СУТНІСТЬ ТА ПРИРОДА МОДЕЛЕЙ ПРИВАТНО-ДЕРЖАВНОГО ПАРТНЕРСТВА

Анотація

Відсутність стратегічного бачення розвитку державно-приватного партнерства в Україні не сприяє ефективній реалізації такої форми співпраці в багатьох традиційних сферах діяльності держави. В статті досліджено використання механізмів державно-приватного партнерства в історичній перспективі, та їх трансформацію у сучасних умовах.
Окреслені характеристики, які стимулюють впроваджувати ті чи інші різновиди державно-приватного партнерства, впливають на роль держави та приватного сектору у реалізації інфраструктурних проектів, визначають розподіл ризиків між партнерами. Проаналізовані основні підходи до теоретичного визначення поняття державно-приватного партнерства,
його складових та характерних ознак. Розкрито сутність партнерства в умовах неопрацьованих механізмів та нових економічних умов, при яких не враховуються всі можливі ризики та перспективи. Визначено, що основними моделями партнерства є механізми концесії, оренди, спільної діяльності, управління. Запропоновано невід’ємні ознаки державно-приватного партнерства, які відображають його сутність та формують
нові форми співпраці державного та приватного секторів. Впровадження державно-приватного партнерства на умовах прозорості забезпечить ефективне використання об’єктів, які перебувають у державній власності або користуванні. Обґрунтоване використання механізмів партнерства має потенціал позитивного впливу на пожвавлення економічної активності в країні шляхом стимулювання участі бізнес середовища в проектах. Така співпраця матиме синергетичний ефект як на окремі галузі, так і на економічний розвиток в цілому.