва

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.