Селективна емболiзацiя та флуоресцентна вiзуалiзацiя ниркових судин при ретроперiтонеоскопiчнiй резекцiї у хворих на локалiзований рак нирки

Автор(и)

  • U.V. Dumanskiy Iнститут експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р.Є. Кавецького НАН України, Україна
  • A.M. Diachenko Комунальний заклад «Клінічний онкологічний диспансер», Україна
  • S.A. Reshetniak Комунальний заклад «Клінічний онкологічний диспансер», Україна

DOI:

https://doi.org/10.26641/2307-5279.23.4.2019.187200

Ключові слова:

локалізований рак нирки, ретроперітонеоскопічна резекція, індоціанін зелений, суперселективна рентгенваскулярна емболізація судин нирки

Анотація

12 хворим на локальний нирковоклітиний рак нирки виконана ретроперітонеоскопічна резекція нирки (ZERO ishemia) з використанням інтраопераційної флуоресцентної візуалізації в режимі інфрачервоної ділянки спектра за допомогою індоцианіна зеленого (Indocyanine green). На передопераційному етапі хворим виконувалася суперселективна рентгенваскулярна емболізація. 66% пацієнтів були жіночої статі, 34% – чоловічої. Середній вік хворих склав 54,3 року. Під час проведення операції ускладнень не зареєстровано. У ранньому післяопераційному періоді таких ускладнень було два. В одному випадку у хворого на першу п/о добу після виконаної ретроперітонеоскопічної полюсної резекції нирки з ушиванням чашково-мискової системи відзначена рясна гематурія. Зазначене ускладнення в наступному копіювалося консервативно. В іншому випадку після виконаної ретроперітонеоскопічної фронтальної резекції нирки відзначене формування зовнішньої сечової нориці. Зазначене ускладнення не потребувало хірургічної корекції та копіювалося консервативно на сьому добу. Час операції склав у середньому – 89 хвилин (54 хв. – 124 хв.). Рівень інтраопераційної крововтрати в середньому 70 мл (від 20 до 200). Час знаходження в стаціонарі в середньому склав 3,9 дня. В 11 випадках, при морфологічному дослідженні, у хворих морфологічно веріфікований світлоклітинний нирковоклітинний рак (pT1-2аcN0M0R0G1-3), в одному випадку верифікова ангіоліпома нирки.

Посилання

European Network of Cancer Registries. Eurocim version 4.0. European incidence database V2.3, 730 entity dictionary. Lyon, 2001.

Lipworth L., Tarone R.E., McLaughlin J.K. The epidemiology of renal cell carcinoma. J Urol. 2006. Vol.176. P. 2353–2358. doi: 10.1016/j.juro.2006.07.130.

Horan J.J., Robertson C.N., Choyke P.L. et al. The detection of renal carcinoma extension into the renal vein and inferior vena cava: a prospective comparison of venocavagraphy and magnetic resonance imaging. J. Urol. 1989. Vol. 142. Р. 943–948. doi: 10.1016/s0022-5347(17)38948-6.

Jia Z., Li X.S., Zhang C.J., Yang K.W., Peng D., Yang J.H., Ding C.M., Xi C.G., He Z.S., Zhou L.Q. The impact to operation safety of preoperative renal artery embolization for management of diametere і10 cm renal cell carcinoma. Chinese journal of surgery. 2017. Vol. 155, No. 10. P. 738–741. doi: 10.3760/cma.j.issn.0529-5815.2017.10.004.

Provenza G., Sparagna A., Cunsolo G.V., Tierno S.M., Centanini F., Bellotti C., Mezzetti G. Renal artery embolization in a gross kidney neoplasm. Case report. G Chir. 2013. Vol. 34, No. 9–10. P. 263–266.

Heng L.S., Shih C.C., Ming K.L., Chen-Han W.W., Chun C.H., Yuk M.T., Chiu C.C., Ming C.L., Hong J.Y. Balloon occlusion of the renal artery in laparoscopic partial nephectomy. Int J Urol. 2008. Vol. 15, No. 11. P. 967–970. doi: 10.1111/j.1442-2042.2008.02158.x.

