Сучасні підходи до формування показників оцінки діяльності та потенційних можливостей підприємств.
DOI:
https://doi.org/10.31498/2225-6407.15.2017.135131Ключові слова:
оцінка, ефективність, інноваційний потенціал, інноваційна складова, законодавча підтримка.Анотація
В статті розглянуті основні характеристики сучасних систем показників оцінки результатів та потенціалу бізнесу. Зроблені висновки щодо гнучкості цих систем та їх більш тісному пристосуванні до особливостей світогляду сучасного менеджменту. Стан економіки України, а також процеси входження країни до Європейського союзу сприяють переходу вітчизняного бізнесу до нових стандартів оцінки результатів діяльності підприємств. Відзначено, що в сучасних системах оцінки бізнесу, які спостерігаються у інноваційних економіках, відбулося зміщення з центру впливу монетарних показників немонетарними показниками. Немонетарні показники дозволяють продемонструвати, як підприємство планує досягнути запланованих значень монетарних показників. Враховуючи особливості розвитку світової та вітчизняної економіки, запропоновано у системі показників оцінки результатів бізнесу відокремити складову, що віддзеркалює інноваційну діяльність та інноваційний потенціал вітчизняного бізнесу. Такий підхід обґрунтовано тим фактом, що Україна поступово входить у Європейський союз та має конкурувати з інноваційним бізнесом західних країн. Відзначено значний вплив на інноваційну діяльність вітчизняних підприємств законодавчої складової. Також відзначено, що податкове законодавство країн з розвинутою економікою досить лояльне до підприємств, що постійно впроваджують інновації. Тому, в роботі запропоновано в системі показників, що характеризують інноваційний потенціал підприємств, відокремити законодавчу складову. Досліджені раніше показники інноваційного потенціалу металургійного підприємства показали низькі значення його інтегрованого показника, що є наслідком браку фінансування та не повною мірою розвинутої зовнішньої інноваційної інфраструктури. Введення законодавчої складової до системи показників оцінки інноваційного потенціалу ще більш знизить його кількісне значення, яке більш точно віддзеркалить рівень інноваційного потенціалу вітчизняної металургії.
Посилання
1.Редченко К. Показательное несогласие: Balanced Scorecard и Tableau De Bord. – [Електронный ресурс]. – режим доступу: http://www.management.com.ua/strategy/str046.html
2. Дерев’янко Т.А. Ґенеза та еволюція моделей розрахунку і оцінки результатів діяльності підприємств / Схід: Аналітично-інформаційний журнал, 2009. – № 1(92). – С. 68 – 70.
3. Каплан Р. Сбалансированная система показателей /Р.Каплан, Д.Нортон. – М.:ЗАО «Олимпия-Бизнес». – 2004. – 320с.
4. Деревянко Т. Вопросы измерения инновационного потенциала предприятий / Т. Деревянко, Н. Губская // Scientific letters of academic society of Michal Balubansky, Slovakia, 2015. - № 3 – С. 130-133.
5. Деревянко Т.А. Оценка инновационного потенциала и ее использование при управлении металлургическим предприятием/Т.А. Деревянко, Губская, Н.; Капранов, М./ Вісник Приазовського державного технічного університету. Сер.: Економічні науки: Зб. наук. праць. – Маріуполь: ДВНЗ «Приазов. держ. техн. ун-т», 2016. – Вип. 31. - С. 285-290.
