Наш досвід лікування дітей перших років життя із мегауретером
DOI:
https://doi.org/10.26641/2307-5279.23.4.2019.187226Ключові слова:
діти, мегауретер, лікуванняАнотація
Вступ. Мегауретер є найбільш складною проблемою урології дитячого віку. Різноманіття і висока поширеність вади розвитку сечоводу, тяжкість виникаючих ускладнень вимагають ранньої діагностики та визначення тактики лікування. Мета. Подальше удосконалення діагностичних критеріїв та оцінка результатів лікування, визначення переваг різних методів лікування. Матеріал та методи дослідження. Скринінг діагностики мегауретера включає сонологічне обстеження нирок та сечового міхура з діуретичним навантаженням та доплерографією судин нирок, екскреторна урографія та мікційна цистографія. Вивчені результати діагностики та лікування 298 хворих із тяжкими формами патології сечоводу, із них до 1 року 106 дітей, переважали хлопчики 62,6%. Рефлюксуючий мегауретер виявлений у 118 хворих (39,7%), функціональний необструктивний у 71 хворого (23,8%) та обструктивний мегауретер – 109 хворих (36,5%). Чинником порушення уродинаміки серед обструктивних уропатій у 37 дітей стало уретероцеле та у 72 хворих стеноз, стриктура міхурово-сечовідного з’єднання. Результати досліджень та їх обговорення. Проведене тривале лікування обструктивного мегауретера у 91,4% дало позитивний результат. При лікуванні функціонального необструктивного мегауретера використання консервативних та напівконсервативних методів лікування дало позитивний результат і тільки в 28,7% потребувало хірургічного лікування. Лікування рефлюксуючого мегауретера включало використання різних способів лікування. Ефективність ендоскопічного методу склало 67,7%, а решті дітей виконані реконструктивні хірургічні втручання. Використовувалися неоцистуретеренеостомії за Коен, Політан-Леадбетер, Грегуар. Висновки. Лікування дітей раннього віку із вродженим мегауретером становить складну проблему та включає надання переваг застосуванню консервативних та напівконсервативних та методів лікування. Вік дитини та функціональна спроможність сечового міхура покладені в основу визначення терміну оперативного реконструктивного лікування. Обґрунтування методу реконструктивного оперативного втручання визначається індивідуально. Використовуютьсяяк поза міхурові, так і внутрішньоміхурові неоцистуретеронеостомії.Посилання
Бетанов З.В. Лечение детей раннего возраста с нерефлюксирующим мегауретером. Российский вестник детской хирургии, анестезиологии и реаниматологии. 2017. Т. VII, № 4. С. 101–106.
Возіанов О.Ф., Сеймівський Д.А., Бліхар В.E. Вроджені вади сечових шляхів у дітей. Т.: Укрмедкнига, 2000. С. 51–93.
Грона В.Н., Мальцев В.Н., Щербинин А.А. и др. Диагностика мегауретера и пузырно-мочеточникового рефлюкса у детей раннего возраста. Здоровье ребенка. 2007. № 3. С. 93–96.
Строцкий А.В., Юшко Е.И., Винников М.М. Диагностика первичного обструктивного мегауретера у новорожденных и детей грудного возраста. Детская хирургия. 2010. № 5 С. 30–35.
Москаленко В.З., Мальцев В.Н., Щербинин A.A. и др. К вопросу о тактике лечения пороков развития терминального отдела мочеточников у детей. Хірургія дитячого віку. 2004. Т. 1, № 3. C. 118–123.
Лопаткин Н.А., Пугачев А.Г., Кудрявцев Ю.В. Патогенетические основы выбора лечения пузырно-мочеточникового рефлюкса у детей. Урология. 2002. № 1. С. 47–50.
Москаленко В.З., Латышов К.В., Мальцев В.Н. Обструкция мочеточников у детей. Вестник неотложной и восстановительной медицины. 2002. № 1. С. 133–137.
Сеймівський Д.А., Каліщук О.А., Петербургський В.Ф. Оцінка можливостей ендоскопічної корекції міхурово-сечовідного рефлюкса за даними віддалених результатів. Хірургія дитячого віку. 2005. № 1. С. 25–28.
Соловйов А.Є., Дмитряков Б.О., Запорожченко А.Г., Барухович В.Я. та ін. Досвід ендоско-пічного лікування міхурово-сечовідного рефлюкса у дітей. Праці науково-практичної конференції дитячих урологів України. Львів–Київ, 2005. С. 23–25.
Strauss A., Fuchshuber S., Burges A., Ucer I., Hasbargen U., Hepp H. Fetal obstructive uropathy- diagnosis and possible treatments. Z. Geburtshilfe iMeonatoi. 2007. Vol. 205, No. 3. P. 117–121.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стаття повинна мати візу керівника та офіційне направлення від установи, з якої виходить стаття (з круглою печаткою), і вказівкою, чи є стаття дисертаційною, а також у довільній формі на окремому аркуші - відомості про авторів (прізвище, ім’я, по батькові, посада, вчений ступінь, місце роботи, адреса, контактні телефони, E-mail).
Стаття повина бути підписана всіма авторами, які укладають з редакцією договір пропередачу авторських прав (заповнюється на кожного автора окремо з оригінальним підписом). За таких умов редакція має право на її публікацію та розміщення на сайті видавництва.