Lin P.H., Terramani T.T., Bush R.L., Keane T.E., Moore R.G., Lumsden A.B. Concomitant intraoperative renal artery embolization and resection of complex renal carcinoma. J Vascular Surgery. 2003. Vol. 38, No. 3. P. 446–450.

Kalman D., Varenhorst E. The role of arterial embolization in renal cell carcinoma. Scand J Urol Nephrol. 1999. Vol. 33, No. 3. P. 162–170.

Bakal C.W., Cynamon J., Lakritz P.S., Sprayregen S. Value of preoperative renal artery embolization in reducing blood transfusion requirements during nephrectomy for renal cell carcinoma. J Vasc Interv Radiol. 1993. Vol. 4, No. 6. P. 727–731.

Yamasaki T., Tamada S., Kato M., Otoshi T., Tanaka H., Iguchi T., Nakatani T. Near infrared fluorescence imaging system for laparoscopic partial nephrectomy. Can J Urol. 2018. Vol. 25, No. 6. P. 9606–9613.

Ferroni M.C., Sentell K., Abaza R. Current Role and Indications for the Use of Indocyanine Green in Robot-assisted Urologic Surgery. Eur Urol Focus. 2018. Vol. 4, No. 5. P. 648–651. doi: 10.1016/j.euf.2018.07.009.

Hekman M.C.H., Rijpkemab M., Langenhuijsena J.F., Boermanb O.C., Oosterwijka E., Muldersa P.F.A. Intraoperative Imaging Techniques to Support Complete Tumor Resection in Partial Nephrectomy. Eur Urol Focus. 2018. Vol. 4. No. 6. P. 960–968. doi: 10.1016/j.euf.2017.04.008.

Bjurlin M.A., McClintock T.R., Stifelman M.D. Near-infrared fluorescence imaging with intraoperative administration of indocyanine green for robotic partial nephrectomy. Curr Urol Rep. 2015. Vol. 16, No. 4. P. 20. doi: 10.1007/s11934-015-0495-9.

Mitsui Y., Shiina H., Arichi N. et al. Indocyanine green (ICG)-based fluorescence navigation system for discrimination of kidney cancer from normal parenchyma: application during partial nephrectomy. Int Urol Nephrol. 2012. Vol. 44, No. 3. P. 753–759. doi: 10.1007/s11255-011-0120-x.

Popov S.V., Guseinov R.G., Martov A.G., Muratov T.M. Biomarkers of acute hypoxia-reoxygenation injury to nercycites during laparoscopic resection of renal parenchyma. Urologiia. 2017. Vol. 6. P. 120–125.

Volpe A., Blute M.L., Ficarra V. Renal Ischemia and Function After Partial Nephrectomy: A Collaborative Review of the Literature. European Urology. 2015. Vol. 68, No. 1. P. 61–74. doi: 10.1016/j.eururo.2015.01.025.

Dindo D., Demartines N., Clavien P.A. Classification of surgical complications: a new proposal with evaluation in a cohort of 6336 patients and results of a survey. Ann. Surg. 2004. Vol. 240, No. 2. P. 205–213. doi: 10.1097/01.sla.0000133083.54934.ae.

##submission.downloads##

Опубліковано

2019-12-13

Номер

Том 23 № 4 (2019)

Розділ

Онкоурологія

Ліцензія

Стаття повинна мати візу керівника та офіційне направлення від установи, з якої виходить стаття (з круглою печаткою), і вказівкою, чи є стаття дисертаційною, а також у довільній формі на окремому аркуші - відомості про авторів (прізвище, ім’я, по батькові, посада, вчений ступінь, місце роботи, адреса, контактні телефони, E-mail).

Стаття повина бути підписана всіма авторами, які укладають з редакцією договір пропередачу авторських прав (заповнюється на кожного автора окремо з оригінальним підписом). За таких умов редакція має право на її публікацію та розміщення на сайті видавництва.