Стан iмунiтету у пацiєнтiв з хронiчним абактерiальним простатитом зумовленим герпесвiрусною iнфекцiєю
DOI:
https://doi.org/10.26641/2307-5279.23.4.2019.187212Ключові слова:
хронічний абактеріальний простатит, герпесвіруси, ПЛР діагностикаАнотація
Метою дослідження було вивчити стан місцевого та системного імунітету у пацієнтів з хронічним абактеріальним простатитом, зумовленим герпесвірусною інфекцією. Було обстежено 500 чоловіків віком від 30 до 50 років, яким після загальноурологічного обстеження діагностовано у всіх пацієнтів хронічний абактеріальний простатит. Для вірусної етіології хронічного абактеріального простатиту враховували присутність наступних критеріїв: наявність висококоавідних IgG проти герпес- та цитомегаловірусів, відсутність гострофазових Ig М проти герпес- та цитомегаловірусів, наявність в анамнезі генітального герпесу, а також основним критерієм – наявність вірусних ДНК у секреті простати/еякуляті методом ПЛР. Стан місцевого та системного імунітету досліджували шляхом визначення ІФН-γ у сироватці крові та вміст sІgА у секреті простати/спермі пацієнтів. Для підтвердження наявності запалення у простаті визначали рівень прозапального інтерлейкіну 6 (ІЛ – 6) та протизапального інтерлейкіну 10 (ІЛ – 10) у еякуляті пацієнтів. За результатами обстеження серопозитивними виявлено 470 хворих (94%). З них об’єктом дослідження стали 63 (13,4%) з вірусним абактеріальним простатитом. 1-шу групу пацієнтів склали 35 пацієнтів, в яких виявлено ДНК вірус простого герпесу (ВПГ). 2-гу групу – 15 пацієнтів, в еякуляті/секреті яких виявлено геном цитомегаловірусу (ЦМВ). 3-тю групу склали 13 пацієнтів, в яких виявлено ДНК ВПГ та ЦМВ, 4-ту групу пацієнтів – контрольну групу, 20 здорових чоловіків аналогічного віку. За отриманими результатами у контрольній групі рівень ІФН-γ був на рівні 23,6±0,8 пг/мл. Відповідно у 1-й групі рівень ІФН-γ утримувався в межах 17,6±0,3 пг/мл (Р<0,05), у 2-й групі 16,8 ± 0,2 пг/мл (Р<0,05), у 3-й групі 15,8 ± 0,4 пг/мл (Р<0,05). При дослідженні рівня секреторного імуноглобуліну А (sІgА) отримано наступні результати: контрольна група 35,6±0,7 мг/л, у 1 групі рівень sІgА становив 20,5±0,4 мг/л (Р<0,05), у 2-й – 19,5±0,3 мг/л мг/л (Р<0,05), У третій відповідно 16,5±0,3 мг/л, (Р<0,05). Щодо цитокінового статусу в пацієнтів з ураженням простати герпесвірусами, то отримано достовірні підвищені показники рівня прозапального ІЛ-6 в усіх групах у порівнянні з контрольною, а також зниження рівня протизапального ІЛ-10 відповідно. У пацієнтів з хронічним абактеріальним простатитом, зумовленим герпесвірусною інфекцією, наявні достовірні зміни в імунному статусі як системного, так і місцевого імунітету. Вищі показники імуносупресії виявлені у пацієнтів з ураженням простати поєднанням вірусів простого герпесу та цитомегаловірусу.Посилання
Литвинець Є.А. Ефективність супозиторіїв Дістрептаза у лікуванні хворих на хронічний абактеріальний простатит (синдром запального хронічного тазового болю, категорія III А). Здоровье мужчины. 2011. № 2. С. 86–88.
Никитин О.Д. Повышение эффективности комплексной терапии хронического неспецифического простатита, осложненного экскреторно-токсическим бесплодием. Здоровье мужчины. 2016. № 2(57). С. 44–48.
Медицинские аспекты здоровья мужчины. Сборник клинических рекомендаций 2014: рекомендації Європейської асоціації урологів. Київ, 2014. 113 с.
