Дослідження впливу модифікації магнітомічених дріжджів Saccharomyces cerevisiae на вилучення катіонів міді Cu2+

Автор(и)

  • Yuriy Karpenko Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», пр. Перемоги, 37, м. Київ, Україна, 03056, Україна https://orcid.org/0000-0001-9619-8012

DOI:

https://doi.org/10.15587/2312-8372.2017.93766

Ключові слова:

магнітомічені дріжджі S. cerevisiae, сорбційна ємність біосорбенту, функціональні групи

Анотація

Досліджено сорбційну ємність магнітомічених дріжджів S. cerevisiae, отриманих за допомогою багатовихрового магнітогідродинамічного перемішування суспензії з нанорозмірним магнетитом Fe3O4, в залежності від модифікації клітинної стінки. Також досліджено метилювання аміногруп, етерифікацію карбоксильних груп, обробку лугом і екстракцію ліпідів магнітомічених дріжджів S. cerevisiae. Отриманні результати показали вклад компонентів клітинної стінки в максимальну сорбційну ємність біосорбенту по відношенню до катіонів міді Cu2+.

Біографія автора

Yuriy Karpenko, Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», пр. Перемоги, 37, м. Київ, Україна, 03056

Аспірант

Кафедра біоінформатики

Посилання

  1. Gorobets, S. V., Mykhailenko, N. O., Karpenko, Yu. V. (2013). Determination of optimum characteristics of magnetically operated biosorbent based on Saсcharomyces cerevisiae yeasts. Chemistry, physics and technology of surface, 4 (2), 219–225.
  2. Wang, J., Chen, C. (2009). Biosorbents for heavy metals removal and their future. Biotechnology Advances, 27 (2), 195–226. doi:10.1016/j.biotechadv.2008.11.002
  3. Gorobets, S. V., Karpenko, Yu. V., Kovalev, O. V., Olishevsky, V. V. (2013). Application of Magnetically Labeled Cells S. cerevisiae as Biosorbents at Treatment Plants. Naukovi Visti NTUU KPI, 3 (89), 42–47.
  4. Abbas, S. H., Ismail, I. M., Mostafa, T. M., Sulaymon, A. H. (2014). Biosorption of Heavy Metals: A Review. Journal of Chemical Science and Technology, 3 (4), 74–102.
  5. Wang, T., Zheng, X., Wang, X., Lu, X., Shen, Y. (2017). Different biosorption mechanisms of Uranium(VI) by live and heat-killed Saccharomyces cerevisiae under environmentally relevant conditions. Journal of Environmental Radioactivity, 167, 92–99. doi:10.1016/j.jenvrad.2016.11.018
  6. Geva, P., Kahta, R., Nakonechny, F., Aronov, S., Nisnevitch, M. (2016). Increased copper bioremediation ability of new transgenic and adapted Saccharomyces cerevisiae strains. Environmental Science and Pollution Research, 23 (19), 19613–19625. doi:10.1007/s11356-016-7157-4
  7. Xu, M., Zhang, Y., Zhang, Z., Shen, Y., Zhao, M., Pan, G. (2011). Study on the adsorption of Ca2+, Cd2+ and Pb2+ by magnetic Fe3O4 yeast treated with EDTA dianhydride. Chemical Engineering Journal, 168 (2), 737–745. doi:10.1016/j.cej.2011.01.069
  8. Emanet, M., Fakhrullin, R., Çulha, M. (2016). Boron Nitride Nanotubes and Layer-By-Layer Polyelectrolyte Coating for Yeast Cell Surface Engineering. ChemNanoMat, 2 (5), 426–429. doi:10.1002/cnma.201600044
  9. Gorobets, S. V., Gorobets, O. Y., Goyko, I. Y., Kasatkina, T. P. (2004). Intensification of the extraction process of copper and chromium (VI) ions from the solutions in a magnetic field. Functional Materials, 11 (4), 793–797.
  10. Aronbaev, S. D., Nasimov, A. M., Aronbaev, D. M. (2011). Biosorbtsiia tiazhelyh metalov kletochnymi obolochkami drozhzhei saccharomyces cerevisiae. Vserossiiskii zhurnal nauchnyh publikatsii, 1 (2), 13–15.
  11. Gorobets, S. V., Gorobets, O. Yu., Demianenko, I. V., Nikolaenko, R. N. (2013). Self-organization of magnetite nanoparticles in providing Saccharomyces cerevisiae Yeasts with magnetic properties. Journal of Magnetism and Magnetic Materials, 337-338, 53–57. doi:10.1016/j.jmmm.2013.01.004
  12. Gorobets, S., Gorobets, O., Chyzh, Y., Kovalev, O., Perizhok, V., Golub, V. (2016). Analysis of effectivness of magnetically labeled biosorbent obtained through the mechanical and magnetohydrodynamic stirring. EUREKA: Physics and Engineering, 5, 37–43. doi:10.21303/2461-4262.2016.00165
  13. Liu, J., Zhao, Z., Jiang, G. (2008). Coating Fe3O4Magnetic Nanoparticles with Humic Acid for High Efficient Removal of Heavy Metals in Water. Environmental Science & Technology, 42 (18), 6949–6954. doi:10.1021/es800924c
  14. Soares, E. V., Soares, H. M. V. M. (2013). Cleanup of industrial effluents containing heavy metals: a new opportunity of valorising the biomass produced by brewing industry. Applied Microbiology and Biotechnology, 97 (15), 6667–6675. doi:10.1007/s00253-013-5063-y
  15. Kushnirov, V. V. (2000). Rapid and reliable protein extraction from yeast. Yeast, 16 (9), 857–860. doi:10.1002/1097-0061(20000630)16:9<857::aid-yea561>3.0.co;2-b
  16. Tobin, J. M., Cooper, D. G., Neufeld, R. J. (1990). Investigation of the mechanism of metal uptake by denatured Rhizopus arrhizus biomass. Enzyme and Microbial Technology, 12 (8), 591–595. doi:10.1016/0141-0229(90)90132-a
  17. Kapoor, A., Viraraghavan, T. (1997). Heavy metal biosorption sites in Aspergillus niger. Bioresource Technology, 61 (3), 221–227. doi:10.1016/s0960-8524(97)00055-2
  18. Azevedo, R. B., Silva, L. P., Lemos, A. P. C., Bao, S. N., Lacava, Z. G. M., Safarik, I., Safarikova, M., Morais, P. C. (2003). Morphological study of saccharomyces cerevisiae cells treated with magnetic fluid. IEEE Transactions on Magnetics, 39 (5), 2660–2662. doi:10.1109/tmag.2003.815547

##submission.downloads##

Опубліковано

2017-01-31

Як цитувати

Karpenko, Y. (2017). Дослідження впливу модифікації магнітомічених дріжджів Saccharomyces cerevisiae на вилучення катіонів міді Cu2+. Technology Audit and Production Reserves, 1(3(33), 45–49. https://doi.org/10.15587/2312-8372.2017.93766

Номер

Том 1 № 3(33) (2017): Хімічна інженерія

Розділ

Екологія та технології захисту навколишнього середовища: Оригінальне дослідження

Ліцензія

Авторське право (c) 2017 Yuriy Karpenko

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.