Вплив аліментарних факторів на рН сечі

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.26641/2307-5279.24.4.2020.224412

Анотація

Метаболічні механізми людини були сформовані багато тисяч років тому і одним із найважливіших факторів їх формування був раціон харчування. Стрімкий прогрес призвів до різкої зміни раціону, що спричиняє зміни в біохімічних процесах організму, зміни складу його природних середовищ і як наслідок призводить до різних захворювань. Патологічне закислення сечі людини, що сприяє розвитку сечокам’яної хвороби, запальних захворювань сечових шляхів є наслідком неправильного харчування. При формуванні дієти окрім традиційних характеристик їжі, таких як її калорійність, вміст в ній білків, жирів, вуглеводів, солей необхідно враховувати такий показник, як потенційне ниркове кислотне навантаження їжі PRAL. Було проведено дослідження, в якому взяло участь 53 людини, проаналізовано їхні раціони харчування і в динаміці вимірювалися показники кислотності їхньої сечі. Отримані результати в більшості випадків відповідали очікуваним, розрахованим за таблицями кислотності продуктів. Були встановлені закономірності між режимом харчування та перепадами кислотності сечі. Було виявлено зміни рН сечі на тлі прийому медичних препаратів.

Посилання

Хартиг В. Современная инфузионная терапия. Парентеральное питание: пер. с нем. М.: Медицина, 1982, 38 с.

Моррисон В.В., Чеснокова Н.П., Бизенкова М.Н. Кислотно-основное состояние. Регуляция кислотно-основного гомеостаза (лекция 1). Международный журнал прикладных и фундаментальных исследований. 2015. № 3. С. 270–273.

Кубарко А.И., Переверзев В.А., Семенович А.А. Физиология человека: учеб. пособие в 2 ч. Минск: Выш. шк., 2010. Ч. 1. С. 288–302.

Голованов С.А., Сивков А.В., Поликарпова А.М., Дрожжева В.В., Андрюхин М.И., Просянников М.Ю. Метаболические факторы риска и формирование мочевых камней. Исследование III: Влияние pH мочи. Экспериментальная и клиническая урология. 2018. № 1. С. 84–90.

Питание и кислотно-щелочной баланс. URL: https://hozar.livejournal.com/398205.html.

Полулященко Т.А. Биохимический метод контроля функционального состояния организма юных велосипедистов на этапе начальной подготовкию Фізичне виховання, спорт і культура здоров’я у сучасному суспільстві: зб. наук. пр. Луцьк, 2012. № 4(20). С. 457–460.

Ентшура П.В., Локэмпер И.Б., Галкин А.А. Щелочная система оздоровления. URL: https://ekniga.org/dom-i-semya/zdorove/35669-schelochnaya-sistema-ozdorovleniya.html.

Eaton S.B., Eaton 3rd S.B., Konner M.J. Paleolithic nutrition revisited: a twelve-year retrospective on its nature and implications. Eur J Clin Nutr. 1997. Vol. 51(10). P. 715–716. Doi: 10.1038/sj.ejcn.1600471.

Remer T., Dimitriou T., Manz F. Dietary potential renal acid load and renal net acid excretion in healthy, free-living children and adolescents. Am J Clin Nutr. 2003. Vol. 77(5). P. 1255–1260. Doi: 10.1093/ajcn/77.5.1255.

Прокофьева Л.В., Кормишина А.Е., Кормишин В.А. Курс лекций по общей фармакологии: учебно-методическое пособие. Ульяновск: УлГУ, 2017. С. 155.

Yang L., Wang K., Li H., Denstedt J.D., Cadieux P.A. The Influence of Urinary pH on Antibiotic Efficacy Against Bacterial Uropathogens. Urology. 2014. Vol. 84(3). P. 731.e1–731.e7. Doi: 10.1016/j.urology.2014.04.048.

О взаимодействии лекарственных средств часть II. 2007. URL: https://www.remedium.ru/doctor/therapeutics/o-vzaimodeystvii-lekarstvennykh-sredstv-chast-ii/.

Андрэ Гесснера. Воздействие на микробиом: фитотерапия в сравнении с антибиотиками. Медична газета «Здоров’я України 21 сторіччя». 2017. № 21(418). С. 51.

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-02-04

Номер

Розділ

Урологія