Литвинець Є.А. Шляхи оптимізації лікування хворих на хронічний простатит. Здоровье мужчины. 2007. № 3. С. 48–56.
Литвинець Є.А., Сандурський О.П. Нові можливості в терапії хворих на хронічний бакте-ріальний простатит, ускладнений екскреторнотоксичним безпліддям. Здоровье мужчины. 2013. № 4. С. 122–124.
Neikel J.C., Sorensen R. Transurethral microwave thermotherapy for nonbacterial prostatitis. J. Urol. 1996. No. 6. P. 155.
Neikel J.C. Rational management of non-bacterial prostatitis and prostatodinia. Current opinion in urology. 1996. No. 6. P. 53–58.
Литвинець Є.А. Динаміка перекисного окислення ліпідів та антиоксидантного захисту в лікуванні хворих на хронічний абактеріальний простатит з використанням фітопрепаратів. Здоровье мужчины. 2009. № 4. С. 76–78.
Горпинченко И.И., Клименко П.М., Павловский Ю.Э. Гемодинамическая классификация простатитов. Здоровье мужчины. 2004. № 1. С. 44–48.
Мавров И.И. Герпесвирусная инфекция: клинические формы, патогенез, лечение: руководство для врачей. Х.: Факт, 1998. 80 с.
Чернышева Л.И. Цитомегаловирусная инфекция. Сучасні інфекції. 1999. № 3. С. 71–79.
Lang D.J., Kummer J.F. Demonstration оf cytomegalovirus in semen. N. Engl. J. Med. 1972.
Strockij A.V., Gavrusev A.A., Rubanik L.V., Poleshchuk N.N. Is a nonbacterial prostatitis nonbacterial? Urologiia. 2015. No. 4.
Xiao J., Ren L., Lv H., Ding Q., Lou S., Zhang W., Dong Z. Atypical microorganisms in expressed prostatic secretion from patients with chronic prostatitis/chronic pelvic pain syndrome: microbiological results from a case-control study. Urol Int. 2013. Vol. 91, No. 4. P. 410–416.
Бреусов А.А., Кульчавеня Е.В., Чередниченко А.Г., Стовбун С.В. Что скрывается за диагнозом абактериальный простатит? Вестник урологии. 2017. Т. 5, № 2. С. 34–41.
Tan S.K., Cheng X.S., Kao C.S., Weber J., Pinsky B.A., Gill H.S., Busque S., Subramanian A.K. Native kidney cytomegalovirus nephritis and cytomegalovirus prostatitis in a kidney transplant recipient. Transpl Infect Dis. 2019. Vol. 21, No. 1.
Yoon G.S., Nagar M.S., Tavora F., Epstein J.I. Cytomegalovirus prostatitis: a series of 4 cases. Int J Surg Pathol. 2010. Vol. 18, No. 1. P. 55–59.
Дранник Г.Н., Дранник А.Г. Введение в клиническую иммунологию (Илье Ильичу Мечникову – посвящается). 2015. С. 55–67.
Драннік Г.М., Горпинченко І.І., Порошина Т.В., Нуріманов К.Р., Савченко В.С., Добровольська Л.І., Тарасова І.І. Ефекти цитокінів еякуляту на показники патоспермії у хворих на хронічний абактеріальний простатит, ускладнений екскреторно-токсичним непліддям. Здоровье мужчины. 2013. № 3. С. 181–184.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стаття повинна мати візу керівника та офіційне направлення від установи, з якої виходить стаття (з круглою печаткою), і вказівкою, чи є стаття дисертаційною, а також у довільній формі на окремому аркуші - відомості про авторів (прізвище, ім’я, по батькові, посада, вчений ступінь, місце роботи, адреса, контактні телефони, E-mail).
Стаття повина бути підписана всіма авторами, які укладають з редакцією договір пропередачу авторських прав (заповнюється на кожного автора окремо з оригінальним підписом). За таких умов редакція має право на її публікацію та розміщення на сайті видавництва.