Розвиток механізму державно-приватного партнерства в Україні на основі матриці істотних питань.

Анотація

В статті здійснено спробу обґрунтувати розвиток механізму державно-приватного партнерства в Україні на основі використання матриці істотних питань. Відзначено недостатність врахування в сучасних дослідженнях державно-приватного партнерства цільової орієнтації діяльності учасників. Образ суб’єктів державно-приватного партнерства запропоновано розглядати як кортеж таких параметрів як: цілі, ресурси, можливості, що різняться у кожного учасника партнерства. Відзначено, що основним завданням сторін є оптимізації саме ресурсного забезпечення проблемних питань, в результаті чого недостатньо приділяється уваги розширенню можливостей та узгодженню цілей. Доведено, що саме неузгодженість цілей сторін є перепоною у формуванні ефективного механізму державно-приватного партнерства в Україні. Різноплановість  цілей учасників партнерства зумовлює деструктивний розподіл ресурсів та звуження можливостей їх ефективної взаємодії. Відзначено, що прийняття рішень щодо визначення стратегічних цілей взаємодії здійснюється за принципом “згори вниз”, тобто з держави до громади, бізнесу, що суперечить і Конституції Україні, і принципам державно-приватного партнерства. З метою подолання неузгодженості у цілях діяльності як держави, такі приватного сектору, запропоновано використання методології побудови матриці істотних питань, яка дає можливість оцінити вплив прийнятих владою рішень на інших суб’єктів та виявити розриви між уявленням влади щодо своєї діяльності та баченням про результати цієї діяльності інших сторін.  До переваг використання матриці істотних питань віднесено одночасне формування відповідних дійсності цілей партнерства та можливості реалізації контролю за їх виконанням та кінцевим досягненням усіма сторонами-учасниками.