ЕКОНОМІЧНИЙ СУВЕРЕНІТЕТ УКРАЇНИ В УМОВАХ СТАНОВЛЕННЯ КОГНІТИВНОЇ ЕКОНОМІКИ
DOI:
https://doi.org/10.31498/2225-6407.10.2014.35538Ключові слова:
економічний суверенітет, когнітивна економіка, глобалізація, фінансова криза, економіка знань, інтелектуальний потенціал, економічний розвитокАнотація
В статті проведено аналіз особливостей формування економічного суверенітету держави в умовах становлення когнитивної економіки. Визначено, що інтерес до питань економічного суверенитету посилюється саме на переломних рубежах розвитку суспільства. Обгрунтовано, що одним з головних чинників сучасних трансформацій є збільшення вагомості таких понять, як «інформація» та «знання» в якості основних ресурсів виробництва та засобів досягнення зростання в умовах формування когнітивної економіки, як нової форми прояву «економіки знань». Визначено, що успішність розвитку будь-якої країни так само, як і її економічний суверенітет, залежить від упішності оволодіння суб'єктами країни вищих рівнів техніко-економічних укладів, моделей постіндустріального, інформаційного суспільства, суспільства знань, а саме здатністю побудувати когнітивну економіку. Причому когнітивність економіки - це пронизуючий її процес споживання і виробництва знань. Отже, ефективність управління гармонійним розвитком виробництва і споживання знань забезпечується в першу чергу когнітивними здібностями людини, розумінням того, як вона здобуває знання з різних джерел, комбінує їх, користуючись власними оригінальними технологіями. В результаті аналізу існуючих досліджень з питань економіки знань визначено її основні формальні показники, які дозволяють відрізнити її від традиційної (індустріальної, доіндустріальної) економіки. На прикінці дослідження отримано висновок, що в розрізі сучасного соціально-економічного розвитку, лише конвергенція сфер науки, освіти, економіки та симбіоз сучасних технологій з інформаційними у межах когнітивної економіки, створює засади нової суспільної формації, необхідної для зміцнення економічного суверенітету УкраїниПосилання
Гончаров Ю. Науковий потенціал як фактор інноваційно-інвестиційної системи України / Ю. Гончаров, А. Касич // Економіка України. – 2007. – № 3. – С. 31–42.
Гречко П. Глобализация: образовательные горизонты/ П. Гречко // Высш. образование в России. – 2005. – № 11. – С. 102–107.
Куценко В. Освіта як фактор стабільності та національної безпеки України/ В. Куценко, В. Удовиченко, І. Опалєва// Економіка України. – 1998. – № 1. – С. 12–21.
Макаров В. Л., Клейнер Г. Б. Микроэкономика знаний. Отд. обществ, наук РАН, Центр, экон.-мат. ин-т. – М: ЗАО «Издательство «Экономика», 2007. – 204 с.
Мильнер Б. З. Предисловие// Инновационное развитие: экономика, интеллектуальные ресурсы, управление знаниями/ Под ред. Б.З. Мильнера. – М., 2010. – 624 с.
Наукова та інноваційна діяльність в Україні: [стат. зб.] / [відп. І. В. Калачова] ; Державна служба статистики України. – К.: ДП "Інформ.-видав. центр Держстату України", 2012.–305 с.
Нестеров А. Национальное богатство и человеческий капитал/ А. Нестеров// Вопр. экономики. – 2003. – № 2. – С. 103-110.
Осипов Г.В., Степашин С.В. Экономика и социология знания: практическое пособие. М., 2009. – 220 с.
Солсо Р. Когнитивная псиология. – Спб.: Питер, 2002.- 592 с.
Dahlman C., Anuja U. India and the Knowledge Economy: Leveraging Strengths and Opportunities. Washington, 2005;
Korea as a Knowledge Economy: Evolutionary Process and Lessons Learned/ Ed. by J. Suh, D.H.C. Chen. Washington, 2007. P. 4.
