ІННОВАЦІЙНА СТІЙКІСТЬ ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВ

Анотація

В статті визначено поняття стійкості та розглянуто підходи до визначення. Стійкість підприємства – це динамічне, комплексне, складне і багатогранне поняття. Так, поняття стійкості розглядають із застосуванням терміна «Steady state» (стійкий стан), який відображає умови динамічної рівноваги економічної системи; з точки зору його фінансової стійкості, уникнення банкрутства і забезпечення конкурентоспроможності; розглядають проблеми стійкості відповідно до положень концепції «стійкого розвитку» («sustainable development») та використовують як основи концепції стійкого економічного зростання (sustained positive economic growth), що характеризує динамічну рівновагу економічної системи і її ефективний розвиток. Автором у статті запропоновано визначення поняття інноваційної стійкості підприємства як здатність підприємства управляти внутрішніми дестабілізуючими чинниками, пристосуватися до зовнішніх дестабілізуючих чинників інноваційної діяльності та створювати умови функціонування та розвитку ефективної інноваційної діяльності підприємства. Також, запропоновано проводити оцінку індексу інноваційної стійкості, до складу входять показники за чотирма групами: зовнішньо-економічні, внутрішньо-економічні, екологічні та соціальні. Індекс інноваційної стійкості пропонується оцінювати за допомогою методу розрахунку інтегрованих показників. Також, у статті розглянуто інноваційну стійкість регіону, як одного з важливих факторів впливу на інноваційну стійкість та розвиток промислового підприємства. Розглянуто фактори активізації та гальмування інноваційного розвитку, що входять до складу інноваційної стійкості регіону: політико-правові, ресурсні, організаційні та інформаційні фактори