Наш досвід лікування дітей перших років життя із мегауретером

Анотація

Вступ. Мегауретер є найбільш складною проблемою урології дитячого віку. Різноманіття і висока поширеність вади розвитку сечоводу, тяжкість виникаючих ускладнень вимагають ранньої діагностики та визначення тактики лікування. Мета. Подальше удосконалення діагностичних критеріїв та оцінка результатів лікування, визначення переваг різних методів лікування. Матеріал та методи дослідження. Скринінг діагностики мегауретера включає сонологічне обстеження нирок та сечового міхура з діуретичним навантаженням та доплерографією судин нирок, екскреторна урографія та мікційна цистографія. Вивчені результати діагностики та лікування 298 хворих із тяжкими формами патології сечоводу, із них до 1 року 106 дітей, переважали хлопчики 62,6%. Рефлюксуючий мегауретер виявлений у 118 хворих (39,7%), функціональний необструктивний у 71 хворого (23,8%) та обструктивний мегауретер – 109 хворих (36,5%). Чинником порушення уродинаміки серед обструктивних уропатій у 37 дітей стало уретероцеле та у 72 хворих стеноз, стриктура міхурово-сечовідного з’єднання. Результати досліджень та їх обговорення. Проведене тривале лікування обструктивного мегауретера у 91,4% дало позитивний результат. При лікуванні функціонального необструктивного мегауретера використання консервативних та напівконсервативних методів лікування дало позитивний результат і тільки в 28,7% потребувало хірургічного лікування. Лікування рефлюксуючого мегауретера включало використання різних способів лікування. Ефективність ендоскопічного методу склало 67,7%, а решті дітей виконані реконструктивні хірургічні втручання. Використовувалися неоцистуретеренеостомії за Коен, Політан-Леадбетер, Грегуар. Висновки. Лікування дітей раннього віку із вродженим мегауретером становить складну проблему та включає надання переваг застосуванню консервативних та напівконсервативних та методів лікування. Вік дитини та функціональна спроможність сечового міхура покладені в основу визначення терміну оперативного реконструктивного лікування. Обґрунтування методу реконструктивного оперативного втручання визначається індивідуально. Використовуютьсяяк поза міхурові, так і внутрішньоміхурові неоцистуретеронеостомії.