Антеградна уретеролітотріпсія в лікуванні проксімального уретеролітіазу

Автор(и)

  • A.I. Sagalevich НМАПО ім. П.Л. Шупика, Україна
  • V.V. Ozhohin НМАПО ім. П.Л. Шупика; Київська обласна клінічна лікарня, Україна
  • O.S. Vozianov НМАПО ім. П.Л. Шупика, Україна
  • R.V. Sergiychuk НМАПО ім. П.Л. Шупика; Київська обласна клінічна лікарня, Україна
  • A.S. Frolov НМАПО ім. П.Л. Шупика, Україна

DOI:

https://doi.org/10.26641/2307-5279.22.2.2018.135448

Ключові слова:

уретеролітіаз, перкутанна антеградна уретеролітотрипсія, міні перкутанна нефролітотрипсія

Анотація

Мета дослідження: оптимізувати підходи до ендоскопічних методів лікування конкрементів проксимальних відділів сечоводу. Матеріали та методи дослідження. Вивчено результати 75 міні перкутанних антеградниx уретеролітотрипсії з контактною літотрипсією. При цьому, у 4 (5,3%) випадках мали місце конкременти проксимального відділу сечоводу єдиної або єдино функціонуючої нирки. Середній розмір каменя сечоводу склав 1,8±0,7 см. Операції проводилися під епідуральною анестезією з внутрішньовенною седацією, у положенні хворого «на животі» в 62 (82,7%) випадках і в 13 (17,3%) випадках в положенні хворого «на спині». Пункція порожнинної системи нирки проводилася під комбінованим ультразвуковим і флюороскопічним контролем. Через нижню групу чашечок доступи виконані в 24 (32,0%) випадках, через середню групу чашечок – ву 39 (52,0%), через верхню групу чашечок – у 12 (16,0%) випадках. Результати. Середній час проведення антеградної міні перкутанної уретеролітотрипсії склав 58,5±15,4 хв., при цьому, стан «stone free rate» було досягнуто у всіх 75 (100%) хворих. Середній рівень падіння гемоглобіну склав не більше 15,5 ± 5,4 Г/л. У післяопераційному періоді загострення пієлонефриту відзначено у 6 (8,0%) хворих. Операції завершувалися установкою нефростомічного дренажу в 29 (38,7%) випадках, нефростомічного дренажу і внутрішнього сечовідного JJ стента в 35 (46,7%), в 11 (14,6%) випадках операція закінчувалася бездренажним методом (tubeless) з установкою сечовідного JJ стента. Нефростомічний дренаж видаляли на 1-шу–3-тю добу. Середній термін післяопера-ційного перебування хворих у стаціонарі склав 2,3±0,8 доби. Середній термін післяопераційного перебування сечовідного стента (амбулаторно) склав 14,0±7,0 діб. Зазначимо, що антеградна фіброуретеропіелоскопія є вкрай трудомістким і економічно високозатратним методом, альтернативою якого може стати перкутанна антеградна уретеролітотрипсія з використанням тубусів міні-нефроскопа. Висновки. Аналіз лікування проксимального уретеролітіазу методом антеградної міні перкутанної уретеролітотрипсії свідчить, що дана методика є привабливим напрямком у лікуванні хворих з великими конкрементами проксимальних відділів сечоводів, що дозволяє досягти пов-ного стану «stone free rate», скоротити час оперативного лікування і терміни перебування в стаціонарі хворих з даною патологією.

Посилання

Turk C., Petrik A., Sarica K., Seitz C., Skolarikos A., Straub M., Knoll T. EAU Guidelines on Interventional Treatment for Urolithiasis // European Urology. – 2016. – V. 69, Issue 3. – P. 475–482.

el-Nahas A.R,. Eraky I., el-Assmy A.M., Shoma A.M., el-Kenawy M.R., Abdel-Latif M. Percutaneous treatment of large upper tract stones after urinary diversion // Urology. – 2006. – V. 68. – P. 500–504.

Gupta P.K. Is the holmium:YAG laser the best intracorporeal lithotripter for the ureter? A 3-year retrospective study // J. Endourol. – 2007. – V. 21. – Р. 305–309.

Wolf J.S. Treatment selection and outcomes: ureteral calculi // Urol. Clin. North Am. – 2007. – V. 34. – P. 421–430.

Kumar V., Ahlawat R., Banjeree G.K., Bhaduria R.P., Elhence A., Bhandari M. Percutaneous ureterolitholapaxy: the best bet to clear large bulk impacted upper ureteral calculi // Arch. Esp Urol. – 1996. – V. 49. – Р. 86–91.

Goel R., Aron M., Kesarwani P.K., Dogra P.N., Hemal A.K., Gupta N.P. Percutaneous antegrade removal of impacted upper-ureteral calculi: still the treatment of choice in developing countries // J. Endourol. – 2005. – V. 19. – P. 54–57.

Yuh-Shyan Tsai, Yeong-Chin Jou, Cheng-Huang Shen, Chang-Te Lin, Pi-Che Chen, Ming-Chin Cheng. Antegrade ureteroscopic assistance during percutaneous nephrolithotomy for complete renal staghorn stone: Technique and outcomes // Urological Science. – 2015. – V. 26 – P. 61–64.

Winter M., Lynch C., Appu S., Kourambas J. Access sheath-aided percutaneous antegrade ureteroscopy; a novel approach to the ureter // BJU Int. – 2011. – V. 108. – P. 620–622.

Li H., Na W., Jiang Y., Gu X., Zhang M., Huo W., Kong X. Percutaneous Nephro lithotomy Versus Ureteroscopic Lithotomy for Large (>15 mm) Impacted Upper Ureteral Stones in Different Locations: Is the Upper Border of the Fourth Lumbar Vertebra a Good Indication for Choice of Management Method? // J. Endourology. – 2013. – V. 27, N 9. – P. 1046–1050.

de la Rosette J, Denstedt J, Geavlete P, et al. The clinical research office of the endourological society ureteroscopy global study: indications, complications, and outcomes in 11,885 patients //J. Endourol. – 2014;28(2):131–9.

Sutchin R. Patel, Stephen Y. Nakada. Ureteral Stone Management. A Practical Approach. – 2015. – Switzerland. – P. 220.

##submission.downloads##

Опубліковано

2018-06-26

Номер

Розділ

Урологія