Епідеміологічні та етіологічні особливості інфекцій сечовивідних шляхів, сучасний стан проблеми (огляд літератури)
DOI:
https://doi.org/10.26641/2307-5279.22.2.2018.135701Ключові слова:
інфекції сечовивідних шляхів, ендотоксини, антибактеріальна терапія, ускладнена інфекція сечовивідних шляхів, антибіотикорезистентність, рецидивАнотація
Інфекції сечовивідних шляхів (ІСВШ) – група найбільш розповсюджених бактеріальних інфекції. Щорічно в світі реєструється більше 150 млн. випадків. ІСВШ займають друге місце після респіраторних інфекцій.Існують різні системи класифікації ІСВШ. Найбільш широко використовуються ті, що розроблені Центрами контролю та профілактики захворювань (CDC), Американським товариством з інфекційних хвороб (IDSA), Європейським товариством з клінічної мікробіології та інфекційних захворювань (ESCMID), а також Управлінням з контролю за продуктами та ліками США (FDA). Відповідно до рекомендацій EAU 2017, виділяють ІСВШ: неускладнені, ускладнені, рецидивуючі, катетер-асоційовані та уросепсис. Домінуючим збудником ІСВШ - E.coli, який ідентифікується в 70-95%, S. saprophyticus виділяють у 5-10% пацієнтів. Інші збудники (Proteus mirabilis, K.рneumoniae, P.aeruginosa) більш характерні для ускладненої інфекції сечовивідних шляхів. Збудники ІСВШ характеризуються високою вірулентністю, здатністю до адгезії та ендотоксичністю у зв’язку з чим дана група мікроорганізмів здатна протидіяти антибактериальним препаратам і характеризується високою частотою рецидивування.Посилання
Б. Вюльт. Асимптоматическая бактериурия – ключ к врожденному иммунному ответу и иммуномодуляции при инфекции мочевых путей // Урологія. Нефрологія. Андрологія. – 2017. – № 1 (8).
W.E. Stamm, S.R. Norrby. Urinary Tract Infections: DiseasePanorama and Challenges. – 2001.
Перепанова Т.С., Палагин И.С. Актуальные вопросы терапии и профилактики урологических инфекций, стандарты и рекомендации по ведению пациентов с урологическими инфекциями // Вестник практического врача. – 2014. – № 3. – С. 14–17.
Nicolle L.E. Urinary tract infections in the elderly // Clin. Geriatr. Med. – 2009;25:423–36.
Rowe T.A., Juthani-Mehta M. Diagnosis and management of urinary tract infectionin older adults // Infect. Dis. Clin. North. Am. – 2014;28:75–89.
Griebling T.L. Urologic Diseases in America Project: trends in resource use for urinary tract infections in men // J. Urol. – 2005;173:1288–94.
Caljouw M.A.A., den Elzen W.P.J., Cools H.J.M., Gussekloo J. Predictive factors of urinary tract infections among the oldest old in the general population: a population-based prospective follow-up study // BMC Med. – 2011;9:57–64.
Warren J.W., Abrutyn E., Hebel J.R., Johnson J.R., Schaeffer A.J., Stamm W.E. Guidelines for antimicrobial treatment of uncomplicated acute bacterial cystitis and acute pyelonephritis in women. Infectious Diseases Society of America (IDSA) // Clin. Infect. Dis. – 1999;29(4):745–58.
Основні показники урологічної та нефрологічної допомоги в Україні за 1988 р. / П.Л. Павлова, Н.О. Сайдакова, Л.М. Старцева. – К., 1999. – 125 с.
Основні показники урологічної допомоги в Україні за 2007–2008 рр. / Н.О. Сайдакова, Л.М. Старцева, Н.Г. Кравчук. – К., 2009. – 192 с.
Основні показники урологічної допомоги в Україні за 2014–2015 рік. / Н.О. Сайдакова, Л. М. Старцева. – К., 2016. – 206 с.
Horan T.C. et al. CDC/NHSN surveillance definition of health care-associated infection and criteria for specific types of infections in the acute care setting // Am. J. Infect. Control. – 2008;36:309.
