Дослідження вмісту β-2-мікроглобуліну в плазмі крові та сечі при гострому пієлонефриті та супутньому цукровому діабеті в експерименті за умов медикаментозного впливу

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.26641/2307-5279.24.1.2020.199492

Ключові слова:

пієлонефрит, цукровий діабет, патогенетичний медикаментозний вплив, експеримент, цитотоксин

Анотація

Безперечним критерієм хронізації пієлонефриту є ушкодження тубулоінтерстиціальної тканини нирок. Одним із факторів несприятливого перебігу пієлонефриту є зростання рівня β-2- мікроглобуліну у крові та сечі хворих. Зростання концентрації сивороткового β2-МГ відбувається при порушенні функції нирок на рівні клубочків, а підвищення вмісту пептиду в сечі, свідчить про тубулярні ураження. Тому дослідження патогенетичних особливостей розвитку запальних захворювань нирок на тлі супутнього цукрового діабету з метою вивчення коригуючого впливу препаратів з метаболізм коригуючою дією є актуальним завданням. Отримані дані зміни вмісту β-2 – мікроглобуліна свідчать про важливу роль супутнього цукрового діабету II типу, і в більшій мірі I типу в розвитку тубулоінтерстиціальних пошкоджень при гострому пієлонефриті у щурів. Етіо-патогенетична медикаментозна корекція, в значній мірі сприяла розвитку тенденції до нормалізації рівня β-2 – мікроглобуліна в організмі тварин при гострому пієлонефриті з супутнім цукровим діабетом I та II типу, що відзначалось вірогідним його зниженням при діабеті I типу в плазмі крові на 35,4% і в сечі на 38,7%, при діабеті II типу в плазмі крові на 39,0% і в сечі на 41,4% по відношенню до групи з етіотропним медикаментозним впливом.

Посилання

Балаболкин М.И., Клебанова Е.М. Роль окислительного стресса в патогенезе сосудистых осложнений диабета: лекция. Проблемы эндокринологии. 2000. № 6. С. 25–36.

Дедов И.И. Сахарный диабет – опасный вызов мировому сообществу. Весник РАМН. 2012. № 1. С. 7–13.

Маслова О.В., Сунцова Ю.И. Эпидемиология сахарного диабета и микрососудистых осложнений. Сахарный диабет. 2011. № 3. С. 6–11.

Тронько Н.Д. Современные проблемы диабетологии. Журн. АМН України. 2000. Т. 6, № 3. С. 460–470.

Virally M., Blickle J.F., Girard J. et al. Type 2 diabetes mellitus: epidemiology, pathophysiology, unmet needs and therapeutical perspectives. Diabetes Metab. 2007. Vol. 33, No. 4. P. 231–244.

Tancheva S., Valcheva-Kuzmanova S.V., Radev R.Z., Marinov M.D., Boychev B., Stoeva T., Boyadjieva S.K., Nenov K.S. A model of experimental acute hematogenous pyelonephritis in the rat. Folia Med (Plovdiv). 2011. Vol. 53(2). P. 63–68.

Sherman R.L., Drayer D.E., Leyland-Jones B.R. et. al. N-Acetyl-b-Glucosaminidase and b2-Microglobulin Their Urinary Excretion in Patients With Renal Parenchymal Disease. Arch Intern Med. 1983. Vol. 143(6). P. 1183–1185. doi:10.1001/archinte.1983.00350060107017.

Foster M.C., Inker L.A., Levey A.S., Selvin E., Eckfeldt J., Juraschek S.P. et. al. Novel filtration markers as predictors of all-cause and cardiovascular mortality in US adults. Am. J. Kidney. Dis. 2013. Vol. 62. P. 42–51.

Cheung C.L., Lam K.S., Cheung B.M. Serum b-2 microglobulin predicts mortality in people with diabetes. Eur. J. Endocrinol. 2013. Vol. 169. P. 1–7.

Javadi S., Asri-Rezaei S., Allahverdizadeh M. Interrelationship of beta-2 microglobulin, blood urea nitrogen and creatinine in streptozotocin-induced diabetes mellitus in rabbits. Veterinary Research Forum. 2014. Vol. 5(1). P. 7–11.

Goebel F.D. Klin. Wochenshr. 1983. Vol. 61. P. 1209–1215.

Полторак В.В., Горбенко Н.І. Сучасна концепція пероральної фармакотерапії цукрового діабету та його судинних ускладнень. Клінічна фармація. 1999. Т. 3, № 2. С. 31–41.

Afkrian М., Sachs M.C., Kestenbaum B. et al. Kidney disease and increased mortality risk in type 2 diabetes. Journal American Society of Nephrology. 2013. Vol. 24, № 2. Р. 302–308.

Вельков В.В. Новые представления о диабетической нефропатии: гиперфильтрация, прерывистая микроальбуминурия, солевой парадокс. Медицинский алфавит. Современная лаборатория. 2013. № 2. С. 5–23.

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-03-26

Номер

Розділ

Урологія