ОРГАНИЗАЦИОННО-ЭКОНОМИЧЕСКИЕ АСПЕКТЫ МЕХАНИЗМА ГОСУДАРСТВЕННО-ЧАСТНОГО ПАРТНЕРСТВА В ИНФРАСТРУКТУРНЫХ ПРОЕКТАХ
DOI:
https://doi.org/10.31498/2225-6407.1.2013.15980Ключові слова:
жилищно-коммунальное хозяйство, теплоснабжение, государственно-частное партнерство, проекты, дерегулированиеАнотація
Кравченко Р. С. Организационно-экономические аспекты механизма государственно-частного партнерства в инфраструктурных проектах.
Анализ тенденций развития современных экономических систем свидетельствует о возрастании уровня сложности, как самой их структуры, так и взаимосвязей элементов, образующих данные структуры. Следствием данных процессов является снижение эффективности существующих подходов к управлению экономическими системами, а зачастую их полная недееспособность противостоять деструктивным процессам. Яркое подтверждение этому – глобальный кризис мировой финансово-экономической системы. В данных условиях очевидным становится факт чрезвычайной важности эффективного развития механизмов взаимодействия частного бизнеса и государственного капитала и включение такого механизма, в качестве элемента, в экономические системы микро и макроуровней. Это повысит уровень системного разнообразия объекта управления, и в силу «закона необходимого разнообразия» обеспечит лучшую управляемость системы. Кроме того, известен факт, что стратегические проекты (особенно инфраструктурные), реализуемые исключительно в рамках госбюджетного финансирования, характеризуются достаточно низким уровнем эффективности в силу того, что государство не в состоянии успешно реализовывать функции менеджера в данной сфере. Поиск решения проблемы лежит в плоскости активизации альтернативных источников проектного финансирования в рамках некоторой модели взаимодействия государства и частного капитала. В мировом экономическом сообществе таким общепризнанным механизмом эффективного взаимодействия является государственно-частное партнерство (ГЧП) (публично-приватное партнерство). Данный тезис, по мнению автора, и обуславливает актуальность предмета исследования. В работе проанализирована эффективность механизма ГЧП в инфраструктурных проектах, рассмотрены преимущества такого взаимодействия для каждого из участников. В качестве результата приведено обоснование целесообразности создания независимого органа координирующего усилия, направленные на развитие механизмов ГЧП и представлена развернутая схема реализации соответствующих функций.
Кравченко Р. С. Організаційно-економічні аспекти механізму державно-приватного партнерства в інфраструктурних проектах.
Аналіз тенденцій розвитку сучасних економічних систем свідчить про зростання рівня складності, як самої їхньої структури, так і взаємозв'язків елементів, що утворюють дані структури. Наслідком даних процесів є зниження ефективності існуючих підходів до керування економічними системами, а найчастіше їх повна нездатність протистояти деструктивним процесам. Яскраве підтвердження цьому – глобальна криза світової фінансово-економічної системи. У даних умовах очевидним стає факт надзвичайної важливості ефективного розвитку механізмів взаємодії приватного бізнесу та державного капіталу і включення такого механізму, у якості елемента, в економічні системи мікро і макрорівнів. Це підвищить рівень системної різноманітності об’єкта керування, і в силу «закону необхідної різноманітності» забезпечить кращу керованість системи. Крім того, відомий факт того, що стратегічні проекти (особливо інфраструктурні), реалізовані винятково в рамках держбюджетного фінансування, характеризуються досить низьким рівнем ефективності через те, що держава не в змозі успішно реалізовувати функції менеджера в даній сфері. Пошук розв'язку проблеми лежить у площині активізації альтернативних джерел проектного фінансування в рамках деякої моделі взаємодії держави і приватного капіталу. У світовому економічному співтоваристві таким загальновизнаним механізмом ефективної взаємодії є державно-приватне партнерство (ДПП) (публічно-приватне партнерство). Дана теза, на думку авторів, і обумовлює актуальність обраного напрямку дослідження. У роботі проаналізована ефективність механізму ДПП в інфраструктурних проектах, розглянуті переваги такої взаємодії для кожного з учасників. У якості результату наведене обґрунтування доцільності створення незалежного органа координуючого зусилля, які спрямовані на розвиток механізмів ДПП, і представлена розгорнута схема реалізації відповідних функцій.
Kravchenko R. Organizational and economic aspects of public-private partnership in infrastructure projects.
Trend analysis of the current economic system shows increasing levels of difficulty, as most of their structure and interrelationships of elements forming the structure data. The consequence of these processes is to reduce the effectiveness of current approaches to the management of economic systems, and often their complete incapacity to resist the destructive processes. Striking confirmation of this became a global crisis of the world financial and economic system. In these conditions, occurs the obvious fact of extreme importance of effective mechanisms of cooperation between private business and the state capital, and the inclusion of such a mechanism, as an element in the economic systems on the micro and macro levels. This increases the diversity of the object management system and in view of the "law of requisite variety" will provide better manageability. In addition, the well-known fact that the strategic projects (infrastructure), exercisable within the state budget financing, characterized by a rather low efficiency due to the fact that the state is not able to successfully implement the functions of a manager in this field. The solution of this problem is in the sphere of the activation of alternative sources of project financing in the framework of some interaction models between the state and private capital. In the world economy such a recognized mechanism of effective interaction is known as a public-private partnership (PPP) (public private partnership). This thesis is determines the relevance of the research subject. The article was analyzed the effectiveness of PPPs in infrastructure projects, discusses the advantages of such an interaction for each participant. The result shows the rationale for the creation of an independent body coordinating efforts on the development of PPPs, and presents detailed scheme of the relevant functions.