Rubin R.H. et al. Evaluation of new anti-infective drugs for the treatment of urinary tract infection. Infectious Diseases Society of America and the Food and Drug Administration // Clin. Infect. Dis. – 1992;15:216.
Rubin U.H.S.E. et al. General guidelines for the evaluation of new anti-infective drugs for the treatment of urinary tract infection. The European Society of Clinical Microbiology and Infectious diseases. – Taukirchen, Germany, 1993. – 240 p.
U.S. Department of Health and Human Services, F.D.A., Center for Drug Evaluation and Research (CDER). Guidance for Industry Uncomplicated Urinary Tract Infections. — Developing Antimicrobial Drugs for Treatment, 1998.
U.S. Department of Health and Human Services, F.D.A., Center for Drug Evaluation and Research (CDER). Complicated Urinary Tract Infections: Developing Drugs for Treatment Guidance for Industry, 2015.
Johansen T.E. et al. Critical review of current definitions of urinary tract infections and proposal of an EAU/ESIU classification system // Int. J. Antimicrob. Agents. – 2011;38:64.
Grabe M., Bartoletti R., Bjerklund Johansen T.E. et al. Guidelines on urological infections. – 2015 (http://uroweb.org/wp-content/uploads/19-Urological-infections_LR2. pdf).
Naber K.G. et al. Surveillance study in Europe and Brazil on clinical aspects and Antimicrobial Resistance Epidemiology in Females with Cystitis (ARESC): implications for empiric therapy // Eur. Urol. – 2008;54:1164.
Ramakrishnan K., Scheid D.C. Diagnosis and management of acute pyelonephritis in adults // Am. J. Fam. Phys. – 2005;71(5):933–941.
Chatterjee S., Chaudhury S., McShan A.C., Kaur K., De Guzman R.N. Structure and biophysics of type III secretion in bacteria // Biochemistry. – 2013;52(15):2508–17.
Alteri C.J., Mobley H.L. Escherichia coli physiology and metabolism dictates adaptation to diverse host microenvironments // Curr. Opin. Microbiol. – 2012;15(1):3–9.
Vandewalle A. Toll-like receptors and renal bacterial infections // Chang Gung Med J. – 2008;31(6):525–37.
Nicolle L.E. Urinary tract infection: traditional pharmacologictherapies // Am. J. Med. – 2002;113:35-44.
Grude N., Tveten Y., Jenkins A., Kristiansen B.E. Uncomplicated urinary tract infections. Bacterial findings and efficacy of empirical antibacterial treatment // Scand. J. Prim. Health Care. – 2005;23(2):115–119.
Foxmann B., Barlow R., D’Arcy H. et al. Urinary tract infection: Self-reported incidence and associated costs // Ann. Epid. – 2000;10:509–515.
Dodd M.C., Stillman W.В. The in vitro bacteriostatic action of some simple furan derivatives // J. Pharmacol. Exp. Ther. – 1944;82:11–18.
PLoS ONE: Klebsiella pneumoniae Multiresistance Plasmid pMET1: Similarity with the Yersinia pestis Plasmid pCRY and Integrative Conjugative Elements.
Outbreak of Klebsiella pneumoniae producing a new. – Antimicrob Agents Chemother. – 2004.
Wiskur et al. Hypermucoviscosity as a Virulence Factor in Experimental Klebsiella pneumoniae Endophthalmitis. – Investigative Ophthalmology & Visual Science.
Антибіотикорезистентність та інфекційний контроль. Інформаційне управління Апарату Верховної ради України (http://www.rada.gov.ua).
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стаття повинна мати візу керівника та офіційне направлення від установи, з якої виходить стаття (з круглою печаткою), і вказівкою, чи є стаття дисертаційною, а також у довільній формі на окремому аркуші - відомості про авторів (прізвище, ім’я, по батькові, посада, вчений ступінь, місце роботи, адреса, контактні телефони, E-mail).
Стаття повина бути підписана всіма авторами, які укладають з редакцією договір пропередачу авторських прав (заповнюється на кожного автора окремо з оригінальним підписом). За таких умов редакція має право на її публікацію та розміщення на сайті видавництва.
